Третє начало термодинаміки

в 2-му началі термодинаміки S входить лише в диф-лі => S вводиться точністю до стійкості до сталої6 3 начало говорить про те, що при Т-->0 S перестає залежати від зовн. пар-рів і набл-ся до деякої постійної величини , яку можна прирівняти до 0. Т.ч 3 начало термодинаміки можна записати так:

, де Х – будь яка зовнішня змінна (Р,....). тому перщі похідні від S по зовн. параметрам мають бути 0.

Н,Е – відповідне зовнішнє магнітне і електричне поле.

Це означає, що нульова ізотерма (Т=0)

Співпадає з нульовою адіабатою

З цього випливає постулат про неможливість досягнення нульової температури. Будь-яке охолодження є сумішшю ізотермічного і адіабатного процесів. На ізотермічному можемо змінити об’єм, на адіабатнім – виконати роботи. Рухаючись по адіабаті, можемо як завгодно близько підійти до 0-ї ізотерми, але не досягнути її. Термодинамічними методами не можливо досягнути нульової температури. Існують методи адіабатного охолодження парамагнетиків, зміщення різних типів гелію. Досягнуто . Стан системи з найменшою енергією є найбільш імовірним (оскільки Т - додатна). Якщо енергія с-ми має верхню границю(напр. Кв. с-ма -- атом), то може виникнути перезбуджений стан, в якому с-ма веде себе, як ніби то її Т від’ємна (наприклад в лазері). Такі стани не стійкі.

Дата добавления: 2015-05-09