Питання якості

Робота - це навчання

Особливо широко й ефективно можна застосовувати дистанційне навчання у внутрішньо корпоративних системах підвищення кваліфікації співробітників. Конкуренція на ринку й швидкість, з якою обновляється продукція, змушують великі компанії впроваджувати власні системи дистанційного навчання. Корпоративні освітні мережі побудували IBM і Cisco Systems, General Motors, Ford Motors і ін. Багато хто з таких систем значно випереджають як по складності, так і по кількості тих, яких навчають, університетські системи ДН. При створенні 93% навчальних програм використовуються найбільш популярні web-технології, а також технології телевізійного повідомлення на робоче місце (streaming video to the desktop).

За даними фірми Corporate University Xchange, що спеціалізується на аналізі даних в області корпоративної освіти, число внутрішньо корпоративних університетів за останні 10 років збільшилося з 400 до 1600. Якщо ця тенденція збережеться, до 2010 року їх стане більше, ніж звичайних. Найбільш популярні дисципліни в корпоративних університетах - менеджмент, інженерно-технічні спеціальності, управління бізнесом, фінанси, інформаційні технології. Бум корпоративного ДО пояснюється набагато меншими (в 2-2,5 рази), чим при традиційному навчанні, витратами на підвищення кваліфікації. Повністю відмовитися від денної форми навчання неможливо, та й не потрібно. Але економія часу й витрат на залучення співробітників до єдиної системи знань - гарний стимул для розвитку корпоративних систем ДН. Не виключено, що найбільші російські компанії вже розробляють подібні проекти.

У більшості минулих досліджень, присвячених зіставленню вартості дистанційного й традиційного навчання, робився висновок про те, що якість освіти, наданої цими двома формами, однакова. Останнім часом представники дистанційної освіти все частіше стали доходити висновку про наявність істотної різниці в природі, а отже, і в якості знань, які забезпечуються інтерактивними методами електронного навчання, у порівнянні з усіма іншими дистанційними системами.

Якісні переваги відкритої й дистанційної освіти в цілому являють собою об'єкт дебатів, що не припиняються. У їхнє підтвердження приводяться докази про розширення доступу до навчальних матеріалів, які видаються і "унікальним" лекціям визнаних наукових "гуру" світового рівня, про організацію всебічної підтримки навчального процесу й найкращих супутніх сервісів. Противники дистанційних методів підкреслюють те, що більшість сучасних систем електронного навчання матеріалів, що використовуються, строго відібрані, структуровані й не дозволяють учням ознайомитися з усією різноманітністю бібліотек по відповідних предметах і темах.

Але так чи інакше, загальновизнаним є той факт, що всі раніше існуючі системи дистанційного навчання були не в змозі створити умови для нормального діалогу викладачів з учнями й учнів один з одним. Інтерактивні засоби (електронна пошта, комп'ютерні комунікації й відеоконференції) стали впроваджуватися в освітній процес саме для того, щоб надати учням такі умови, а також дати їм необмежені можливості самостійної інформаційної роботи. І вже зараз є безліч свідчень того, що по цілому ряду показників результати електронного онлайнового навчання навіть перевершують пов'язані з ним очікування.

Значно менше обговорюються соціальні аспекти розвитку дистанційної освіти, що безпосередньо виникають із таких її характерних рис, як гнучкість і доступність. Дистанційні методи безумовно сприяють лібералізації освіти і її звільненню від прихильності до місця розташування навчальних закладів різного рівня, до графіків і розкладів їхньої роботи. Завдяки можливості використання всіх переваг традиційних форм навчання, включаючи стандартизовані навчальні матеріали, апробовані процеси й процедури, дистанційна освіта розширює їхній спектр і робить їх доступними набагато більшій кількості людей. Воно охоплює послугами початкову, середню, вищу формалізовану й неформалізовану освіту й професійну підготовку широкого кола населення, у тому числі й в районах, що не мають в своєму розташуванні установ денної форми навчання. Дистанційні методи освіти виявляються прийнятними також для таких соціальних груп, які не мають або втратили постійне місця проживання, ведуть кочовий спосіб життя або змушені бути переселенцями: дистанційне навчання доступно для них у будь-якому місці, де б вони не перебували, поза залежністю від наявності або відсутності там звичайних стаціонарних навчальних закладів.

Фінансова сторона питання про те, чому багато учнів віддають перевагу дистанційному навчанню, дотепер є найменш дослідженою. Усе ще немає навіть чіткого уявлення, наскільки великі загальні витрати випускника дистанційного вузу в порівнянні з його колегою, що закінчив традиційний вищий навчальний заклад. У цьому сенсі на користь дистанційної освіти свідчить той факт, що студент дистанційного вузу в процесі навчання може працювати й одержувати заробітну плату (хоча й студент денної форми навчання теж, у принципі, не позбавлений такої можливості), учитися без відриву від кар'єри, удосконалювати професійні знання й навички, підвищуючи в такий спосіб свій кваліфікаційний рівень і статус на основному місці роботи. В якості негативних факторів часто згадується та обставина, що саме в силу свого "позачасового" характеру дистанційна освіта дозволяє потенційним претендентам на підвищення кваліфікації відкладати початок цього процесу аж до того періоду, коли рішення даної проблеми з погляду їхньої особистої кар'єри й перспектив стає вже не актуальним.

Набагато більш зрозумілою виглядає позиція роботодавців - хазяїв і керівників організацій і фірм, чиї співробітники користуються послугами дистанційної освіти. Їхня вигода від властивих такому утворенню гнучких методів навчання очевидна: при тому, що співробітники вдосконалюють свій професійний рівень і за рахунок цього стають більше корисними для підприємств, вони не витрачають часу й засобів на поїздки до місця навчання й практично не відриваються від виробничого процесу. З погляду підприємців участь їхніх співробітників у процесі дистанційного навчання повинна викликати тільки одне питання: наскільки індивідуальна плата за це навчання відповідає платоспроможності конкретного співробітника й чи не занадто негативно вплине вона на його життєвий рівень?

Дата добавления: 2015-05-24