КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Принцип ( від лат. principo – основа, початок) у загально науковому розумінні – це основне, вихідне положення теорії, вчення, головне правило діяльності. 2 страница
В інших випадках обов’язкова участь захисника забезпечується у кримінальному провадженні: - щодо осіб, які підозрюються у вчиненні кримінального правопорушення у віці до 18 років, - з моменту встановлення факту неповноліття або виникнення будь-яких сумнівів у тому, що особа є повнолітньою; - щодо осіб, стосовно яких передбачається застосування примусових заходів виховного характеру, - з моменту встановлення факту неповноліття або виникнення будь-яких сумнівів у тому, що особа є повнолітньою; - щодо осіб, які внаслідок психічних чи фізичних вад (німі, глухі, сліпі тощо) не здатні повною мірою реалізувати свої права, - з моменту встановлення таких вад; - щодо осіб, які не володіють мовою, якою ведеться кримінальне провадження, - з моменту встановлення цього факту; - щодо осіб, стосовно яких передбачається застосування примусових заходів медичного характеру аабо вирішується питання про їх застосування, - з моменту встановлення наявності у особи психічного захворювання або інших відомостей, які викликають сумнів щодо їх осудності; - щодо реабілітації померлої особи, - з моменту виникнення права на реабілітацію померлої особи.
Гласність судового процессу та його повне фіксування технічними засобами (ст. 129 КУ, ст. 27 КПК).
Основними засадами судочинства є гласність судового процессу та його повне фіксування технічними засобами. Учасники судового провадження, а також особи, які не брали участі у кримінальному провадженні, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов’язки, не мможуть бути обмежені у праві на отримання в суді як усної, так і письмової інформації щодо результатів судового розгляду та у праві на ознайомлення з проце-суальними рішеннями й отримання їх копій. Ніхто не може бути обмежений у праві на отримання в суді інформації про дату, час і місце судового розгляду та про ухвалені в ньому судові рішення, крім випадків, установлених законом. Принцип гласності судового розгляду справи та його повного фіксування технічними засобами — це конституційно-правове положення, згідно з яким розгляд кримінальних справ у всіх судах (місцевих, апеляційних, касаційних) є відкритим.(Пункт 7 ч. З ст. 129 Конституції України; ст. 27 КПК). Призначивши кримінальну справу до судового розгляду, суддя вирішує питання про список осіб, які підлягають виклику в судове засідання. У цьому списку обов'язково мають бути учасники судового процесу (сторони). Закон спеціально регламентує порядок вручення повісток про виклик до суду підсудному та іншим учасникам. Слідчий суддя, суд може прийняти рішення про здійснення кримінального провадження у закритому судовому засіданні впродовж усього судового провадження або його окремої частини лише у випадках: - якщо обвинувачений неповнолітній; - розгляду справи про злочин проти статевої свободи та статевої недоторканості особи; - необхідності запобігти розголошенню відомостей про особисте та сімейне життя чи обставини, які принижують гідність особи; - якщо здійснення провадженняу відкритому судовому засіданні може привести до розголошення таємниці, що охороняється законом; - необхідності забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні. Особисті записи, листи, зміст особистих телефонних розмов, телеграфних та інших повідомлень не можуть бути оголошені у відкритому судовому засіданні, якщо слідчий суддя, суд не прийме рішення про їх дослідження у закритому судовому засіданні. Адже на судовому розгляді в закритому судовому засіданні можуть бути присутні лише сторони та інші учасники кримінального провадження. Під час судового розгляду забезпечується повне фіксування судового засідання з додержанням правил судочинства, передбачених КПК. Офіційним записом судового засідання є лише технічний запис, здійснений судом у порядку, передбаченому КПК. Відповідно до ст. 27 КПК кожен, хто присутний в залі судового засідання, може вести стенограму, робити нотатки, використовувати портативні аудіозаписуючі пристрої. Проведення у залі судового засідання фотозйомки, відеозапису, транслювання судового засідання по радіо і телебаченню, а також проведення звукозапису і застосування стаціонарної апаратури допускається на підставі ухвали суду, що приймається з урахуванням думки сторін та можливості проведення таких дій без шкоди для судового розгляду. Судове рішення, ухвалене у відкритому судовому засіданні, проголошується прилюдно. Якшо судовий розгляд відбувався у закритому судовому засіданні, судове рішення проголошується прилюдно з пропуском інформації, для дослідження якої проводилося закрите судове засідання та яка на момент проголошення судового рішення підлягає подальшому захисту віл розголошення. Забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішень суду (ст. 125, 129 КУ). Основними засадами судочинства є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішень суду, крім випадків встановлених законом. Відповідно до закону діють місцеві та апеляційні суди.
Кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому КПК. У апеляційному порядку можуть бути оскаржені судові рішення, які були ухвалені судами першої інстанції і не набрали законної сили, а саме: - вироки, крім випадків передбачених ст. 394 КПК; - ухвали про застосування чи незастосування примусових заходів виховного або медичного характеру; - інші ухвали у випадках, передбачених КПК. За наслідком апеляційного розгляду за скаргою на вирок або ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право: а) залишити вирок або ухвалу без зміни; б) змінити вирок або ухвалу; в) скасувати вирок повністю чи частково та ухвалити новий вирок; г) скасувати ухвалу повністю чи частково та ухвалити нову ухвалу; г) скасувати вирок або ухвалу і закрити кримінальне провадження; д) скасувати вирок або ухвалу і призначити новий розгляд у суді першої інстанції. У касаційному порядку можуть бути оскаржені вироки та ухвали про застосування або відмову в застосуванні примусових заходів виховного чи медичного характеру суду першої інстанції після їх пегляду в апеляційному порядку, а також судові рішення суду апеляційної інстанції, постановлені щодо зазначених судових рішень суду першої інстанції. Ухвали суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також ухвали суду апеляційної інстанції можуть бути оскаржені в касаційному порядку, якщо вони перешкоджають поодальшому кримінальному провадженню. Заперечення протии інших ухвал можуть бути включені до касаційної скарги на судове рішення, ухвалене за наслідками апеляційного провадження. Вирок суду першої інстанції на підставі угоди після його перегляду в апеляційному порядку, а також судове рішення суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги на такий вирок можуть бути оскаржені в касаційному порядку: - засудженим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без згоди засудженого на призначення покарання; невиконання судом необхідних вимог, в тому числі не роз’яснення засудженому наслідків ухвалення угоди; - потерпілим, його представником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання менш суворого ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без згоди потерпілого на призначення покарання; невиконання судом необхідних вимог; не роз’яснення потерпілому наслідків ухвалення угоди; - прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання менш суворого ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, у якому угода не може тбути укладена. За наслідками розгляду суд касаційної інстанції має право: - залишити судове рішення без змін, а касаційну скаргу - без задоволення; - скасувати судове рішення і призначити новий судовий розгляд у суді першої чи апеляційної інстанції; - скасувати судове рішення і закрити кримінальне провадження; - змінити судове рішення.
Вирок або ухвала суду, які набрали законної сили, є обов’язковими для осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, а також для усіх фізичних та юридичних осіб, органів державної влади та місцевого самоврядування, їх службових осіб, і підлягають виконанню на всій території України. Обов’язковість виконання судових рішень забезпечується державою. За умисне невиконання судового рішення службовою особою встановлена кримінальна відповідальність. Засуджений зобов’язаний відбути призначене йому вироком суду покарання, відшкодувати заподіяні його діями збитки, виконати рішення суду і з інших питань, що його стосуються. За ухилення засудженого від відбування покарання настає кримінальна відповідальність. Судові рішення, що набрали законної сили є обов’язковими і для іншого суду, що розглядає кримінальну справу. Інший суд не може розглядати справу щодо особи, на яку є вирок за цим же обвинуваченням, що набрав законної сили, або ухвала чи постанова суду про закриття справи з цієї ж підстави. Вирок суду у кримінальній справі, що набрав законної сили, обов’язковий для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, щодо якої винесено вирок, при вирішенні питань, чи мали місце ці дії і чи вчинені вони даною особою. Питання про виконання рішень українських судів щодо засуджених які знаходяться на території іншої держави, вирішується відповідно до договору про правову допомогу, укладеного з цією державою. Обов’язковість виконання на території України рішень судів іноземних держав, визначається міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана ВРУ. Презумпція невинуватості (ст. 62 КУ, ст. 17 КПК). Особа вражається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов’язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. У разі скасування вироку суду як неправосудного, держава відшкодовує матеріальну і моральну шкоду, завдану безпідставним засудженням.
Юридичний зміст цієї засади становлять: - обов’язок доказування винуватості особи покладено на слідчого, прокурора; - ніхто не зобов’язаний доказувати свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушеня і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом; - заборонено перекладати обов’язок доказування на обвинуваченого, домагатись його показань шляхом насильства, погроз та інших незаконних заходів; - підозра обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а також доказах, одержаних незаконним шляхом; - усі сумніви щодо доведеності вини особи суд повинен тлумачити на користь такої особи; - недоведеність участі обвинуваченого у вчиненні злочину в юридичному відношенні означає його невинуватість і тягне за собою закриття кримінального провадження на досудовому слідстві і постановлення виправдувального вироку в стадії судового розгляду; - факт притягнення особи до участі в справі як підозрюваної, обвинуваченої, обрання щодо неї запобіжного заходу не повинні розцінюватися як доказ її винуватості, як покарання винуватого; - поводження з особою, вина якої у вчиненні кримінального правопорушення не встановлена обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, має відповідати поводженню з невинуватою особою.
Судді які обрані ВРУ (крім суддів КСУ), перебувають на посаді до досягнення 65 років, інші судді – до закінчення строку, на який вони обрані чи призначені. Дострокове звільнення судді з посади допускається лише у разі неможливості виконувати свої повноваження за станом здоров’я; порушення суддею присяги або вимог щодо несумісності; набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього; припинення його громадянства; визнання його безвісно відсутнім або оголошення померлим; подання суддею заяви про відставку або звільнення з посади за власним бажанням. Суддя не може бути переведений на іншу посаду або в інший суд без його згоди. За згодою судді він може бути переведений з одного суду до іншого того самого рівня і спеціалізації у порядку, передбаченому законом. Звільнгення судді з адміністративної посади в суді не припиняє його повноваження судді. Принцип державної мови судочинства (ст. 10 КУ, ст. 29 КПК). Державною мовою в Україні є Українська мова. Держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій територій України. В Україні гарантується вільний розвиток, використання та захист російської, інших мов національних меншин України. Застосування мов в Україні гарантується КУ та визначається законом. Кримінальне провадження здійснюється державною мовою. Сторона обвинувачення, слідчий суддя та суд складають процесуальні документи державною мовою. Особа повідомляється про підозру у вчиненні кримінального провадження державною мовою або будь-якою іншою мовою, якою вона достатньо володіє для розуміння суті підозри у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя, суд, прокурор, слідчий забезпечують учасникам кримінального провадження, які не володіють чи недостатньо воло-діють державною мовою, право давати показання, заявляти клоплтання і подавати скарги, виступати в суді рідною або іншою мовою, якою вони володіють, користуватися при цьому у разі необхідності послугами перекладача в порядку передбаченому КПК. Судові рішення, якими суд закінчує судовий розгляд, надається сторонам кримінального провадження або особі, стосовно якої вирішується питання про застосування примусових заходів виховного або медичноо характеру, у перекладі на їх рідну чи іншу мову, якою вони володіють. Переклад інших процесуальних документів кримінального провадженя, надання копій яких пероедбачено КПК, здійснюється лише за клопотанням зазначених осіб. Переклад судових рішень та інших процесуальних документів кримінального провадження засвідчується підписом перекладача. Посадові особи суду, прокуратури, правоохоронних органів повинні володіти Українською мовою, а в разі необхідності – й іншою національною мовою в обсязі, необхідному дл виконання службових обов’язків. Інакше вони не мають права виконувати свої службові обов’язки і здійснювати правосуддя. До таких осіб слід віднести суддю, присяжного засідателя, народного засідателя, секретаря судового засідання, прокурора, слідчого і дізнавача. Ососбам, що мають право користуватися послугами перекладача в порядку, встановленому КПК є підозрюваний, обвинувачений, підсудний, його законний представник, захисник, потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач, їх представники, спеціалісти, експерти, якщо вони не володіють мовою, якою проводиться судочинство. Гарантіями дотримання цього принципу кримінального процесу є: обов’язкова участь захисника з моменту затримання особи чи пред’явлення їй обвинувачення, якщо вона не володіє мовою, якою ведеться судочинство; зачитування перекладачем вироку підсудному його рідною мовою або іншою мовою, якою він володіє, зразу ж після проголошення вироку; можливість відводу перекладача, кримінальна відповідальність за завідомо неправильний переклад. Повага до гідності особи, невтручання в її особисте і сімейне життя (ст. 28, 32 КУ). Кожен має право на повагу до його гідності. Ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню чи покаранню. Ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених КУ. Жодна людина без її згоди не може бути піддана медичним, науковим чи іншим дослідам. Не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини. Кожний громадянин має право знайомитися в органах місцевого самоврядування, установах і організаціях з відомостями про себе, які не є державною або іншою захищеною законом таємницею. Під час кримінального провадження має бути забезпечена повага до людської гідності, прав і свобод кожної особи. Забороняється під час кримінального провадження піддавати особу катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує її гідність, поводженню чи покаранню, вдаватися до погроз застосування такого поводження, утримувати особу у принизливих умовах, примушувати до дій, що принижують її гідність. Кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім’ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також права на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням недостовірної інформації. Кожен має право захищати усіма засобами, що не заборонені законом, свою людську гідність, права, свободи та інтереси, порушені під час здійснення кримінального провадження.
Дата добавления: 2015-05-09; Просмотров: 514; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |