КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Навчально-тематичний план
ВСТУП Протокол № 1 від 26 серпня 2004 р. НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ КОМПЛЕКС Для студентів спеціальності „Психологія”
Київ — 2004 „ПЕДАГОГІКА” для студентів спеціальності „Психологія”
Укладач: Власова Олена Іванівна, кандидат психологічних наук, доцент
Рецензент: Бичко Олександр Васильович, кандидат психологічних наук
Навчально–методичний комплекс розглянуто та схвалено до використання в навчальному процесі на засіданні кафедри гуманітарних дисциплін. МЕТА Й ЗАВДАННЯ ДИСЦИПЛІНИ Оволодіння курсом „Педагогіка” є складовою частиною спеціалізованої підготовки студентів-психологів. За родом своєї діяльності вони мають не лише постійно спілкуватися з людьми, надавати їм необхідну психологічну допомогу, а й проводити психолого-просвітницьку роботу. Знання педагогіки як наукової дисципліни дозволяє психологу освіти компетентно будувати педагогічний процес, прогнозувати результати навчання та виховання, а, за потреби, й організовувати його відповідно до вимог сучасної суспільної практики. Цей курс дає можливість ознайомити навчальну аудиторію із об’єктивними закономірностями освітнього процесу в інтерпретації вітчизняних та зарубіжних дослідників, оволодіти навичками цілісного підходу до аналізу педагогічних чинників розвитку людської психіки з позиції їх наукового соціально – критеріального розгляду. Він є необхідною частиною психолого-педагогічної підготовки фахівця психологічного профілю будь-якої спеціалізації, запорукою успішного проходження ним передбаченої навчальним планом педагогічної практики. Головною метою вивчення дисципліни є надання майбутнім психологам необхідних знань зі сфери педагогіки, з метою формування у них науково – критеріального апарату аналізу оптимальних психолого-педагогічних чинників спрямованої соціалізації людини, що виступає індивідуальною основою кваліфікованого професійного розуміння та організації психологом педагогічної взаємодії з окремою людиною, або групою осіб, що потребують психолого-педагогічного патронажу. Дидактична структура навчальної дисципліни представлена органічним поєднанням трьох форм організації засвоєння студентами необхідної інформації. В межах лекційного курсу здійснюється передача базових для цієї дисципліни теоретичних знань. Семінарсько-практичний блок занять орієнтований на відпрацювання та забезпечення повноцінного засвоєння аудиторією таких знань, становлення у студентів вмінь та навичок практичного використання отриманих знань для аналізу конкретних ситуацій життєдіяльності особистості. В межах цієї форми забезпечується і поточний контроль якості засвоєння з боку викладача. Нарешті основним завданням організації самостійної роботи студентів виступає необхідність актуалізації та подальшого розвитку їхніх науково – пізнавальних інтересів, реалізації потреби цих суб’єктів навчання у самореалізації та творчості, через залучення до науково-теоретичного дослідження дискусійних питань психології особистості, маловідомої, але важливої інформації психологічного змісту, дотичної до предмету вивчення. Розроблений навчально-методичний комплекс містить плани лекційних і семінарських занять, завдання для самостійної роботи студентів, орієнтовні питання для підготовки до екзамену, рекомендовану навчальну літературу. ВИМОГИ ДО ЗНАНЬ І УМІНЬ СТУДЕНТІВ
Внаслідок вивчення дисципліни студенти повинні знати: · понятійно-категоріальний апарат сучасної педагогіки; · основні теоретичні проблеми курсу; · методи науково-педагогічно дослідження; · провідні наукові школи та напрямки сучасних педагогічних досліджень; · особливості вітчизняного та зарубіжного підходів до наукового вивчення базових педагогічних проблем; · особливості практичного застосування наукової інформації зі змісту курсу.
студенти повинні вміти: · комплексного аналізу різноманітних концепцій навчання та виховання людини на основі теоретико-методологічних принципів здійснення їх науково-педагогічної оцінки; · використовувати основні методичні засоби науково-педагогічного дослідження особистості та педагогічного впливу в індивідуальній практиці; · застосовувати надбані знання, з метою аналізу психологічних проблем людини.
КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ
Контроль формування знань та вмінь студентів із дисципліни „Педагогіка” здійснюється в формах поточного, проміжного та підсумкового контролів. Поточний контроль у переважній більшості орієнтований на оцінку активності роботи студентів на семінарських заняттях. Він базується на аналізі якості підготовлених студентом доповідей, доповнень до них та запитань, які виникають у нього під час висвітлення питань, винесених на обговорення, а також на оцінці рівня виконання письмових завдань для фронтального (в навчальній аудиторії) та самостійного виконання (написання рефератів). Проміжний контроль здійснюється після вивчення окремих тем в усній (колоквіум) та письмовій (контрольна робота) формах. Формою підсумкового контролю засвоєння курсу є екзамен. В основі оцінювання знань студентів із курсу „Педагогіка” передбачаються наступні якісні характеристики: · ґрунтовність та широта знань із дисципліни вивчення, в обсязі, передбаченому цією навчальною програмою; · рівень свободи використання набутих знань, з метою аргументації власної точки зору на предмет обговорення; · прагнення студента до цілісного та всебічного розкриття питання, намагання творчого синтезу різних точок зору на предмет обговорення; · самостійність та комплексність мислення студента, його намагання використовувати набуте знання для аналізу практичних ситуацій. При визначенні досягнень студентів у вивченні курсу аналізу підлягають: v характеристики їхньої відповіді, яка може бути елементарною, фрагментарною, неповною, повною, логічна, доказовою, обґрунтованою, творчою; v якість знань, їхня правильність, повнота, осмисленість, глибина, гнучкість, дієвість, системність, узагальненість, міцність; v ступінь сформованості загально навчальних та предметнихумінь і навичок; v рівень оволодіння розумовими операціями: вміння аналізувати, синтезувати, порівнювати, абстрагувати, узагальнювати, робити висновки тощо; v досвід творчої діяльності (вміння виявляти та ставити проблеми, формулювати гіпотези, розв'язувати проблеми). З урахуванням зазначених критеріїв передбачаються наступні рівні оцінювання: „Відмінно” – знання студента є глибокими, міцними, узагальненими, системними; він вміє застосовувати знання творчо, його навчальна діяльність має дослідницький характер, позначена вмінням самостійно оцінювати різноманітні життєві ситуації, явища, факти, виявляти і відстоювати особисту позицію. „Добре” – студент знає істотні ознаки понять, явищ, закономірностей, зв'язків між ними, а також самостійно застосовує знання в стандартних ситуаціях, володіє розумовими операціями (аналізом, абстрагуванням, узагальненням тощо), вміє робити висновки, виправляти допущені помилки. Його відповідь повна, правильна, логічна, обґрунтована, хоча їй і бракує власних суджень. Він здатний самостійно здійснювати основні види навчальної діяльності. „ Задовільно ” – студент відтворює основний навчальний матеріал, здатний розв'язувати завдання за зразком, володіє елементарними вміннями навчальної діяльності. „Незадовільно” – відповідь студента при відтворенні навчального матеріалу, якщо він це намагається зробити, елементарна, фрагментарна, зумовлена лише початковими уявленнями про предмет вивчення.
d c d c
Дата добавления: 2015-05-24; Просмотров: 613; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |