Кризи класичної освіти

Думка українських вчених

Концепції дистанційної педагогіки на майбутнє

Серед багатьох складових будь-якого виду навчання на відстані, на сам перед треба зосередити увагу на чотирьох складових:

• ефективна взаємодія вчителя та учня, не дивлячись на те, що вони фізично розділені відстанню;
• які при цьому будуть використовуватись педагогічні технології;
• ефективність розроблених методичних матеріалів та спосіб їх доставки;
• ефективність зворотного зв'язку.

Таким чином, ефективність дистанційного навчання залежить від якості використаних матеріалів (учбових курсів, методичних розробок тощо) і майстерності педагогів та викладачів-тьюторів, що беруть участь в цьому процесі. Тому при розробці дистанційного курсу, педагогічна та змістовна організація дистанційного навчання (як на етапі проектування курсу, так і в процесі його використання) є пріоритетною. Звідси важливість концептуальних педагогічних положень, на яких передбачається будувати сучасний курс дистанційного навчання.

Існуюча система освіти занепадає, особливо із введенням болонской системи: "боротьба" за якість знищує якість освіти. Для підтримки якості освіти потрібно інтенсивніше впроваджувати, паралельно з існуючими формами, нову форму освіти - ДН.

Уникнути інертності викладача можна, йому необхідно дати можливість самому вирішувати, дивитися й робити висновки про застосування ДН. Щодо підготовки бази знань майбутнього фахівця в предметній області, студента, необхідно вчити так, щоб він не уявляв відсутності одночасного, обов'язкового й необхідного існування навчального матеріалу (уроку, повідомлення, лекції, курсу...) в електронному вигляді, що будь-який значення повинно мати, як мінімум дві, а то й більше форм існування. Це ціль для створення ЕИОП.

Як домогтися того, щоб викладач (учитель) і його керівник (декан) усвідомили, що матеріал, методика, дидактика ДН відрізняються від класики. Хоча вони й різні, але доповнюють і поліпшують одна одну. І головне, ціль одна - навчання, передача знань, і, частково, виховання.

Слід зазначити, майбутній викладач повинен розуміти, що його урок тривалістю в 1 годину, вимагає від нього підготовки й публікації 8-м і більше годин, які також вимагають оплати.

P.S. Залишимо, поки, осторонь питання про гносеологію: ніким не доведено те, що ДН поліпшує якісно або збільшує кількісно "показники" навчання.

Аксіома. Цю проблему можуть вирішити тільки ті, хто реально "робить" ДН.

3. В інститут по Інтернету

"У нашому житті є два великих зрівнювачі - Інтернет і освіта". Це улюблений вислів голови американської корпорації Cisco Systems Джона Чемберса. Так що освіта через Інтернет дає зрівнювач у квадраті. Тим більше що одержати її можна без відриву від домашнього або робочого комп'ютера.

Ідея дистанційної освіти (ДН) не нова - її елементи в тому або іншому ступені реалізовані в таких формах навчання, як заочне й екстернат. Згадаємо, як будується система заочного навчання. Студентові видаються навчальний план, навчальна література й методичні вказівки. Протягом семестру він самостійно вивчає матеріал, виконує контрольні й відсилає їх на перевірку, а наприкінці семестру (уже очно) здає іспити. Заочник не має змоги спілкуватися з викладачем і іншими студентами. Використання Інтернету в дистанційному навчанні дозволяє усунути цей недолік. По Інтернету студенти можуть спілкуватися один з одним і з викладачами в будь-який час і в будь-якому місці.

Втім, райдужні перспективи дистанційної освіти, про які так багато зараз говорять, не такі вже й очевидні. Головні аргументи прихильників ДН - це невисока вартість навчання, більша пропускна здатність вузів і інтеграція у світовий освітній процес.

Наприклад, США, посідаючи п'яте місце серед найбільших експортерів освітнього продукту, щорічно заробляють на цьому $7 млрд. Торік, за даними Інституту міжнародної освіти, у США навчалися 453 787 іноземних студентів. Більша їхня частина (57%) - з Азії, лише 15% - з Європи. Сьогодні вища освіта в США - 100-мільярдний бізнес, що становить 2,7% ВНП. Росія теж могла б непогано заробити на експорті своїх освітніх програм у країни СНД, Балтії, Близького Сходу й інших традиційних споживачів російського освіти.

Але на шляху дистанційного освіти є чимало труднощів. По-перше, провідні російські вузи (МГУ, МФТИ, МГТУ ім. Баумана й ін.) завжди з недовірою ставилися до заочного навчання. Пропонували його тільки вузи другого ешелону - МИИТ, МИЭМ, МАТИ й т.п., рівень програм яких був свідомо слабкіше. Але студентові потрібний якісний диплом, що підвищує його вартість на ринку робочої сили. Та й в очах роботодавців будуть мати цінність тільки програми дистанційного освіти, пропоновані кращими університетами Росії. Але таких вузів у Росії небагато, і навчити всіх бажаючих вони не в змозі.

Залишаються невирішеними й деякі технічні проблеми ДН. Як, наприклад, проводити іспити в режимі "онлайн"? Адже студент для відповіді на екзаменаційні питання може посадити за комп'ютер свого друга-відмінника. Без очної сесії не обійтися. При наявності гарних комунікаційних каналів іспити можна проводити за допомогою двосторонніх відеоконференцій. Але отут виникає друга проблема - якість зв'язку. Більшість вузів, що пропонують програми ДН, розміщають у себе на web-сервері всі навчальні матеріали й тести. Але через поганий зв'язок багато студентів не можуть користуватися ними в режимі "онлайн". Виходить довго й дорого - за скачування інформації в обсязі одного диска CD-ROM студент повинен заплатити провайдеру біля $100.

Тому єдиним реально працюючим інструментом для ДН стала електронна пошта. На сайтах деяких вузів працюють системи конференцій, але це скоріше виключення, ніж правило. Інші достоїнства Інтернету - доступ до глобальних бібліотек, баз даних найбільших університетів, жива робота з викладачами й іншими слухачами, здача іспитів у режимі "онлайн", цифрове відео - поки що не для Росії.

Дата добавления: 2015-05-24