Скульптура. Італія: Л. Валла “Про насолоду”; Мірандола “Про гідність людини”; Д

Живопис

Наука

Скульптура

Живопис

Наука

Італія: М. Фічіно.

Література

Італія: Л. Валла “Про насолоду”; Мірандола “Про гідність людини”; Д. Савонарола. Великобританія: Т. Мор “Утопія”.

Італія: Мазаччо; Мантен’я; Ботічеллі “Народження Венери”, “Весна”. Нідерланди: Губерт та Ян ван Ейк “Гентський вівтар”; Рогір ван дер Вейден “Чета Арнольфіні”.

Архітектура

Італія: Ф. Брунеллескі “Купол собору Санта Марія дель Ф’йоре” у Флоренції.

Італія: Донателло “Статуя полководця Гаттамелати” в м. Падуї, “Давид” “Пророк Іов (Цукконе)”, Вероккіо.

Високе Відродження (кінець XV – XVI ст.) – Пізнє Відродження (Чінквеченто) (кінець XVI ст. – 30-ті рр. XVIІ ст.)

Італія: Леонардо да Вінчі, А. Везалій, Дж. Ч. Ваніні (атеїзм), Дж. Бруно (пантеїзм), Т. Кампанелла. Англія: У. Гарвей „Анатомічне дослідження про рух серця та крові у тварин та людини”. Польща: Н. Копернік (геліоцентрична система світу).

Література

Італія: Л. Пульчі; Ф. Берні; Н. Макіавеллі “Государ”. Німеччина: Е. Роттердамський “Похвала дурості”. Франція: М. Монтень “Досліди”; Ф. Раблє “Гаргантюа та Пантагрюель”. Англія: У. Шекспір “Ромео та Джульєтта”, “Гамлет”, “Король Лір”, “Отелло”. Іспанія: М. де Сервантес “Дон-Кіхот”; Лопе Де Вега “Собака на сіні”.

Італія: Леонардо да Вінчі “ Мадонна Літта”, “Мадонна в скелях”, “Таємна вечеря”, “Джоконда”; Рафаель Санті “Мадонна в зелені”, “Сікстинська мадонна”, “Афінська школа”, “Папа Юлій ІІ”; Мікеланджело Буонарроті “Господь Бог вдихає в Адама життя” (фреска); Джорджоне; Тиціан; Веронезе; Тінторетто. Нідерланди: Ієронім Босх “Сад насолод”, “Блудний син”; Пітер Брейгель-Старший “Тріумф смерті”, “Каліки”, “Сліпі”. Німеччина: Альбрехт Дюрер “Автопортрет”, “Чотири апостоли”, гравюри “Чотири вершники”, “Вершник, смерть і дьявол”, Г. Гольбейн-Молодший, Л. Кранах Старший. Франція: Ж. Фуку, Ж. Клуе, Ф. Клуе.

Архітектура

Італія: Мікеланджело “Купол собору святого Петра” в Римі.

Італія: Мікеланджело “П’єта”, “Давид”.

Особливості культури Ренесансу:

1. Гуманізм – світоглядна домінанта Відродження; антропоцентризм.

2. Опора на античність (філософія, пам’ятники мистецтва).

3. Модифікація середньовічної християнської традиції: заперечення церкви, а не релігії.

4. Нове ставлення до світу, до праці.

5. Визнання мистецтва самостійною сферою. Мистецтво – головний вид духовної діяльності; тісний зв’язок з наукою.

6. Живопис – лідер серед видів художньої діяльності. Нове ставлення до художника.

Ø Культура Відродження – синтез античної (фізичної) краси та християнської духовності. Вплив середньовіччя на культуру Відродження: багато творів було написано на біблійні, релігійні сюжети, мали культове призначення.

Культурно-історичні передумови Реформації. М. Лютер. Ж. Кальвін.

Вплив Реформації на формування європейського менталітету, ставлення до праці

Реформація (лат. перетворення, відновлення) – релігійно-ідеологічний та суспільно-політичний рух, який розпочався в Німеччині на початку XVI ст.; спрямований проти католицької церкви, спричинився до створення декількох новихпротестантських церков (конфесій) – лютеранства, кальвінізму, англіканства, а також протестантських сект: баптистів, методистів, адвентистів.

	ВІДРОДЖЕННЯ
ГУМАНІЗМ – світська форма культури: – велич, обожнювання людини; – оптимістичне світовідчуття, насолода красою природи і радощами життя. Німеччина: Л. Дрінгенберг, К. Цельтес, Й. Рейхлін, Е. Роттердамський, У.Ф. Гуттен		РЕФОРМАЦІЯ – релігійна форма культури: – ідея повної нікчемності людини перед Богом; – суворий дух добровільного самообмеження й самодисципліни

						УМОВИ Й ВИТОКИ
РАННЬОБУРЖУАЗНЕ СУСПІЛЬСТВО		РОЗКЛАД, КОРУМПОВАНІСТЬ ЦЕРКВИ		СЕРЕДНЬОВІЧНІ ЄРЕСІ		ПОЧАТКОВЕ ХРИСТИЯНСТВО, БІБЛІЯ

		РЕФОРМАЦІЯ (1517 р.)
СОБОРНИЙ РУХ XV ст.		ЄВАНГЕЛЬСЬКИЙ НАПРЯМОК “ БЮРГЕРСЬКА РЕФОРМА” (М. ЛЮТЕР, Ж. КАЛЬВІН)		ЄРЕТИКО - СЕКТАНТСЬКИЙНАПРЯМОК
глава церкви– не папа, а собор; національні церкви здійснюють контроль над політичними та майновими справами (переважно італійців) в інтересах своєї національної церкви		§ порятунок людини залежить не від виконання “добрих справ” (таїнств, обрядів, жертв на користь церкви), а від віри у спокутну жертву Христа; § джерело істини в релігії – євангеліє; §принцип “священство всіх віруючих”; § відмова від церковної організації католицького типу; § дешевий релігійний культ; § відсутність чернецтва і целібату		баптисти, методисти, адвентисти

НАСЛІДКИ РЕФОРМАЦІЇ	§ Створення декількох нових протестантських церков (конфесій) – лютеранства, кальвінізму, англіканства, а також протестантських сект: баптистів, методистів, адвентистів
ЗНАЧЕННЯ РЕФОРМАЦІЇ	§ Руйнація феодального укладу в культурі, мисленні, способі життя; § поява особистості буржуазного типу з новим ставленням до світу, до праці; § становлення культури нового часу

Українська культура доби Відродження

(друга половина XІV – середина XVІІ ст.)

Питання для самостійної роботи:

1. Культурно-історичні умови становлення української народності. Особливості ментальності українського народу.

А) Братства та їхня просвітницька діяльність.

Б) Києво-Могилянська колегія.

2. Ідеї гуманізму та протестантизму в українській літературі XV – XVІ ст. Друкарство.

3. Розвиток мистецтва (живопис, архітектура). Українське бароко.

4. Культура українського козацтва. Побут, символіка.

5. Особливості розвитку культури України наприкінці XІV – у середині XVІІ ст.

Діяльність Братств. Львівське Успенське братство (1585 р.), Брестське (1591 р.), Люблінське (1594 р.), Київське Богоявленське (1615 р.), Луцьке (1617 р.), а також братства, що діяли в Острозі, Дрогобичі, Холмі, Перемишлі.

Займалися організацією лікарень, шкіл, притулків, друкарень, об’єднанням освітянських, наукових, культурних сил. Запорізька Січ за П. Канашевича-Сагайдачного стала колективним членом Київського братства.

Дата добавления: 2015-05-09