Організація культурно –виховної, просвітницької роботи та дозвілля у ЗС України

Завдання та організація інформаційно-пропагандистського забезпечення особового складу.

Інформаційно-пропагандистське забезпечення - це діяльність суб'єктів виховної роботи щодо впровадження гуманітарної політики держави у Збройних Силах та інших військових формуваннях України через систему інформації, військово-патріотичного виховання особового складу з метою формування у військовослужбовців громадянської свідомості і відповідальності за виконання конституційних обов'язків.

Інформаційно-пропагандистське забезпечення – це система цілеспрямованих заходів щодо формування стійкого і керованого морально-психологічного стану на підставі оперативного інформування особового складу про зміст воєнно-політичної та бойової обстановки, покладені на війська (сили) завдання та умови їх здійснення.

З метою вдосконалення організації інформаційно-пропагандистського забезпечення діяльності військ (сил), підвищення його ефективності та подальшого розвитку системи формування в особового складу Збройних Сил України високих морально-психологічних якостей наказом Міністра оборони України від 10.11.2010 р №583 затверджено Інструкцію з організації інформаційно-пропагандистського забезпечення у Збройних Силах України (пункт 1.5 та розділ 2 виключено наказом Міністра оборони України від 20 березня №193(Про затвердження Змін до Інструкції з організації інформаційно-пропагандистського забезпечення у Збройних Силах України)

Інформаційно-пропагандистське забезпечення полягає в здійсненні органами військового управління, військовими частинами, військовими навчальними закладами, установами та організаціями Збройних Сил України (далі – військові частини), військовими засобами масової інформації заходів щодо впровадження гуманітарної політики держави, через систему інформації та військово-патріотичного виховання з метою формування в особового складу належного рівня морально-психологічного стану, громадянської свідомості та відповідальності.

Структуру ІПЗ включає такі складові:

1. Воєнно-ідеологічна підготовка.

2. Інформаційне забезпечення.

3. Військово-патріотичне виховання.

4. Культурно-виховна та просвітницька робота.

5. Використання потенціалу ЗМІ в інтересах ІПЗ.

6. Підтримання зв’язків із громадськістю.

Культурно-виховна і просвітницька робота є важливою складовою виховної роботи у Збройних Силах, її зміст, напрямки та форми визначені у Концепції виховної роботи у Збройних силах та інших військових формуваннях України, Концепції гуманітарного і соціального розвитку у Збройних силах України, директивах МО Україна Д-3 від 13.02.2006 р., Д-6 від 1.02. 1994 р., Д-17 від 1999 року.

Завданням культурно-виховної і просвітницької роботи є формування у всіх категорій особового склад;

§ високої духовної культури і моральних якостей;

§ почуття патріотизму, вірності традиціям українського народу;

§ гуманістичного світогляду і переконань;

§ стійких психологічних якостей і не конфліктної, не репресивної психології;

§ розвиток почуття терпимості, взаємодопомоги та взаємовиручки;

§ високих естетичних потреб і культури споживання;

§ створення передумов для всебічного задоволення духовних потреб;

§ здоро­вого способу життя, організації дозвілля та відпочинку;

§ створення передумов для всебіч­ного розвитку та прояву творчих здібностей.

Методика культурно-виховної і просвітницької роботи – це система прийомів і способів впливу на свідомість і почуття у властивих культурно-виховній роботі формах в конкретних умовах з метою виховання, просвіти, культурно-естетичного збагачення особового складу.

Методи культурно-виховної і просвітницької роботи – це способи впливу на свідомість і поведінку людей, залучення їх до суспільно-корисної діяльності.

В культурно-виховній і просвітницькій роботі широко вико-ристовуються методи:

§ методи педагогіки, агітації та пропаганди;

§ методи сумісної діяльності і колективної творчості;

§ методи виховання (такі, як переконання, приклад, змагання, навіювання, примус, спонукання, осудження)

§ методи інформування;

§ методи самодіяльної творчості, акти­візації творчих сил (до них можна віднести постановку творчих завдань, моделювання нестандартних ситуацій, які сприяють розвитку творчих начал; орга­нізацію творчої співдружності; організацію творчих змагань). Планування культурно-виховної і просвітницької роботи у підрозділі

Поточне планування включає:

комплекс заходів культурно-виховної і просвітницької роботи в плані психологічної роботи з особовим складом підрозділу на місяць;

план роботи ради народознавчої світлиці на місяць (див. дод. 21).

Оперативне (цільове) планування включає:

а) планування культурно-виховної та спортивно-масової роботи з особовим складом на передвихідні, вихідні та святкові дні (див. дод. 22).

б) планування окремих заходів (тематичних вечорів, усних журналів, читацьких конференцій, кінолекторіїв тощо). Культурно-виховна, просвітницька робота у підрозділах плану­ється згідно вимог керівних документів і проводиться щотижня 2 рази у вечірній час, а також у вихідні, святкові та неробочі дні. типові заходи культурно-виховної і просвітницької роботи:

у вечірній час:

§ з 1 грудня поточного року по 31 травня наступного року - тричі на тиждень (понеділок, вівторок, четвер з 18.30 до 19.20);

§ з 1 червня по 31 жовтня поточного року - двічі на тиждень (понеділок, четвер з 18.30 до 19.20)

§ перегляд ”УТН” у вечірній час: щодня з 21.00 до 21.30

§ прослуховування радіопередач у вечірній час: щодня

§ заходи культурно-освітньої роботи: щонеділі з 9.00 до 9.50

§ вшанування кращих фахівців, літературно-музичні, тематичні вечори, вікторини, вечори відпочинку: за планами відповідних командирів, ЗКГП

§ робота технічного гуртка підрозділу: щотижнево у середу з 18.30 до 19.20 Народознавча світлиця –засіб культурно-виховної і просвітницької роботи у підрозділі

Народознавчі світлиці використовуються для:

§ організації та проведення основних лекційних форм просвітницької, військово-патріотичної, правової роботи з особовим складом підрозділу (“Година українознавства”, інформування особового складу, лекції, доповіді, бесіди та інших заходів);

§ організації дозвілля військовослужбовців за інтересами, проведення змагань з настільних ігор, написання листів додому, перегляд телепередач, ознайомлення з останніми подіями в державі та світі, створення умов для розширення загальноосвітнього рівня військовослужбовців;

§ створення шляхом невимушеної обстановки умов для психологічного розвантаження військовослужбовців

§ проведення тематичних заходів(зустрічей з науковцями, діячами культури та мистецтва, вечорів запитань та відповідей, усних журналів, читацьких конференцій). проводячи культурно-виховну, спортивно-масову роботу та організовуючи дозвілля особового складу слід вирішувати наступні завдання:

§ створення умов для зняття психологічного навантаження після напруженої бойової підготовки протягом тижня;

§ створення умов для самореалізації та задоволення духовних, творчих та культурно-мистецьких потреб військовослужбовців та членів їх сімей;

§ залучення до організації дозвілля всіх категорій військовослужбовців та членів їх сімей;

§ створення позитивної психоемоційної мотивації та спрямованості на виконання завдань бойової готовності Наказами та директивами Міністра оборони України, команду­вачів видів та оперативних командувань Збройних Сил України передбачено проведення:

у передвихідний день (суботу):

§ правового інформування військовослужбовців строкової служби;

§ інструктажу особового складу щодо заходів безпеки;

§ парко-господарчого дня за окремим планом;

§ підведення підсумків парково-господарчого дня;

§ перегляд художнього кінофільму добовим нарядом та вартою, які заступають;

§ перегляд телепрограми УТН;

§ занять гуртків та клубів за інтересами.

Планування і проведення заходів у неділю пов'язується із знамен-ними датами і подіями в історії держави, області, району, міста, в яких дислокується частина (підрозділ), а також датами і подіями в житті частини (підрозділу) та завданнями, які вирішуються.

У вихідний день (неділю):

години українознавства

Година відродження проводиться у ранковий час у неділю, або у святковий день із метою пропаганди: духовної, історичної та культурної спадщини українського народу, сприяння подальшому розвитку української культури; ідейно-теоретичних та правових основ української державності, історичної закономірності утвердження незалежності Української держави.

Тематика годин відродження планується завчасно і повинна пов'язуватись з історичними подіями, знаменними датами, державними і релігійними святами протягом місяця, який триває.

перегляд телепрограм військової спрямованості

Перегляд цієї та інших телепередач має проводитись під керівництвом відповідальної посадової особи і після закінчення кожна програма може обговорюватись із

військовослужбовцями.спортивно-масових заходів.

Спортивно-масові заходи плануються, організовуються і прово-дяться під керівництвом начальника фізпідготовки і спорту військової частини. В плані вихідного, святкового та неробочого дня повинно бути передбачено не менше 3 годин на спортивно-масову роботу та заняття фізкультурою та спортом. Для проведення спортивно-масових заходів окремо складається план, завчасно готується необхідне майно для їх проведення та нагородження переможців спортивних змагань. Спортивно-масові заходи повинні проводитись за відповідного медичного забезпечення.

культурно-масові заходи

Культурно-масові заходи плануються і проводяться під керівництвом заступника командира з виховної роботи, офіцерів виховних структур. Час для проведення культурно-масових заходів визначається розпорядком дня, який затверджений командиром частини. Тематика заходів повинна відповідати вимогам керівних документів і пов'язуватись з життям.

Дата добавления: 2015-05-07