Сучасний ринок і його структура

Риси сучасного ринку: - гарантований збут великої кількості товарів;

- розвинена система соціального захисту населення;

- державна активність у регулюванні фінансової, кредитної та цінової політики тощо;

- розвиток нових його сегментів (ринок інформації);

- розвинена інфраструктура.

Сучасний ринок – це складне полісистемне утворення, у якому ринкові закономірності тісно взаємодіють з регулювальними зусиллями держави.

На сучасному ринку багато суб’єктів: індивідуальні товаровиробники, фірми, домогосподарства, держава, різні громадські та інші організації. Об’єкти ринку – це специфічні групи товарів і послуг. Є різні класифікації ринку.

За ступенем обмеження конкуренції (ступенем монополізації) виділяють: - ринок досконалої конкуренції;

- ринок монополістичної конкуренції;

- олігополістичний ринок;

- чисто монополістичний ринок.

За адміністративно-просторовою ознакою виділяють такі види ринку: - місцевий;

- регіональний;

- національний;

- міжнародний;

- світовий.

За характером продажу ринок поділяють на оптовий і роздрібний; за ступенем регулювання – на регульований і нерегульований; за ступенем насиченості – на рівноважний, насичений і дефіцитний; за відповідністю законодавчим нормам – на легальний і „тіньовий”.

Докладніше розгляньмо структуру ринку за економічним призначенням об’єктів ринку. За цією ознакою виділяють:

- ринок товарів і послуг;

- ринок праці;

- ринок природних ресурсів;

- фінансовий ринок;

- ринок науково-технічних розробок;

- інші види ринку.

На ринкові товарів і послуг відбувається обмін товарів і послуг особистого і виробничого призначення. в економіці є велика кількість ринків конкретних продуктів, тобто функціонують спеціалізовані ринки. Споживчий ринок, наприклад, охоплює ринки одягу, продовольства, побутової техніки, меблів тощо; ринок товарів виробничого призначення – ринки вантажівок, устаткування, сировини, паливних та енергетичних ресурсів.

Ринки товарів і послуг неоднорідні й за своїми суб’єктами. На споживчому ринку покупцями є домогосподарства, а продавцями – фірми, які виробляють споживчі товари та послуги.

Покупцями на ринку товарів виробничого призначення є: окремі фірми, які потребують їх для виробництва інших товарів і послуг; посередницькі установи, які стають власниками товарів з метою їх подальшого перепродажу, або представники владних структур, які використовують ці товари та послуги для виконання своїх функцій.

Продавцями товарів виробничого призначення виступають фірми, які їх виробляють та посередницькі інституції.

Особливості ринку праці пов’язані зі специфікою його об’єкта як одного з найважливіших ресурсів економіки. Продавцями праці виступають люди працездатного віку, а покупцями – приватні підприємства і держава.

Ринок природних ресурсів пов’язаний із купівлею такого специфічного ресурсу, як земля. Він охоплює широке коло об’єктів: ґрунти, води, повітря, рослинний і тваринний світ, корисні копалини.

На ринкові природних ресурсів, які є об’єктом купівлі-продажу, відбувається передавання прав власності від їхніх власників до майбутніх користувачів – підприємств (видобувних, будівельних, сільськогосподарських). Покупцями ділянок землі можуть бути окремі особи, корпорації та інші організації. Власниками, а отже, і продавцями землі можуть бути приватні особи, органи державної влади, корпорації.

Фінансовий ринок – це ринок, де купують і продають фінансові засоби: гроші, облігації, акції, векселі та інші цінні папери. Він представляє монетарну економіку. На цьому ринку формуються позиковий процент, курс валют і цінних паперів. Головними інструментами фінансового ринку є: акції, заставні, облігації корпорацій, цінні папери уряду та урядових установ, боргові зобов’язання місцевих органів влади тощо.

Ринок грошей і ринок капіталів досить близькі між собою. Відмінність між ними така: 1) на ринкові капіталу беруть позику (купують гроші) для придбання капітальних благ, а на ринку грошей – для купівлі будь-яких товарів і послуг; 2) ринок грошей охоплює лише короткотермінові (від одного дня до одного року), а ринок капіталів – середньо - й довготермінові кредити.

Надання грошей у позику на засадах строковості, повернення та платності називають кредитом. Платою за користування кредитом є процент.

З ринком грошей та ринком капіталів тісно пов’язаний ринок цінних паперів. Продаж цінних паперів, як і використання кредиту, є засобом отримання фірмами додаткових коштів для інвестування. Є два види цінних паперів приватних фірм акції та облігації.

Акція засвідчує право її власника на частку активів і чистого доходу фірми, яка випустила цей цінний папір. Власник акцій є співвласником капіталу фірми на величину акцій. Є різні види акцій. Серед них найпоширеніші звичайні та привілейовані акції. Звичайні акції дають її власникові право голосу на зборах акціонерів і на відповідну частку активів компанії та її доходу. Привілейовані акції не дають права голосу,, зате вони гарантують дохід незалежно від фінансових результатів діяльності фірми.

Облігації – це боргові зобов’язання фірми, яка їх випустила (емітувала). Власник акцій не є співвласником підприємства-емітента, а є його кредитором.

Іншими видами цінних паперів, які з’явилися і набули поширення під впливом зміни економічного середовища у 2-ій половині 20-го століття є опціони, депозитні й ощадні сертифікати, державні цінні папери, комерційні папери тощо.

Опціони – це угоди, оформлені як цінні папери, що дають право на купівлю або продаж іншого цінного паперу за наперед визначеною ціною до або на певну дату в майбутньому.

Депозитні й ощадні сертифікати – це свідоцтва банків про внесення коштів (депозитів), що надає право на отримання вкладів і обумовлених процентів.

Комерційні папери – це короткотермінові боргові інструменти, що їх випускають великі й відомі компанії.

Цінні папери є об’єктом купівлі-продажу на фінансовому ринку. Розрізняють первинний і вторинний ринки цінних паперів.

Первинний ринок – це фінансовий ринок, на якому емітент, тобто фірма або урядова установа, продає (розміщає) нові випуски цінних паперів.

Вторинний ринок – це фінансовий ринок, на якому відбувається перепродаж цінних паперів за їхньою курсовою ціною. Вторинними є фондові біржі, валютні, обмінні, ф’ючерсні та інші ринки.

Серед інших видів ринку важливим є валютний ринок, на якому об’єктом купівлі-продажу є різні національні валютний діють різні суб’єкти, зокрема комерційні банки.

ТЕМА 6. РИНКОВА ІНФРАСТРУКТУРА

План лекції:

1. Суть, функції та структура ринкової інфраструктури.

2. Інфраструктура реального сектору економіки.

3. Інфраструктура фінансового сектору економіки.

4. Формування ринкової інфраструктури в Україні.

Дата добавления: 2015-05-24