Організація морально-психологічного забезпечення оборони

Зміст, завдання та особливості організації морально–психологічного забезпечення оборони.

МПЗ оборони має свої особливості, які витікають із її мети та основного завдання. Метою оборони є відбиття наступу противника, нанесення йому значних утрат, утримання важливих районів, рубежів, об’єктів місцевості, створення умов для переходу до рішучого наступу. Досягнення такої мети можливе за умов удалого застосування під час оборони її сильних сторін; інженерного устаткування, зниження за рахунок цього втрат особового складу і бойової техніки від звичайних способів ураження, за досвідом, у сім разів.

В обороні вогневі засоби мають порівняно більше можливостей, ніж у наступі. Наприклад, для придушення механізованого батальйону, який обороняє позиції, потрібно до дев’яти дивізіонів артилерії та до одного боєкомплекту боєприпасів. Війська в обороні вибирають вигідні за умов місцевості рубежі та райони для ведення бойових дій, можуть успішно організовувати маскування, краще вивчити місцевість і підготувати маневр. Для боротьби із мотопіхотою і танками противника військовими частинами та підрозділами в обороні можуть застосовуватися мінні перепони, в той час як для наступаючого противника такі можливості практично обмежені.

У сучасних умовах в обороні війська мають велику кількість танків, бойових машин піхоти, протитанкових та інших вогневих засобів, а також вертольотів, інженерних машин різного призначення. Вони також отримують для ведення бойових дій засоби підсилення, що дозволяє швидко за будь-яких умов створювати стійку й активну оборону.

Способи досягнення мети оборони залежать від конкретних умов обстановки і визначаються, перш за все, засобами ураження, порядком їх застосування і характером дій загальновійськових частин і підрозділів. Вибраний варіант відбиття наступу противника, його вогневе ураження, утримання важливих районів, проведення контратак і розгрому противника складає спосіб досягнення мети оборони та її ведення.

Основу досягнення мети оборонного бою складають:

ураження противника зосередженим масованим загороджувальним вогнем і вогнем прямого націлювання всіх видів зброї та ударами авіації;

завзяте утримання важливих ділянок і районів оборони;

розгром противника, який вклинився в оборону, контратаками механізованих і танкових підрозділів і частин.

Мета оборони досягається також здійсненням широкого маневру вогнем військовими частинами та підрозділами, який дозволяє досягати необхідного співвідношення сил і засобів.

У ході бойових дій для стійкого утримання важливих районів можуть висуватися з глибини і з флангів додаткові сили та засоби, а також проводитися контратаки. З цього усього виходить, що способи досягнення мети оборони, утримання важливих районів місцевості ґрунтуються не тільки на використанні бойових можливостей розташованих у них сил і засобів, але і на широкому маневрі вогнем і військами, що знаходяться поза цих районів, а також на контратаках.

Головні зусилля МПЗ зосереджуються на формуванні та підтримці морально-психологічної готовності, здатності особового складу військових частин і підрозділів відбити вторгнення агресора, перехопленні та утриманні морально-психологічної переваги над ним, створенні умов завдання поразки його угрупуванням.

Морально-психологічні заходи в обороні мають забезпечити:

мобілізацію особового складу частин і підрозділів на відбиття повітряного нападу противника;

підтримання високої морально-психологічної стійкості особового складу в умовах застосування противником ЗМУ та інших сучасних видів зброї;

мобілізацію зусиль особового складу на створення в стислі строки надійної оборони, ефективної системи вогню і загороджень, інженерне обладнання району оборони, проведення заходів щодо маскування;

роз’яснення військовослужбовцям завдань щодо нанесення поразки противнику на різних етапах ведення оборонних бойових дій;

підтримання у особового складу мужності, завзятості та міцної дисципліни;

свідоме виконання завдань оборонного бою у будь-яких умовах бойової обстановки;

підсилення морально-психологічного впливу на особовий склад частин і підрозділів, які діють на найбільш важливих напрямках оборони;

вивчення сильних і слабких сторін противника та роз’яснення їх особовому складу;

проведення цілеспрямованої роботи з військовослужбовцями, які створюють другий ешелон і резерв, по їх підготовці до рішучих дій щодо знищення угрупувань противника, що вклинились або прорвались в оборону наших військ;

створення високого наступального настрою у військовослужбовців, які беруть участь у контратаках, відновленні позицій на найважливіших напрямках тощо.

Під час організації МПЗ оборони як найважливішого виду бою потрібно чітко враховувати особливості морально-психологічного стану, які можуть впливати на свідомість військовослужбовців, їх поведінку та дії.

Які особливості у сприйнятті й оцінці оборони можуть виникати у свідомості окремих військовослужбовців?

1. Вона оцінюється військовослужбовцями суб’єктивно як наслідок переваги противника.

2. Перехід до оборони пов’язується у свідомості військовослужбовців із утратою бойової ініціативи.

3. Тривала оборона може привести до зростання недовіри до своїх сил, можливостей, компетентності командного складу, до зниження авторитету командирів.

4. Зниження чи придушення морально-психологічного стану особового складу, поява настрою незадоволення, зниження військової дисципліни.

5. Підвищення впливовості до чуток, інформаційно-психологічних акцій противника.

6. Небезпека бойових умов в обороні може сприяти паніці та відходу з бойових позицій.

Основними напрямками МПЗ оборони, виходячи із сукупності чинників і особливостей оборонного бою, можуть бути такі:

формування й підтримання постійної морально-психологічної стійкості та готовності військовослужбовців до виконання завдань оборонного бою;

нарощування морально-психологічного потенціалу особового складу;

перехоплення та утримання морально-психологічної ініціативи у першому ешелоні військ на напрямку головного удару;

забезпечення психологічної готовності щодо утримання рубежу оборони, рішучих дій при проведенні контратак та вирішенні інших завдань.

Заступник командира з виховної роботи, начальник відділу (відділення) виховної роботи на основі отриманої задачі та наказу командира, розпорядження з МПЗ здійснює такі дії:

усвідомлює обстановку, що склалась;

визначає мету і завдання, заходи МПЗ бойових дій в обороні;

особисто або через підлеглих доводить завдання до частин і підрозділів;

здійснює розстановку офіцерів виховної роботи, розподіляє їх по командним пунктам та елементам бойового порядку;

особисто бере участь у проведенні заходів МПЗ в частинах і підрозділах.

Він організує:

широке роз’яснення особовому складу бойових задач, характеру та особливостей оборонного бою;

соціально-психологічну підтримку бойової готовності підрозділів і пильності особового складу;

формування і підтримку системи мотивації поведінки особового складу;

доведення і роз’яснення військовослужбовцям даних про противника, про його слабкі та міцні сторони;

виховання у воїнів стійкості щодо утримання оборонних позицій і виконання наказів командирів(начальників);

взаємодію всіх сил і засобів виховної роботи;

заходи щодо зняття нервово-психологічної напруги, запобігання паніки, чуток тощо;

здійснення заходів первинної психологічної допомоги військовослужбовцям, які постраждали від стрес-факторів оборонного бою;

проведення заходів протидії психологічним операціям противника;

виховне забезпечення виконання норм міжнародного гуманітарного права, кодексу поведінки учасника бойових дій;

взаємодію з медичними закладами щодо евакуації поранених, поховання загиблих.

Основні зусилля МПЗ оборонних бойових дій зосереджуються в частинах і підрозділах першого ешелону на напрямку можливого головного удару противника. Командири, заступники з виховної роботи, офіцери виховних структур, які працюють в частинах у підрозділах, організують роз’яснення особовому складу призначення оборонного бою, можливостей оборони щодо припинення просування противника, конкретних завдань, що витікають із бойового наказу; особовому складу доводяться відомості про противника, про ймовірні напрямки його наступу, міцні та слабкі сторони морально-психологічного стану, бойової техніки; аргументовано нейтралізуються заходи інформаційно-психологічного впливу противника; увага військовослужбовців зосереджується на необхідності безперервно спостерігати за противником; зусилля солдатів, сержантів, прапорщиків і офіцерів мобілізується на створенні міцної оборони, яка здатна протистояти ударам усіх засобів наземного та повітряного нападу противника.

Важливою складовою МПЗ оборони є безпосередньо психологічна підготовка розрахунків, екіпажів протитанкових засобів, а також інших підрозділів, що підключені до безпосередньої боротьби з ворожими танками. Вона включає подолання танкобоязливості, формування у військовослужбовців високих емоційно-вольових якостей. Тут виключно велика роль героїчного прикладу, пропаганди досвіду відбиття танкових атак ворога.

Виховна робота в обороні повинна проводитись у нерозривному зв’язку з бойовою підготовкою. Роз’яснюючи завдання та особливості майбутніх оборонних бойових дій, командири, офіцери штабів, виховних органів водночас повинні навчати підлеглих володіти зброєю, наполегливо тренувати їх у подоланні різних перешкод, ретельно перевіряти забезпеченість особового складу зброєю, боєприпасами, продовольством, одягом, усім необхідним для бою.

Упевненість та активність військовослужбовців в обороні залежать від багатьох факторів, зокрема, від надійності оборонних споруд, інженерного обладнання. Ось чому під час проведення заходів МПЗ приділяється велика увага умілому використання військовослужбовцями захисних умов місцевості, доброякісного обладнання позицій, вогневих точок, сховищ. У повсякденному спілкуванні з військовослужбовцями офіцери показують, яку шкоду може нанести легковажне ставлення до укріплення окопів, траншей, ходів сполучення; заохочувати тих, хто найбільш старанно виконує ці роботи.

Вважаться важливим аспектом діяльності органів виховної роботи під час оборонних бойових дій проведення занять із особовим складом з метою навчання військовослужбовців методам подолання психічних травм і бойового стресу, прийомам саморегуляції, вольової мобілізації, аутотренінгу, наданню екстреної лікарської та психологічної допомоги. Начальники груп (відділень) МПЗ бойових дій проводять заняття, тренування з питань надання психологічної допомоги військовослужбовцям у взаємодії з медичними працівниками.

В умовах підготовки до бойових дій з метою надання релігійної підтримки окремим військовослужбовцям, а також для проведення душпастирської роботи серед особового складу залучаються служителі церков. Вони проводять сповіді, обряди хрещення, проповіді для підняття бойового духу особового складу, освячення зброї та бойової техніки.

Дата добавления: 2015-05-07