Тема: Урок – основна форма організації навчання в школі

План

• Сутність уроку, його суттєві ознаки.
• Елементи уроку.
• Типи і структура уроку.
• Вимоги уроку.

Урок – це навчальне заняття, що проводиться вчителем з постійним складом учнів з відносно однакової підготовленості і віку відповідно до розкладу і включаючи різні види роботи як вчителя так і учнів.

Урок – це логічно закінчена цілісна обмежена в часі частина навчально-виховного процесу, яку проводять за розкладом під керівництвом вчителя з постійним складом учнів.

Урок (за В.О.Сухомлинським) – це неподільна клітинка педагогічного процесу, в якій концентрується якщо не вся, то більша частина педагогіки, це важлива сфера духовного спілкування, в якому взаємодіють вчитель і учень.

Суттєві ознаки уроку:

Урок є завершальною в часі частиною навчального процесу, під час якої розв`язуються певні навчально-виховні завдання.

Кожний урок включається в розклад.

Кожний урок має певний об`єм та обсяг навчального матеріалу, визначеного програмою.

Урок дає змогу використовувати різні методи, види роботи, наочність.

Урок сприяє формуванню розумової активності дітей.

Вчитель керує діяльністю учнів на уроці.

Регламентований час уроку.

Чітко визначене місце уроку в системі ЗУН.

Елементи уроку.

Організаційний момент (привітання, перевірка готовності до уроку, виявлення відсутніх).

Перевірка домашнього завдання.

Актуалізація опорних знань – покликана забезпечити узгодженість між «старим» і новим матеріалом.

Повідомлення теми, мети уроку, мотивація навчальної діяльності. Вчитель повинен сформувати в учнів потребу у вивченні конкретного начального матеріалу.

Вивчення нового матеріалу, сприймання і осмислення нових знань. Полягає не тільки у викладанні, а і в керуванні процесом засвоєння нових знань.

Закріплення нового матеріалу на системі вправ, або за допомогою вибіркового фронтального опитування, або невеликої самостійної роботи.

Узагальнення і систематизування нових знань.

Підбиття підсумків уроку. Передбачає аналіз того, про що дізнались учні на уроці. У підсумку повинно бути відображено позитивні та негативні аспекти діяльності класу та окремих учнів, оцінка роботи учнів.

Повідомлення домашнього завдання.

Типи у структура уроку.

Для чіткої організації навчального процесу на уроці важливо правильно визначити тип та структуру кожного уроку. Структура складається з етапів у певній послідовності.

В. Оніщук ввів такі поняття:

Мікроструктура

Макроструктура.

В мікроструктуру входять:

Методи

Прийоми

Засоби навчання

До макроструктури належать:

Дидактична мета

Логіка навчального процесу

Характер і послідовність розв`язку задач уроку

Кожний урок має постійні компоненти

Початок уроку:

Організаційний момент

Перевірка д/з

Повідомлення теми, мети уроку, мотивація навчальної діяльності

Кінець уроку:

Підведення підсумку

Повідомлення д/з

Структура уроку має забезпечувати успішну реалізацію мети уроку.

Найпоширенішою є класифікація уроків на основі дидактичної мети, розроблена В.Онищуком.

Типи уроків

Урок засвоєння нових знань

Урок формування вмінь та навичок

Комбінований урок

Урок узагальнення і систематизації знань

Урок перевірки і корекції ЗУН

Урок комплексного застосування ЗУН

Структура уроку засвоєння нових знань

Перевірка д/з

Актуалізація опорних знань

Повідомлення теми і мети уроку, мотивація навчальної діяльності

Сприймання і первинне усвідомлення навчального матеріалу

Осмислення зв`язків і відношень в об`єкті вивчення

Узагальнення і систематизація знань

Підведення підсумків

Повідомлення д/з

Структура уроку формування вмінь та навичок

Перевірка д/з

Актуалізація опорних знань

Повідомлення теми, мети, мотивації навчальної діяльності

Повторення теоретичного начального матеріалу (демонстрація і підготовчі вправи)

Первинне застосування набутих знань (пробі вправи)

Використання знань стандартних умовах (тренувальні вправи)

Підведення підсумків уроку

Повідомлення д/з

Структура цього типу уроку складена на основі формування вмінь та навичок та послідовність вправ у практичному методі навчання.

Структура комбінованого уроку:

Перевірка д/з.

Актуалізація опорних знань.

Повідомлення теми, мети, мотивація.

Сприймання і первинне усвідомлення навчального матеріалу.

Осмислення зв`язків і відношень в об`єкті вивчення.

Первинне застосування знань з метою формування умінь.

Застосування знань в стандартних умовах з метою формування навичок.

Творче перенесення ЗУН у нові нестандартні умови з метою формування комплексних умінь.

Підведення підсумків.

Повідомлення д/з.

Вимоги до уроку

Правильна побудова уроку має не тільки навчальне, а й виховне значення. Урок повинен відповідати дидактичним, організаційним, психолого-етнічним та санітарно-гігієнічним вимогам.

Дидактичні вимоги

Реалізація принципів навчання.

Чіткість навчальної, виховної та розвиваючої мети.

Володіння методикою проведення уроку:

Раціональні методи навчання

Різноманітність засобів та форм роботи на уроці.

Забезпечення високої пізнавальної активності; мотивація і стимулювання навчання.

Розвиток самостійності учнів.

Розв`язок проблемних ситуацій і завдань.

Між предметні зв`язки.

Наявність контролю і оцінювання результатів навчання.

Організаційні вимоги

Раціональний тип уроку, відповідність структури.

Підтримання високої працездатності, дисципліни.

Правильний розподіл часу між етапами уроку.

Дотримання єдиного орфографічного режиму.

Вчасно починати і закінчувати урок.

Психолого-етичні вимоги

Формування позитивного ставлення учнів до навчання.

Мажорний стиль проведення уроку.

Об`єктивне оцінювання.

Культура начального матеріалу.

Вимоги до вчителя:

Санітарно-гігієнічні вимоги:

Забезпечення належних норм освітлення, температурного режиму.

Раціональний розклад.

Попередження втоми і перевтоми.

Сприятливий шкільний режим.

Провітрювання, вологе прибирання.

Відповідність шкільних меблів до зросту учнів.

Проведення фіз-хв.

Дотримання техніки безпеки.

Запис на дошці та наочність належних розмірів.

С/о Позаурочні форми навчання.

Тема: Зміст освіти

1. поняття про зміст освіти, вимоги.
2. види освіти
3. нормативні документи, що відображають зміст освіти.
4. підручник, його функції та структура

Зміст освіти – це чітко окреслена система ЗУН, якими учні оволодівають в навчальних закладах, досвід репродуктивної, творчої, оцінювальної діяльності.

Зміст освіти – це система наукових знань, практичних умінь і навичок, засвоєння і набуття яких, закладає основу для розвитку та формування особистості. На всіх етапах розвитку суспільства зміст освіти зазнавав якісних змін під впливом різних чинників:

соціально-економічних відносин

рівня розвитку виробництва

науки, техніки і культури

розвитку освіти та педагогічної теорії

мети і завдань виховання

Зміст освіти полягає у забезпеченні передачі та засвоєння підростаючим поколінням досвіду старших поколінь, та змісту соціальної культури з метою її розвитку.

На кожному етапі суспільно-економічного розвитку до змісту освіти висувались ті чи інші вимоги, вони зумовлені життєвими потребами.

Вимоги до змісту освіти:

розробка державних стандартів і відповідне формування системи обсягу ЗУН, навичок творчої діяльності.

Добір і структурування навчально-виховного матеріалу на засадах диференціації, забезпечення альтернативних можливостей для отримання освіти.

Вивчення рідної мови в усіх навчальних закладах, утвердження її як основної мови, функціонування загальноосвітньої професійної вищої школи.

Оптимальне поєднання гуманітарної, природно-математичної складових освіти. Теоретичних і практичних компонентів класичної спадщини та сучасних досягнень наукової думки. Органічний зв'язок з національною історією, культурою, традиціями.

Фактори що впливають на зміст освіти

рівень досягнення науки і техніки в різних галузях

завдання виховання всебічного розвиненої особистості

фізичні і соціально-психологічні можливості учнів певного віку

відповідність обсягу, змісту, часу на вивчення конкретної дисципліни

наявність навчально-матеріальної бази.

відповідність міжнародним стандартам та національним особливостям

ЗО забезпечує ВО

ВО визначає ЗО

2.

Традиційно виділяють 3 види освіти:

загальна

професійна

політехнічна

Загальна – це сукупність знань з основ наук про природу, суспільство, культуру, людину, а також сукупність відповідних умінь та навичок.

В законі «Про освіту» ст. 35, сказано що загальна середня освіта забезпечує всебічний розвиток дитини як особистості, її нахилів, здібностей, талантів, трудову підготовку та професійне самовизначення. Держава гарантує молоді право на отримання повної загальної середньої освіти і оплачує її здобуття. Повна загальна середня освіта в Україна є обов’язковою, і може отримуватися у різних типах навчальних закладів.

Загальну середню освіту здобувають в загальноосвітніх навчальних закладах (ЗОНЗ):

школах

ліцеях

гімназіях

школа-інтернат

колегіумах

в межах загальної освіти виділяють такі цикли навчальної дисципліни:

1. суспільно-гуманітарний

2. фізико-математичний

3. хіміко-біологічний

4. виробничо-технічний

5. мистецький

Політехнічна освіта Знання про загальні основи виробництва: предмет праці, засоби праці, технології праці, виробничі відносини, що складаються між людьми у процесі праці.

В ЗОНЗ політехнічну освіту здобувають на уроках:

фізики

хімії

біології

географії

трудового навчання

під час виробничих екскурсій

професійна освіта – це освіта спрямована на оволодіння ЗУН які необхідні для виконання професійних завдань. Професійну освіту людина здобуває:

в ПТУ, коледжах, технікумах, інститутах, університетах, академіях, консерваторіях.

Усі види освіти перебувають між собою у тісному зв’язку. Загальна освіта – є науковою основою політехнічних і професійних знань. Від рівня та якості загальної освіти залежать успіхи молоді в оволодіння професії. У процесі політехнічної освіти учні дістають і професійну підготовку.

Зміст шкільної освіти регулюються державними документами:

закон «Про освіту»

Закон «Про загальну середню освіту»

Державна національна програма «Освіта» (Україна 21 ст.)

Концепція державного стандарту загальної середньої освіти в Україні

3. Нормативні документи, які відображають зміст освіти

1. Державний стандарт загальної середньої освіти – сукупність норм і положень, що визначають державні вимоги до освіченості учнів і випускників шкіл на рівні початкової освіти, базової та повної середньої освіти, а також гарантії держави, щодо її здобуття.

2. Базовий навчальний план – це документ затверджений Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України, в яком визначається структура загальної середньої освіти, визначаються освітні галузі та розподіл годин між ними за роками навчання, встановлюється гранично допустиме навантаження учнів для кожного класу.

Державний навчальний план складається з 2 компонентів:

Державний – інваріантний/Шкільний варіативний.

Державний компонент визначає перелік навчальних дисциплін, які є обов’язковими для вивчення в усіх школах, а саме: суспільно-гуманітарні дисципліни, природно-математичні, оздоровчо-трудові, естетичні науки.

Навчальні плани встановлюють сумарне гранично-допустиме навчальне навантаження на учнів на рік.

1-2р – 700год

3-4 – 790 год

5 кл – 860 год

6-7 кл – 890

8-9 кл – 950

10-11 кл – 1030год

Шкільний компонент – це перелік навчальних дисциплін які вводяться для поглибленого вивчення предмету, для розвитку творчих здібностей учнів, для пробільності навчання та задоволення освітніх потреб гру та окремих учнів. Затверджуються Радою школи.

Це вибірково-обовязкові предмети: додаткові предмети, курси за вибором, факультативи, консультації.

Навчальна програма – документ, в якому визначається зміст навчального матеріалу з певного предмету, розділи, теми, зміст з розподілом їх за роками навчання. Структура навчальної програми:

пояснювальна записка, яка розкриває завдання та мету навчальної дисципліни, її місце в системі інших наук.

Розподіл навчального матеріалу на кожний рік

загальна кількість годин на рів вивчення та тижневе навантаження

уміння та навички, які повинні бути сформовані в учнів на кінець навчального року

автори програми і список літератури

. Підручник – це навчальна книга, в якій розкривається зміст навчального матеріалу з певного предмету відповідно до вимог навчальної програми.
головне призначення підручника – допомогти учням самостійно закріпити і поглибити знання одержані на уроці.

Вимоги до підручника:

Науковість змісту матеріалу

Точність, простота, доступність викладу

Чіткість у формулюванні визначень, правил, законів

Логічність, послідовність, систематичність,

Естетичне художнє оформлення

Правильний розподіл навчального матеріалу за роками та параграфамиJ

Обов’язковість ілюстрацій, схем, малюнків до найважливішого матеріалу

Функції підручника:

Навчальна

Виховна

Розвиваюча

Інформативна

Керуюча

Коригуючи

Управлінська

Методистська

Перспективна

Структура підручника:

Текстовий компонент

Основні тексти – це тексти, які відповідають навчальній програмі і підлягають обов’язковому вивченню.

Додаткові тексти – це додаткова інформація: цікавинки, приклади, пояснення.

Позатекстовий компонент

Апарат орієнтування	Апарат засвоєння	Ілюстративний матеріал
Умовні позначки, вступ, зміст, форзац, словники, терміни.	Запитання, завдання, вправи, проблемні ситуації, зразки, вказівки	Малюнки, фотоматеріал, схеми, таблиці, графіки, діаграми, креслення, карти, репродукції картин

Навчальний посібник – книга, матеріал якої розширює межі підручники та містить додаткові відомості

До навчальних посібників належать:

Збірники задач, вправ завдань диктантів

Хрестоматії

Словники

Карти

довідники

Самостійне опрацювання: Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів

Дата добавления: 2015-05-24