Розвиваюча функція

Освітня функція

Самостійне опрацювання №3

Покликана забезпечити засвоєння учнями системи наукових знань, формувань вмінь і навичок.

Знання – узагальнений досвід людства, що відображає різні галузі дійсності у вигляді фактів, правил, висновків, закономірностей, ідей, теорій, якими володіє наука.

Знання є головним компонентом освіти. Виділяють такі види знань:

Основні терміни і поняття, без яких неможливо зрозуміти жодного тексту, жодного висловлювання.

Факти щоденної дійсності та наукові факти, без знання яких неможливо зрозуміти зомани науки, формувати переконання, доводити і обстоювати ідеї

Основні закони науки, що розкривають зв'язки й відношення між різними об’єктами та явищами дійсності

Теорії, що містять систему наукових знань про певну сукупність об’єктів, методи пояснення та передбачення явищ певної предметної галузі

Знання про способи діяльності, методи пізнання й історії здобуття знань (методологічні знання)

Знання про норми ставлення до різних явищ життя (оцінні знання)

Освітня функція навчання повинна забезпечити:

Повноту знань, яка визначається засвоєнням передбачених навчальною програмою відомостей з кожної навчальної дисципліни, необхідних для розуміння основних ідей, істотних причинно-наслідкових зв’язків

Системність знань, їх упорядкованість, щоб будь-яке знання випливало з попереднього і прокладало шлях до наступного

Усвідомленість знань, що полягає в розумінні зв’язків між ними, прагненні самостійно постійно поповнювати їх

Дієвість знань, що передбачає вміння оперувати ними, швидко знаходити варіативні способи застосування їх із зміною ситуації.

Передбачає розвиток учнів в процесі навчання. Розвиваюче навчання сприяє розвиткові мислення, формуванню волі, емоційно-почуттєвої сфери; навчальних інтересів, мотивів і здібностей.

Передусім слід розвивати мислення учнів на основі загальних розумових дій і операцій. Учні загальноосвітньої школи мають навчитися:

Структурування – встановлення найближчих зв’язків між поняттями, реченнями, ключовими словами тощо, у процесі якого визначається структура знань

Систематизації – встановлення віддалених зв’язків між поняттями, реченнями тощо, в процесі якої вони організуються в певну систему

Конкретизації – практичного застосування знань і ситуаціях, пов’язаних з переходом від абстрактного до конкретного.

Варіювання – зміни неістотних ознак понять, їх властивостей, фактів тощо при постійних істотних

Доведення – логічного розмірковування

Робити висновки – поступово спрощувати теоретичний або практичний вираз з метою отримання наперед відомого його виду.

Пояснення – акцентування думки на найважливіших моментах під час вивчення навчального матеріалу

Класифікації – розподілу понять на взаємопов’язані класи за істотними ознаками

Аналізу – виокремлення ознак, властивостей, відношень понять, знаходження спільних і відмінних їм властивостей

Синтезу – поєднання, складання частин

Порівняння – виділення окремих ознак понять, знаходження спільних і відмінних їх властивостей

Абстрагування – виділення істотних ознак понять відкиданням неістотних

Узагальнення – виділення ознак, властивостей, істотних для кількох понять.

Дата добавления: 2015-05-24