Блок-модуль 2. Виховний

- вивчення функцій, напрямів та форм роботи класного керівника;

- спостереження й аналіз форм виховної роботи класного керівника (класних годин, інформаційних бесід, бесід на етичні теми);

- спостереження та аналіз форм роботи класного керівника з батьками учнів (зокрема, батьківських зборів);

- участь у виховних заходах, що заплановані середніми загальноосвітніми навчальними закладами на період навчально-виробничої педагогічної практики;

- самостійна підготовка одного пробного та одного залікового виховного заходу (тема, клас – за вибором студента та рекомендацією керівника від школи): написання сценарію, підготовка необхідного обладнання, залучення дітей, проведення репетицій тощо;

- самостійне проведення одного пробного та одного залікового виховного заходу;

- здійснення самоаналізу пробного й залікового виховного заходу, заповнення діагностичної карти самоаналізу залікового виховного заходу;

- взаємовідвідування студентами виховних заходів та їх аналіз;

- проведення профорієнтаційної роботи з учнями.

Групові та індивідуальні завдання педагогічної практики

- Провести профорієнтаційну бесіду з учнями старших класів та здійснити презентацію історії розвитку Київського університету імені Бориса Грінченка.

Групові та індивідуальні завдання педагогічної практики

для студентів з урахуванням специфіки їх фахової підготовки

Напрям підготовки 6.020303 Філологія (українська мова і література)

- Розробити план виховної роботи класного керівника з національного виховання учнів.

- Розробити тематику загальношкільних виховних заходів, спрямованих на національне виховання учнів.

- Розробити тематику літературних вечорів для учнів старшого шкільного віку.

- Розробити тематику літературних вікторин для учнів середнього шкільного віку.

Напрям підготовки 6.020303 «Філологія (англійська мова і література)»

- Розробити план виховної роботи класного керівника з інтернаціонального виховання учнів.

- Розробити тематику загальношкільних виховних заходів, спрямованих на інтернаціональне виховання учнів.

- Розробити тематику вечорів англійської мови для учнів старшого шкільного віку.

- виконання завдання з розроблення наукової проблеми, що визначена студентом для написання курсової роботи з педагогіки;

- вивчення ступеня застосування вчителем методів та засобів педагогічної діагностики у навчально-виховному процесі;

- використання методів та засобів педагогічної діагностики з метою вивчення учнів і класного колективу;

- збір матеріалів для виконання науково-дослідної, курсової, кваліфікаційної роботи тощо;

- здійснення групового або індивідуального науково-педагогічного дослідження;

- написання звіту-самоаналізу за результатами навчально-виробничої педагогічної практики.

Групові та індивідуальні завдання педагогічної практики

- Застосувати методики педагогічного діагностування для виявлення рівня готовності студента до майбутньої професійної діяльності на початку навчально-виробничої практики та після її завершення (Додатки серії В). Порівняти результати, проаналізувати, розробити індивідуальну програму професійного самовдосконалення.

- Дослідити динаміку готовності студента до майбутньої професійної діяльності під час навчально-виробничої педагогічної практики.

- Узагальнити продуктивний педагогічний досвід роботи вчителя-предметника (вчителя початкових класів).

Напрям підготовки 6.020303 Філологія (українська мова і література)

- Дослідити літературну творчість одного з учнів школи (або одного з представників педагогічного колективу).

- Розробити положення про конкурс літературної творчості учнів.

- Підготувати та провести конкурс літературної творчості учнів.

Напрям підготовки 6.020303 «Філологія (англійська мова і література)»

- Розробити положення про конкурс юних знавців англійської мови.

- Підготувати та провести конкурс юних знавців англійської мови.

Зміст індивідуальних завдань конкретизується й уточнюється під час проходження навчально-виробничої педагогічної практики керівником практики від кафедри теорії та історії педагогіки.

Матеріали, отримані студентом під час виконання індивідуального завдання, можуть надалі бути використані для виконання курсової, кваліфікаційної роботи, підготовки доповіді, наукової статті тощо.

4.2.5. Вимоги до звіту про практику. Підбиття підсумків практики

Підсумковий етап навчально-виробничої педагогічної практики включає оформлення студентом звітної документації, отримання письмового відгуку з місця проходження практики, у якому зазначається рекомендована оцінка роботи студента-практиканта. Усі звітні матеріали здаються для здійснення контролю керівникам практики від кафедри теорії та історії педагогіки. Усі звітні матеріали подаються на перевірку в теці, що має назву «Документація навчально-виробничої педагогічної практики». Зразки оформлення звітної документації представлено в Додатку А. 1.

Форма звітності студента за практику – письмовий звіт-самоаналіз, підписаний та оцінений керівником від бази практики.

Письмовий звіт разом з іншими документами подається на рецензування керівнику практики від навчального закладу.

1) відомості про виконання студентом завдань блоків-модулів: навчального, виховного, дослідницького;

2) результати виконання групових та індивідуальних завдань;

3) висновки і пропозиції щодо поліпшення організації практики;

Звіт захищається студентом перед комісією у складі керівника практики від навчального закладу, викладачів та (якщо можливо) керівника від бази практики.

Комісія приймає диференційований залік у студентів на базах практики в останні дні її проходження або у вищому навчальному закладі в термін, визначений навчальною частиною відповідного структурного підрозділу університету.

Завершує практику звітна (підсумкова) конференція, під час якої студенти звітуються про виконання програми практики. Студенти готують виступи, презентації, виставку стендів, газет тощо, де відображено хід та результати навчально-виробничої педагогічної практики. Керівники практики підбивають підсумки роботи студентів, оголошують оцінки, зауваження та пропозиції керівників практики від вищого навчального закладу, вчителів та студентів.

Результати практики оцінюються замодульно-рейтинговою системою, в основу якої покладено принцип розширення кількості підсумкових балів до 100. Систему рейтингових балів для різних видів контролю та порядок їх переведення у національну (4-бальну) та європейську (ECTS) шкалу подано в табл. 4.1.

Як видно з таблиці 4.2.1, оцінку «відмінно» отримує студент, сума балів якого становить 100 – 90; «добре» – 89 – 75 балів; «задовільно» – 74 – 60 балів. Студенту, який набрав менш ніж 59 балів, навчально-виробнича педагогічна практика не зараховується. У табл. 4.2.2 представлено підхід до оцінювання навчально-виробничої педагогічної практики.

Порядок переведення рейтингових показників успішності
у європейські оцінки ECTS

Підсумкова кількість балів (max – 100)	Оцінка за 4-бальною шкалою	Оцінка за шкалою ECTS
1 – 34 35 – 59	«незадовільно» (з обов’язковим повторним курсом) «незадовільно» (з можливістю повторного складання)	F FX
60 – 68	«достатньо»	E
69 – 74	«задовільно»	D
75 – 81	«добре»	C
82 – 89	«дуже добре»	B
90 – 100	«відмінно»	A

Оцінювання навчально-виробничої педагогічної практики

Види робіт	Кількість балів
1. Систематичне ведення щоденника навчально-виробничої педагогічної практики.	0-5
2. Виконання завдань Блоку-модуля 1. Навчального.	0-10
3. Виконання завдань Блоку-модуля 2. Виховного.	0-10
4. Виконання завдань Блоку-модуля 3. Дослідницького.	0-10
5. Виконання групових та індивідуальних завдань	0-20
6. Наявність фотоматеріалів (презентації) заходів, передбачених програмою практики.	0-5
7. Наявність звіту-самоаналізу студента відповідно до програмових вимог.	0-10
8. Наявність позитивного відгуку з бази практики.	0-10
9. Своєчасне оформлення та здача звітної документації.	0-15
10. Участь у настановній та звітній конференціях.	0-5
Усього (максимальна кількість балів)

Студент, який не виконав програму практики без поважних причин, відраховується з навчального закладу.

Якщо програма практики не виконана студентом із поважної причини, то навчальний заклад надає йому можливість повторної практики через рік. Можливість повторної практики через рік, але власним коштом, надається і студенту, який на підсумковому заліку отримав негативну оцінку.

Результат заліку за практику вноситься в заліково-екзаменаційну відомість та залікову книжку студента за підписом голови комісії і враховується стипендіальною комісією при визначенні розміру стипендії разом із оцінками студента за результатами підсумкового контролю. Підсумки практики обговорюються на засіданні кафедри, а загальні підсумки практики підбиваються на вчених радах вищих навчальних закладів і факультетах не менше від одного разу протягом навчального року. Результатом практики є узагальнення та вдосконалення здобутих знань, практичних умінь і навичок, оволодіння професійним досвідом та формування готовності випускників до самостійної трудової діяльності, а також збір та опрацювання матеріалів для завершення курсового проекту й оформлення його результатів.

4.2.7. Методичні рекомендації до виконання завдань практики

Завдання 1. Складання індивідуального календарного плану виконання завдань навчально-виробничої педагогічної практики

Мета завдання. Навчання студентів планування своєї роботи в школі на весь період навчальної педагогічної практики.

Виконання завдання. Для складання індивідуального плану рекомендується використати шаблон Календарного плану виконання завдань навчально-виробничої педагогічної практики.

Календарний план виконання завдань навчально-виробничої педагогічної практики

Студента групи ________ __________________________ інституту Київського університету імені Бориса Грінченка

Дата	Зміст завдання	Примітка про виконання
	Участь у настановній конференції з практики.
	Відвідування школи, ознайомлення з діяльністю її педагогічного колективу, матеріальною базою практики, колективом класу.
	Складання індивідуального календарно-го плану виконання завдань практики, його погодження з учителем і затверд-ження керівником практики від ВНЗ.
	Спостереження за навчально-виховною діяльністю вчителя і бесіда з ним з метою визначення методів педагогіч-ного вивчення особистості учня.
	Відвідування уроків, які проводяться вчителем, аналіз плану виховної роботи і визначення способів здійснення вчителем роботи з виховання учнів.
	Спостереження за використанням учителем методів навчання і виховання на різних етапах організації навчально-пізнавальної діяльності учнів.
	Підготовка діагностичних матеріалів для вивчення пізнавальних інтересів учнів. Вивчення пізнавальних інтересів учнів, аналіз отриманих даних.
	Підготовка діагностичних матеріалів для вивчення видів домашніх завдань і ступеня самостійності учнів у їх виконанні. застосування означених діагностичних матеріалів, аналіз отриманих результатів.
	Виявлення рівня (стадії) розвитку учнівського колективу і вивчення діяльності вчителя з його формування.
	Вивчення системи планування вчителем виховної роботи з учнями. Спостереження за використанням вчителем методів, засобів і форм організації виховання.
	Відвідування і детальний аналіз виховного заходу, який проводить учитель.
	Підготовка і проведення виховного заходу з розумового, морального, естетичного, фізичного формування учнів, виховання громадянина України.
	Надання класному керівнику допомоги у роботі з батьками.
	Участь у роботі предметної методичної комісії середнього загальноосвітнього навчального закладу.
	Виконання завдань Блоку-модулю 1. Навчального.
	Виконання завдань Блоку-модулю 2. Виховного.
	Виконання завдань Блоку-модулю 3. Дослідницького.
	Виконання групових завдань відповідно до програми практики.
	Оформлення звітної документації з практики.
	Участь у захисті педагогічної практики і звітній (підсумковій конференції).

Завдання 2. Аналізнавчального плану, навчальних програм, підручників та навчальних посібників для школи.

Мета завдання. Ознайомлення студентів-практикантів зі змістом, структурою і особливостями навчального плану, навчальних програм, підручників, навчальних посібників для школи.

Виконання завдання. Студенту-практиканту необхідно:

1. Ознайомитися з навчальним планом і проаналізувати, які навчальні предмети, що вивчаються учнями, складають нормативний і варіативний компоненти. З'ясувати, чи реалізована у навчальному плані ідея всебічного і гармонійного розвитку особистості.

2. Здійснити аналіз навчальних програм, визначити їх структуру і принцип побудови (лінійний чи концентричний).

3. Проаналізувати деякі підручники, навчальні посібники з предметів обраної спеціальності з погляду їх спрямованості на формування загальнонавчальних умінь і навичок учнів. На конкретних прикладах довести, що у їх зміст включено компоненти соціального досвіду учнів. Визначити, чи відповідають їх оформлення і зміст віковим особливостям учнів.

На основі аналізу навчального плану, навчальних програм, підручників і навчальних посібників необхідно зробити загальні висновки щодо спрямованості змісту шкільної освіти на реалізацію мети навчання, виховання і розвитку учня.

Завдання 3. Вивчення системи планування виховної роботи з учнями

Мета завдання. Вивчення студентами-практикантами системи планування класним керівником виховної роботи з учнями.

Виконання завдання. Студенти повинні проаналізувати план виховної роботи класного керівника і скласти звіт.

У звіті про виконання завдання необхідно дати відповіді на такі запитання:

1. Чи здійснює вчитель (класний керівник) перспективне планування виховання учнів?

2. Які структура і зміст перспективного плану виховної роботи? Які розділи має план виховної роботи?

3. За якими напрямами планується поточна виховна робота з учнями?

4. Які виховні заходи переважають у плані? Яка їх тематика?

5. Чи зорієнтована робота вчителя (класного керівника) з батьками учнів на спільне розв’язання запланованих виховних завдань? Надати конкретні приклади.

Під час виконання звіту студентові слід звернути увагу на види діяльності учнів (колективні творчі справи, відвідування виставок, подорожі тощо) й оцінити міру їх узгодженості з основними напрямами виховної діяльності вчителя (класного керівника).

Завдання 4. Надання допомоги вчителю (класному керівникові) в роботі з батьками.

Мета завдання. Вивчення студентами змісту і форм роботи вчителя (класного керівника) з батьками щодо виховання учнів.

Виконання завдання. Надаючи допомогу учителю в роботі з батьками, студенти-практиканти повинні вивчити й описати у звіті про виконання цього завдання такі позиції:

1) зміст і форми спільної виховної роботи з батьками;

2) наявність батьківського комітету класу, його склад;

3) тематика батьківських зборів, їх актуальність;

4) методика підготовки і проведення батьківських зборів;

5) ефективність спільної виховної роботи вчителя з батьками.

Завдання 5. Вивчення стану застосування вчителем методів та засобів педагогічної діагностики у навчально-виховному процесі.

Мета завдання. Вивчення стану застосування вчителем методів та засобів педагогічної діагностики у навчально-виховному процесі.

Виконання завдання. Під час спостереження уроків та виховних заходів, що їх проводить учитель, дайте відповідь на такі запитання:

1. Чи застосовує вчитель у навчально-виховному процесі методи та засоби педагогічної діагностики? Якщо застосовує, то які саме?

2. Чи систематично проводиться педагогічне діагностування учнів?

3. Чи всі учні охоплені педагогічним діагностуванням?

4. Чи враховує вчитель результати педагогічного діагностування під час проектування, планування та організації навчально-виховної роботи?

5. Чи спрямоване діагностування на розв’язання конкретних педагогічних задач?

6. Чи застосовує вчитель методи та засоби педагогічної діагностики для самоаналізу професійної діяльності? Якщо так, то які саме? Як систематично?

7. Чи впливає використання методів та засобів педагогічної діагностики на вдосконалення професійної діяльності вчителя?

Завдання 6. Застосування методів та засобів педагогічної діагностики при проведенні студентами уроків та виховних заходів.

Мета завдання. Формувати уміння студентів застосовувати методи та засоби педагогічної діагностики у навчально-виховному процесі.

Виконання завдання. Студенту необхідно виконати такі завдання:

1. Дібрати або скласти завдання для тестової перевірки знань, умінь учнів із фахової дисципліни.

2. Розробити опитувальник для учнів із метою діагностування пізнавальних інтересів.

3. Застосувати дібрані методики при проведенні уроку або виховного заходу.

Завдання 7. Застосування методів та засобів педагогічної діагностики для вивчення учнів і колективу класу.

Мета завдання. Виявлення та формування умінь студентів застосовувати методи та засоби педагогічної діагностики для вивчення учнів і колективу класу.

Виконання завдання. Студенту-практиканту необхідно виконати такі завдання:

1. Дібрати 3-4 діагностичні методики вивчення учнів та колективу класу. Застосувати ці методики.

2. Представити отримані результати у вигляді індивідуальної характеристики учня або педагогічної характеристики колективу класу.

Завдання 8. Участь у роботі предметної методичної комісії середнього загальноосвітнього навчального закладу.

Мета завдання. Вивчення складу, плану та напрямів роботи предметної методичної комісії середнього загальноосвітнього навчального закладу.

Виконання завдання. Взяти участь у одному-двох засіданнях предметної методичної комісії та з'ясувати такі дані:

1. Скільки вчителів входить до складу методичної комісії?

3. Який стаж роботи та яку категорію має голова методичної комісії?

4. Як часто проводяться засідання методичної комісії?

5. Які основні напрями роботи методичної комісії?

6. Які питання обговорюються під час засідань методичної комісії?

Завдання 9. Діагностування рівня готовності студента до майбутньої професійної діяльності за допомогою наданих методик (див. Додаток Б: Діагностичний практикум) на початку навчально-виробничої педагогічної практики та після її завершення.

Мета завдання. Визначити динаміку готовності студента до майбутньої професійної діяльності протягом навчально-виробничої педагогічної практики.

Виконання завдання. Студенту-практиканту необхідно:

1) застосувати методики, надані в Додатках, на початку навчально-виробничої педагогічної практики та на основі отриманих результатів оцінити власний рівень готовності до майбутньої професійної діяльності;

2) застосувати методики, надані у Додатках, наприкінці практики на основі отриманих результатів оцінити власний рівень готовності до майбутньої професійної діяльності;

3) порівняти результати методик на початку та після завершення навчально-виробничої практики, визначити динаміку готовності до майбутньої професійної діяльності (рівень готовності до професійної діяльності зріс, лишився той самий, знизився тощо);

4) проаналізувати чинники, які зумовили таку динаміку;

5) результати діагностування відобразити у звіті-самоаналізі.