Завдання, способи та принципи маскування

Маскування позицій та районів розташування підрозділів

Обладнання та маскування укрить для техніки

Для захисту технiки вiд засобiв ураження використовуються природнi укриття або обладнуються укриття котлованного типу на одну або двi машини.

Укриття можуть бути тупикового типу (з однією апареллю) i прохiдного типу (з двома апарелями). Вони розташовуються розосерджено з використанням захисних i маскуючих властивостей мiсцевостi.

Довжина котлована по дну має дорiвнювати довжинi машини, ширина по дну має бути на 40 – 50 см бiльше ширини машини, а глибина котлована разом з бруствером – дорiвнювати висотi машини. Для зменшення обсягу земляних робiт висота бруствера укриття приймається 100 – 150 см.

Апарель повинна мати схил для автомобiля 1:3 (20°), для гусеничної технiки 1:2 (30°).

Укриття для технiки в населених пунктах необхiдно розташовувати в таких мiсцях, де вони не можуть бути пошкодженi обломками зруйнованих споруд.

При високому рiвнi ґрунтових вод i каменистих ґрунтах укриття обладнуються насипного типу (без заглиблення в грунт). У цьому випадку насипається бруствер висотою 150 см i бiльше.

Укриття маскуються пiдручними матерiалами i табельними маскувальними комплектами.

Тактичне маскування організовується та здійснюється з метою підвищення живучості військ і досягнення раптовості їх дій шляхом приховування від противника розміщення елементів бойового порядку, стану бойової готовності та боєздатності сил і засобів, дій підрозділів і тактико-технічних характеристик комплексу озброєння та введення противника в оману щодо істинних намірів, характеру та замислу своїх дій.

Основними завданнями тактичного маскування є забезпечення прихованості діяльності військ і введення противника в оману відносно діяльності з'єднань (частин) і підрозділів.

Прихованість полягає в проведенні комплексу заходів, спрямованих на запобігання або виключення витоку інформації, що становить державну та військову таємницю, усунення або ослаблення демаскуючих ознак усіх видів діяльності з’єднань (частин) повітряних сил за мирного та воєнного часу.

Основні способи забезпечення прихованості: захист державних і військових таємниць; маскування військ і об’єктів; протидія засобам розвідки противника.

Маскування проводиться з урахуванням комплексного застосування противником оптико-електронних, радіо- і радіотехнічних, радіолокаційних, теплових та інших технічних засобів розвідки.

Маскування від оптичних (оптико-електронних) засобів розвідки здійснюється: використанням маскувальних властивостей місцевості, темного часу доби, а також метеорологічних умов, що обмежують можливості цих засобів; проведенням заходів щодо світломаскування: використанням для маскування техніки і позицій табельних та підручних засобів маскування; маскувальним фарбуванням техніки і споруд під фон місцевості; ретельним маскуванням слідів з’їзду техніки з доріг, слідів роботи газотурбінних двигунів, пусків ракет.

Маскування від засобів радіорозвідки забезпечується: дотриманням встановлених режимів роботи радіо-, радіорелейних і тропосферних засобів зв’язку; дотриманням правил прихованого управління військами і розміщенням радіопередавачів середньої та великої потужності за межами районів розташування командних пунктів (пунктів управління).

Маскування від засобів радіотехнічної розвідки забезпечується обмеженням роботи радіолокаційних станцій.

Маскування від засобів радіолокаційної розвідки здійснюється використанням маскувальних властивостей місцевості, масок-екранів, імітацією радіолокаційних та демаскуючих ознак на хибних позиціях.

Маскування від засобів теплової розвідки здійснюється створенням димових та аерозольних завіс, застосуванням екранів та зменшенням теплового випромінювання техніки, потужних хибних теплових цілей, а також використанням маскувальних властивостей місцевості.

Уведення противника в оману досягається комплексом заходів з нав’язування противнику хибної уяви про стан та побудову протиповітряної оборони і способи відбиття його ударів.

Способами введення противника в оману є: дезінформація; демонстративні дії; імітація в поєднанні із застосуванням невідомих противнику способів і форм ведення бойових дій та нових засобів ураження.

Дезінформація – це навмисне розповсюдження і доведення до противника інформації про свої війська, яка не відповідає дійсності.

Демонстративні дії являють собою навмисний показ противнику хибної діяльності військ і об’єктів у визначених районах спеціально виділеними для цього силами і засобами з метою привертання уваги противника до них і відволікання його уваги від дійсних районів та дій військ. Демонстративні дії, як правило, здійснюються обмеженими силами та засобами. Підрозділи можуть і не знати про справжню мету своїх дій. Для них це є бойове завдання.

Імітація – це відтворення правдоподібних демаскуючих ознак, що властиві реальній діяльності військ і об’єктів шляхом обладнання хибних позицій, районів та об’єктів з використанням макетів озброєння та військової техніки, імітаторів та інших засобів, а також улаштуванням хибних фортифікаційних споруд. На хибних позиціях (районах, об’єктах) здійснюється показ їх життєдіяльності.

Поряд з проведенням загальних заходів слід передбачити створення хибних позицій ЗРВ, РТВ, аеродромів, пунктів управління, вузлів зв’язку, інших об’єктів, а також імітацію їх життєдіяльності, деформацію (навмисно викривлену конфігурацію військової техніки та об’єктів, легендування дійсного характеру дій військ і об’єктів, радіолокаційне викривлення та аерозольне маскування місцевості, районів базування винищувальної авіації, позиційних районів з’єднань (частин) ЗРВ, РТВ).

Найважливіше значення має проведення демонстративних і відволікаючих дій, імітація перебазування авіації на інші аеродроми з подальшим прихованим виведенням її на оперативні аеродроми.

Організація тактичного маскування включає в себе: планування заходів щодо маскування; постановку завдань виконавцям; підготовку виділених сил та засобів до виконання поставлених завдань; організацію взаємодії щодо маскування; організацію та здійснення контролю за підготовкою та проведенням заходів щодо маскування.

Весь комплекс дій, які забезпечують виконання завдань маскування, поділяється на організаційні та інженерно-технічні заходи.

До організаційних заходів відносяться: планування маскувальних заходів; оповіщення військ про дії розвідки противника; визначення порядку охорони й оборони позицій, командних пунктів та інших важливих об’єктів; періодична зміна позицій і районів розташування військ; використання маскувальних властивостей місцевості, темного часу доби та інших умов обмеженої видимості; дотримання особовим складом військової таємниці, вимог прихованого управління військами, маскувальної дисципліни; систематичний контроль якості й оцінка ефективності маскувальних заходів.

До інженерно-технічних заходів відносяться: використання інженерно-технічних прийомів маскування; застосування спеціальних табельних засобів маскування та імітації, місцевих матеріалів і виробів промислового виготовлення; застосування інженерної техніки і механізмів.

При проведенні організаційних заходів та використанні інженерно-технічних прийомів необхідно керуватися певними вимогами, яківисуваються до маскування. Найбільш важливими з них є: активність, різноманітність, переконливість, безперервність і комплексність.

Активність виражається у наполегливому прагненні нав’язати противнику невірне уявлення щодо угруповання підрозділів і частин, характеру та задуму їх дій, місця розташування та ін.

Різноманітність означає виключення шаблону при впровадженні маскувальних заходів, у виборі прийомів та засобів маскування.

Однакові прийоми приховування реальних або створення хибних об’єктів, які повторюються декілька разів, рано чи пізно будуть виявлені противником. Повторюваність неприпустима як у маскуванні дій військ, так і в маскуванні окремих об’єктів.

Переконливість маскування означає нав’язування противнику уявлення реальності й правдоподібності. Несправжні об’єкти слід створювати у таких місцях, де це обумовлено обстановкою. Вони повинні мати достатню схожість з дійсними об’єктами не тільки за зовнішнішніми ознаками, але й за ознаками діяльності.

Безперервність маскування передбачає постійне та своєчасне виконаннямаскувальних заходів у будь-яких обставинах: при підготовці та в ході бою, на марші, при розташуванні на місці. Необхідно постійно оновлювати, освіжати маскувальні матеріали.

Комплексність маскування забезпечується сумісним використанням усіх відомих прийомів та засобів маскування, що обумовлюються засобами та видами розвідки противника.

Маскування військ та об’єктів досягається:

– використанням природних маскувальних властивостей місцевості при виборі районів розташування та позицій;

– використанням технічних прийомів маскування, основаних на застосуванні табельних засобів маскування, виробів і матеріалів промислового виготовлення та підручних матеріалів;

– проведенням заходів щодо радіо- і радіолокаційного маскування;

– показом хибних позицій, районів розташування підрозділів та імітацією їх діяльності;

– використанням ночі, умов обмеженого бачення, поганої погоди для здійснення пересування військ;

– дотриманням особовим складом дисципліни маскування і виконан­ня вимог маскування при роботі на бойовій техніці.

Маскувальна дисципліна досягається:

– дотриманням правил маскування, які вимагають обмеження руху людей, бойової техніки й транспорту на ділянках, які проглядаються противником;

– забороною вирубки рослинності, прокладення нових шляхів та стежок, витоптування трави та заготівлі будівельних матеріалів поза спеціально відведеними місцями;

– проведенням інженерних робіт в основному вночі з ретельним маскуванням перед ранком побудованих споруд, будівельних матеріалів та слідів робіт;

– суворим дотриманням у нічний час правил світломаскування;

– забороною накопичення людей і техніки на переправах, біля пунктів управління, водопостачання, у місцях роздачі їжі та на складах;

– забороною стуків, шумів, розмов, гучних команд та сигналів при розташуванні поблизу противника, особливо вночі;

– непохитним виконанням режиму радіообміну.

Маскування проводитьсяпідрозділами, частинами та з’єднаннями у ході підготовки та ведення бойових дій, при виконанні спеціальних завдань, при підготовці та проведенні навчань з військами, а також при несенні бойового чергування частинами та з’єднаннями.

Дата добавления: 2015-05-08