Класифікація і основні характеристики вибухових речовин

ПІДРИВНЕ ДІЛО

У ході виконання ряду завдань інженерного забезпечення підрозділи родів військ і спеціальних військ застосовують вибухові речовини (ВР) і засоби вибуху (ЗВ).

Завдання, що виконують за допомогою вибухових речовин, називають підривними роботами.

Підривні роботи ведуться для руйнування та підривання мостів, споруд і різних об’єктів; влаштування проходів у інженерних загородженнях і завалах; для знищення матеріальної частини озброєння, техніки і боєприпасів, що не вибухнули; для розробки скельних і мерзлих ґрунтів для зведення фортифікаційних споруд; для влаштування майн у льоді під час наведення переправ узимку; для проведення робіт по захисту мостів і гідротехнічних споруд під час льодоходу та виконання інших завдань. Також вибухові речовини знаходять широке застосування у народному господарстві як засіб для виконання найбільш трудомістких робіт. Вибухи використовуються при розробці корисних копалин, кар’єрів, при будівництві гідротехнічних споруд, прокладці тунелів, боротьбі з лісовими пожежами. Для виконня підривних робіт необхідна спеціальна підготовка особового складу, знання властивостей ВР і ЗВ, способів підриву і запобіжних заходів.

Вибухові речовини являють собою хімічні сполуки або суміші, здатні під впливом зовнішніх факторів (імпульсів) до швидких хімічних перетворень, що супроводжуються утворенням газів, які мають високий тиск і температуру і, розширюючись, виконують роботу. Таке хімічне перетворення ВР прийнято називати вибуховим перетворенням. Вибухові перетворення залежно від властивостей ВР та виду впливу на нього можуть протікати у вигляді вибуху або горіння. Вибухрозповсюджується по вибуховій речовині з великою швидкістю, яка вимірюється сотнями або тисячами метрів за секунду. Процес вибухового перетворення ВР, обумовлений проходженням ударної хвилі з постійною понадзвуковою швидкістю, називається детонацією.

Збудження вибухового перетворення ВР називається ініціюванням.

Ініціювання вибухового перетворення ВР може бути викликано механічним способом (удар, накол, тертя), тепловим (іскра, нагрівання), електричним, хімічним і вибухом детонатора чи розташованого поруч заряду ВР. Усі вибухові речовини, що застосовуються для виконання підривних робіт, поділяються на три групи: ініціюючі, бризантні та метальні.

Ініціюючі вибухові речовини призначені для ініціювання вибуху бризантних ВР або запалення порохів. Застосовуються вони тільки для спорядження капсулів-детонаторів, капсулів-запалювачів та ін.

До ініціюючих ВР відносяться: гримуча ртуть, азид свинцю, тенерес. Вони мають високу чутливість до зовнішніх впливів і потребують дуже обережного поводження з ними.

Ініціюючі ВР являють собою дрібнокристалічні речовини, як правило по- гано розчинюються у воді. Гримуча ртуть хімічно активно взаємодіє з алюмі- нієм, азид свинцю – з міддю і її сплавами, тенерес з металами не взаємодіє.

Бризантні вибухові речовини застосовуються як проміжні й основні заряди при проведенні підривних робіт або для спорядження боєприпасів. Порівняно невисока чутливість бризантних ВР до механічного і теплового пливу, їх достатня безпека обумовили зручність їхнього практичного застосування.

За потужностю бризантні ВР поділяються на три групи: підвищеної, нормальної та зниженої потужності.

До ВР підвищеної потужності відносяться: ТЕН, гексоген, тетрил. Вони являють собою кристалічні речовини, нерозчинні у воді.

ТЕН застосовується для спорядження капсулів-детонаторів і детонуючих шнурів. З усіх ВР він найбільш чутливий до механічних впливів, від прострілювання кулею вибухає, горіння може перейти у детонацію.

Гексоген у чистому вигляді застосовується для спорядження капсулів-детонаторів, чутливість до впливів у нього трохи нижче, ніж у ТЕНа. У сплаві з тетрилом використовується в кумулятивних зарядах, для підвищення енергії в суміш додається алюміній.

Тетрил застосовується для спорядження капсулів-детонаторів і проміжних детонаторів у різних боєприпасах. Чутливість нижче ніж у гексогена, але від прострілювання кулею також може вибухати, а горіння може перейти у детонацію.

До ВР нормальної потужності відносяться: тротил, пікринова кислота, пластична ВР (пластит-4).

Тротил (тринітротолуол, тол) – основна бризантна ВР, що застосовується для підривних робіт і снарядження більшості боєприпасів. Він є кристалічною речовиною жовтого чи коричневого кольору, добре пресується, нерозчинний у воді. Практично безпечний у використанні.

У кожній тротиловій шашці є запальне гніздо для капсуля-детонатора (рис. 2.15).

Пікринова кислота являє собою кристалічну речовину жовтого кольору. Від прострілювання кулею може вибухати, а горіння переходить у детонацію. Застосовується для спорядження деяких боєприпасів.

Пластична ВР (пластит-4) є однорідною тістоподібною масою світло-кремового кольору, виготовленою з порошкоподібного гексогена (80 %) і спеціального пластифікатора (20 %) шляхом їхнього перемішування. Нероз-чинний у воді, легко деформується руками, що дозволяє використовувати його для виготовлення зарядів необхідної форми. Горіння його в кількості до 50 кг протікає без вибуху.

Серед ВР пониженої потужності найбільш широке використання знайшли аміачно-селітрові суміші. До них відносяться: амоніти (селітра + тротил), динамони (селітра + кора, торф) і амонали (селітра + алюмінієвий порошок).

Рис. 2.15. Підривні шашки:

а — велика (400 г); б — мала (200 г); в — бурова (75 г);

г — гніздо для капсуля-детонатора

У використанні вони практично безпечні, гігроскопічні, і тому їх необхідно оберігати від вологи.

Амоніти застосовуються при проведенні підривних робіт у ґрунтах, а також для спорядження деяких протитанкових мін.

Метальні вибухові речовини служать джерелом енергії для метання снарядів, куль та ін. Їхня відмітна риса – здатність до вибухового перетворення у формі швидкого горіння, але без детонації. До метальних ВР відносяться порохи (димний і бездимний).

Дата добавления: 2015-05-08