Методика проведення культурно-виховної роботи та організації дозвілля в підрозділі

Культурно-виховна і просвітницька робота є важливою складовою виховної роботи у Збройних Силах, її зміст, напрямки та форми визначені у Концепції виховної роботи у Збройних силах та інших військових формуваннях України, Концепції гуманітарного і соціального розвитку у Збройних силах України, директивах МО Україна Д-3 від 13.02.2006 р., Д-6 від 1.02. 1994 р., Д-17 від 1999 року.

Завданням культурно-виховної і просвітницької роботи є формування у всіх категорій особового склад;

§ високої духовної культури і моральних якостей;

§ почуття патріотизму, вірності традиціям українського народу;

§ гуманістичного світогляду і переконань;

§ стійких психологічних якостей і не конфліктної, не репресивної психології;

§ розвиток почуття терпимості, взаємодопомоги та взаємовиручки;

§ високих естетичних потреб і культури споживання;

§ створення передумов для всебічного задоволення духовних потреб;

§ здоро­вого способу життя, організації дозвілля та відпочинку;

§ створення передумов для всебіч­ного розвитку та прояву творчих здібностей.

Методика культурно-виховної і просвітницької роботи – це система прийомів і способів впливу на свідомість і почуття у властивих культурно-виховній роботі формах в конкретних умовах з метою виховання, просвіти, культурно-естетичного збагачення особового складу.

Методи культурно-виховної і просвітницької роботи – це способи впливу на свідомість і поведінку людей, залучення їх до суспільно-корисної діяльності.

В культурно-виховній і просвітницькій роботі широко вико-ристовуються методи:

§ методи педагогіки, агітації та пропаганди;

§ методи сумісної діяльності і колективної творчості;

§ методи виховання (такі, як переконання, приклад, змагання, навіювання, примус, спонукання, осудження)

§ методи інформування;

§ методи самодіяльної творчості, акти­візації творчих сил (до них можна віднести постановку творчих завдань, моделювання нестандартних ситуацій, які сприяють розвитку творчих начал; орга­нізацію творчої співдружності; організацію творчих змагань). Планування культурно-виховної і просвітницької роботи у підрозділі

Поточне планування включає:

комплекс заходів культурно-виховної і просвітницької роботи в плані психологічної роботи з особовим складом підрозділу на місяць;

план роботи ради народознавчої світлиці на місяць (див. дод. 21).

Оперативне (цільове) планування включає:

а) планування культурно-виховної та спортивно-масової роботи з особовим складом на передвихідні, вихідні та святкові дні (див. дод. 22).

б) планування окремих заходів (тематичних вечорів, усних журналів, читацьких конференцій, кінолекторіїв тощо). Культурно-виховна, просвітницька робота у підрозділах плану­ється згідно вимог керівних документів і проводиться щотижня 2 рази у вечірній час, а також у вихідні, святкові та неробочі дні. типові заходи культурно-виховної і просвітницької роботи:

у вечірній час:

§ з 1 грудня поточного року по 31 травня наступного року - тричі на тиждень (понеділок, вівторок, четвер з 18.30 до 19.20);

§ з 1 червня по 31 жовтня поточного року - двічі на тиждень (понеділок, четвер з 18.30 до 19.20)

§ перегляд ”УТН” у вечірній час: щодня з 21.00 до 21.30

§ прослуховування радіопередач у вечірній час: щодня

§ заходи культурно-освітньої роботи: щонеділі з 9.00 до 9.50

§ вшанування кращих фахівців, літературно-музичні, тематичні вечори, вікторини, вечори відпочинку: за планами відповідних командирів, ЗКГП

§ робота технічного гуртка підрозділу: щотижнево у середу з 18.30 до 19.20 Народознавча світлиця –засіб культурно-виховної і просвітницької роботи у підрозділі

Народознавчі світлиці використовуються для:

§ організації та проведення основних лекційних форм просвітницької, військово-патріотичної, правової роботи з особовим складом підрозділу (“Година українознавства”, інформування особового складу, лекції, доповіді, бесіди та інших заходів);

§ організації дозвілля військовослужбовців за інтересами, проведення змагань з настільних ігор, написання листів додому, перегляд телепередач, ознайомлення з останніми подіями в державі та світі, створення умов для розширення загальноосвітнього рівня військовослужбовців;

§ створення шляхом невимушеної обстановки умов для психологічного розвантаження військовослужбовців

§ проведення тематичних заходів(зустрічей з науковцями, діячами культури та мистецтва, вечорів запитань та відповідей, усних журналів, читацьких конференцій). проводячи культурно-виховну, спортивно-масову роботу та організовуючи дозвілля особового складу слід вирішувати наступні завдання:

§ створення умов для зняття психологічного навантаження після напруженої бойової підготовки протягом тижня;

§ створення умов для самореалізації та задоволення духовних, творчих та культурно-мистецьких потреб військовослужбовців та членів їх сімей;

§ залучення до організації дозвілля всіх категорій військовослужбовців та членів їх сімей;

§ створення позитивної психоемоційної мотивації та спрямованості на виконання завдань бойової готовності Наказами та директивами Міністра оборони України, команду­вачів видів та оперативних командувань Збройних Сил України передбачено проведення:

у передвихідний день (суботу):

§ правового інформування військовослужбовців строкової служби;

§ інструктажу особового складу щодо заходів безпеки;

§ парко-господарчого дня за окремим планом;

§ підведення підсумків парково-господарчого дня;

§ перегляд художнього кінофільму добовим нарядом та вартою, які заступають;

§ перегляд телепрограми УТН;

§ занять гуртків та клубів за інтересами.

Планування і проведення заходів у неділю пов'язується із знамен-ними датами і подіями в історії держави, області, району, міста, в яких дислокується частина (підрозділ), а також датами і подіями в житті частини (підрозділу) та завданнями, які вирішуються.

У вихідний день (неділю):

години українознавства

Година відродження проводиться у ранковий час у неділю, або у святковий день із метою пропаганди: духовної, історичної та культурної спадщини українського народу, сприяння подальшому розвитку української культури; ідейно-теоретичних та правових основ української державності, історичної закономірності утвердження незалежності Української держави.

Тематика годин відродження планується завчасно і повинна пов'язуватись з історичними подіями, знаменними датами, державними і релігійними святами протягом місяця, який триває.

перегляд телепрограм військової спрямованості

Перегляд цієї та інших телепередач має проводитись під керівництвом відповідальної посадової особи і після закінчення кожна програма може обговорюватись із

військовослужбовцями.спортивно-масових заходів.

Спортивно-масові заходи плануються, організовуються і прово-дяться під керівництвом начальника фізпідготовки і спорту військової частини. В плані вихідного, святкового та неробочого дня повинно бути передбачено не менше 3 годин на спортивно-масову роботу та заняття фізкультурою та спортом. Для проведення спортивно-масових заходів окремо складається план, завчасно готується необхідне майно для їх проведення та нагородження переможців спортивних змагань. Спортивно-масові заходи повинні проводитись за відповідного медичного забезпечення.

культурно-масові заходи

Культурно-масові заходи плануються і проводяться під керівництвом заступника командира з виховної роботи, офіцерів виховних структур. Час для проведення культурно-масових заходів визначається розпорядком дня, який затверджений командиром частини. Тематика заходів повинна відповідати вимогам керівних документів і пов'язуватись з життям.

16.Організація воєнно-ідеологічної підготовки та інформаційної роботи у військовій частині.

Воєнно-ідеологічна підготовка є навчальним предметом індивідуальної підготовки військовослужбовців у загальній системі підготовки військ (сил), однією із основних форм ідеологічної роботи та виховання особового складу у Збройних Силах України. Вона ґрунтується на положеннях Конституції України, законах України, Воєнній доктрині України, інших нормативно-правових актах Президента України – Верховного Головнокомандувача Збройних Сил України, Кабінету Міністрів України та Верховної Ради України.

Воєнно-ідеологічна підготовка проводиться у Збройних Силах України з метою:

надання навчально-виховному процесу ідейних засад та цільової спрямованості;

підтримання високого морального духу особового складу та морально-психологічної стійкості військ (сил);

виховання у військовослужбовців почуття особистої відповідальності за захист Вітчизни, розуміння засад державної політики та заходів, що здійснюються в інтересах забезпечення національної безпеки та оборони;

формування в особового складу національно-патріотичних цінностей, ідей вірності Конституції України, Військовій присязі, бойовим традиціям, гордості за належність до Збройних Сил України.

Основним змістом воєнно-ідеологічної підготовки є цілеспрямована діяльність органів військового управління, командирів, штабів, органів по роботі з особовим складом (з виховної та соціально-психологічної роботи) усіх рівнів щодо формування у військовослужбовців світоглядних ідеалів, цінностей та орієнтирів, високих морально-психологічних і бойових якостей в інтересах ефективного виконання військового обов’язку та визначених завдань.

Воєнно-ідеологічна підготовка у Збройних Силах України проводиться згідно з тематичними планами воєнно-ідеологічної підготовки на навчальний рік (далі – тематичні плани), що розробляються Департаментом соціальної та гуманітарної політики Міністерства оборони України спільно з Головним управлінням по роботі з особовим складом Збройних Сил України та затверджуються першим заступником Міністра оборони України.

Заняття з воєнно-ідеологічної підготовки проводяться з усіма категоріями слухачів протягом річного циклу навчання: 10-ть місяців – навчання, 11-й місяць – здійснення оцінювання, 12-й місяць – підготовка до початку навчання.

Загальний час на проведення занять складає:

для офіцерського складу військових частин (кораблів), військових навчальних закладів, установ та організацій – 40 годин;

для сержантів (старшин) та солдатів (матросів) військової служби за контрактом, строкової військової служби військових частин (кораблів) – 80 годин;

для військовослужбовців, які проходять загальновійськову підготовку молодого солдата (матроса) – 4 години.

Тривалість заняття з воєнно-ідеологічної підготовки – 50 хвилин.

Заняття з воєнно-ідеологічної підготовки проводяться з періодичністю:

для офіцерського складу органів військового управління один раз у місяць у формі інформування;

для офіцерського складу військових частин (кораблів), військових навчальних закладів, (крім офіцерів, які обіймають наукові та науково-педагогічні посади) установ та організацій – один раз на тиждень по 1 годині у ранковий час;

для сержантів (старшин) та солдатів (матросів) військової служби за контрактом, строкової військової служби військових частин (кораблів) – один раз на тиждень по 2 години у ранковий час;

для військовослужбовців, які проходять первинну військово-професійну підготовку (навчальний курс підготовки військовослужбовців за контрактом) – в системі проведення первинної військово-професійної підготовки солдата (матроса);

для особового складу національних контингентів Збройних Сил України, екіпажів кораблів, які виконують завдання бойової служби, бойового чергування, у ході тактичних навчань, а також під час виконання інших навчально-бойових завдань у польових умовах – відповідно до специфіки завдань, що виконуються, тривалості ротації (бойової служби (бойового чергування), навчань у формі періодичного інформування.

Інформаційна робота – це оперативне та об’єктивне доведення і роз’яснення особовому складу Збройних Сил України державної політики у сфері національної безпеки та оборони, законів України та інших нормативно-правових актів, інформування про діяльність органів державної влади, військового управління, суспільно-політичну та економічну обстановку в державі та світі, інші актуальні питання.

Основними формами інформаційного забезпечення є:

інформування з суспільно-політичних, правових та воєнно-технічних питань;

День інформування;

диспути на політичні, морально-етичні та естетичні теми;

вечори запитань і відповідей;

екскурсії, відвідування музеїв та кімнат бойової слави, меморіальних комплексів і монументів, інших історичних пам’яток;

проведення Днів відкритих дверей у військових частинах;

проведення виступів кращих військовослужбовців перед школярами та молоддю;

перегляд інформаційних телепрограм, прослуховування радіоновин.

Основними складовими інформаційної роботи є: суспільно-політичне, правове та військово-технічне інформування.

Суспільно-політичне інформування проводиться:

з генералами, адміралами, офіцерами, військовослужбовцями військової служби за контрактом, державними службовцями та працівниками Збройних Сил України – 1 раз на місяць по 30 хвилин під час оголошення службових документів, наказів та директив;

з військовослужбовцями строкової військової служби – 1 раз на тиждень по 30 хвилин.

Розпорядком дня військової частини слід передбачити щоденний перегляд військовослужбовцями строкової служби вечірніх випусків українських телевізійних новин на Першому національному каналі телебачення та прослуховування інформаційних програм на першому каналі Українського національного радіо.

Правове інформування проводиться:

з генералами, адміралами, офіцерами, військовослужбовцями військової служби за контрактом – 1 раз на місяць по 30 хвилин під час оголошення службових документів, наказів та директив;

з військовослужбовцями військової служби за контрактом, військовослужбовцями строкової військової служби – 1 раз на тиждень по 30 хвилин.

Військово-технічне інформування військовослужбовців військової служби за контрактом, військовослужбовців строкової служби проводиться за потреби, але не рідше 1 разу на місяць.

У миротворчих контингентах, під час виконання навчально-бойових завдань у польових умовах та морських походах інформування особового складу проводиться щоденно.

Тематика інформування особового складу визначається у військовій частині на тиждень та відображається в розкладі занять підрозділів.

Щомісяця у третій четвер у військових частинах проводиться День інформування із залученням керівного складу органів військового управління, представників місцевих органів державної влади, освітян та науковців.

17. Організація морально-психологічного забезпечення занять з бойової підготовки.

Бойова підготовка – це система заходів щодо навчання і виховання військовослужбовців, які проводяться з метою оволодіння військовослужбовцями загальними та військово-професійними знаннями, навичками і вміннями, формування у них морально-психічних та бойових якостей, які необхідні для забезпечення високої бойової готовності військ до надійного виконання завдань щодо захисту Батьківщини; бойового злагодження військових підрозділів, частин і з’єднань та їх органів управління для виконання бойових задач і забезпечення бойових дій відповідно з їх призначенням.

Бойова підготовка у Збройних силах проводиться безперервно, послідовно, систематично, планомірно і цілеспрямовано як у мирний, так і воєнний час. Її основою є польовий вишкіл військ. Зміст бойової підготовки відображений у бойових статутах і настановах, програмах бойової підготовки, інших керівних і нормативних документах.

Головним предметом бойової підготовки є тактична підготовка, а основними видами – вогнева, технічна, спеціальна, стройова і фізична підготовка. Всі вони висувають високі вимоги до духовних, психічних і фізичних якостей особового складу і передбачають всебічно організоване та змістовне МПЗ.

Основою польової виучки військ, бойового загартовування, підготовки військовослужбовців і військових підрозділів до вмілих і злагоджених дій у сучасному бою є тактична підготовка, яка представляє собою навчання особового складу підрозділів, частин, з’єднань, органів управління підготовці і введення бойових дій.

Тактична підготовка включає:

вивчення теорії бою;

організації, озброєння, бойових можливостей, прийомів і способів дій в бою власних військ і військ ймовірного противника;

вдосконалення навичок і умінь командирів, штабів та інших органів управління в організації забезпеченні бойових дій;

опрацювання питань бойової готовності та рішення задач із бойового призначення;

навчання особового складу індивідуальному та груповому застосуванню зброї, бойової техніки у бойовій обстановці;

злагодженість підрозділів, частин і з’єднань різних видів Збройних сил і родів військ тощо.

Саме під час тактичної підготовки, на ротних, батальйонних тактичних навчаннях вирішуються задачі всебічної бойової підготовки воїнів, підрозділів та військових частин. Під час цієї підготовки в умовах, наближених до бойових, воїни на практиці пізнають основні властивості та суттєві особливості сучасного бою, усвідомлюють його вимоги до власних морально-бойових, психічних і фізичних якостей, опановують основи ефективного застосування бойової зброї та техніки у різноманітних навчально-бойових ситуаціях.

Більш докладно проаналізуємо роботу командира та психолога роти під час підготовки і проведення тактичних навчань з бойовою стрільбою, які передбачають навчання з дійсним введенням вогню і представляють вищу форму бойової виучки військ.

Під час навчань МПЗ спрямовується на оперативне доведення і роз’яснення особовому складу навчально-бойової обстановки і нових задач, його мобілізацію на активні та рішучі дії, подальший розвиток у воїнів психічної стійкості, недопущення під час навчань послаблень і спрощень, збереження і правильну експлуатацію бойової техніки та зброї, забезпечення організованості, дисципліни, пильності, дотримання заходів безпеки, своєчасне задоволення матеріально-побутових і культурних потреб, підтримання духу колективізму та взаємної допомоги.

Важливою задачею командира підрозділу і психолога роти на навчаннях є підтримання у особового складу бадьорості, використання будь-якої можливості для організації відпочинку, забезпечення зігрівання воїнів у холодний період року, просушування їх одягу і взуття у дощову погоду, турбота про доставку на бойові позиції гарячої їжі. Для подолання фізичної втоми, зняття морально-психічної напруги, відновлення бойового духу і працездатності важливо вміло слід використовувати всі наявні можливості – від індивідуальних і групових бесід до прослуховування по радіо розважальних програм, показу кінофільмів, організації тренінгів психічного розвантаження.

Під час вогневої підготовки, навчальних і бойових стрільб у воїнів формується майстерність у діях зі зброєю, ведення приметаного вогню, нанесення вогневих ударів по противнику. Одночасно здійснюється розвиток особистості воїна, його провідних особистісних якостей, формується, розвивається та вдосконалюється психічна стійкість і готовність до ефективних дій в бойовій обстановці. Саме на це і повинна бути спрямована діяльність заступника командира частини (підрозділу) з виховної роботи.

Вогнева підготовка – це навчання військовослужбовця, особового складу військових підрозділів (частин) навичкам і вмінням ефективного застосування зброї для поразки цілей у бою.

Для забезпечення дієвості МПЗ щодо безпосередньої підготовці особового складу до стрільб психологи рот, безумовно, повинні знати вимоги програми бойової підготовки і курсів стрільб, умови і особливості виконання вправ з вогневої підготовки, добре володіти зброєю, яка є на озброєнні військового підрозділу, впевнено стріляти з неї.

У період стрільб використовуються такі форми і засоби МПЗ:

особисте спілкування командирів усіх рівнів, психолога роти з солдатами, сержантами, старшинами;

бесіди з черго­вими змінами, редакторами бойових аркушів і листівків-блискавків.

МПЗ в період підготовки і проведення бойових стрільб у складі підрозділів і тактичних навчань з бойовою стрільбою за своїм змістом, формами та методами має ряд особливостей, які обумовлені такими причинами:

по-перше, тісним взаємозв’язком вогневої підготовки з тактичною та інженерною, з проблемою захисту від зброї масового ураження та іншими дисциплінами бойової підготовки;

по-друге, тим, що дії воїнів і підрозділів повинні базуватися на глибокій обізнаності організації та озброєння і тактики імовірного противника;

по-третє, необхідністю високо організації управління підрозділами і суворого дотримання заходів безпеки.

Суттєвий вплив на якість опрацювання дидактично-виховних задач тактичної підготовки чинять технічна і спеціальна підготовки.

Спеціальна підготовка проводиться з особовим складом спеціальних військ (сил) і окремих родів військ (сил) (наприклад, війська зв’язку, частини РЕБ, інженерні війська, війська РХБЗ, пошуково-рятувальна служба, метрологічна, топогеодезична, гідрографічна, гідрометереологічна служби, автомобільні війська тощо) для формування навичок і вмінь майстерного володіння зброєю (бойовою технікою) і ефективного виконання функціональних обов’язків в різноманітних умовах навчальної та навчально-бойової обстановці. Особлива увага звертається на практичні заняття, на яких формується і вдосконалюється бойова майстерність.

Під час організації та проведенні занять з технічної підготовки особлива увага психологами рот повинна приділятися дотриманню особовим складом заходів безпеки, неприпустимості травмування, каліцтва та загибелі людей в наслідок необережного поводження зі зброєю і бойовою технікою, халатності і недисциплінованістю окремих воїнів, слабкої методичної та професійної підготовленості керівників занять.

Дата добавления: 2015-05-07