Живопис. Франція: Т. Жерико “Плот “Медузи”; Е

Музика

Балет

Театр

Музика

Живопис

Франція: Т. Жерико “Плот “Медузи”; Е. Делакруа (“вождь романтизму”) “Свобода, що веде народ”. Росія: К.П. Брюллов “Вершниця”; О.Г. Венеціанов “Гумно”, “Селянка, що чеше шерсть”, В.А. Тропінін “Портрет сина”, “Мереживниця”.

Архітектура

Англія: Ч. Беррі, О. П’юджин (ансамбль парламенту (неоготичний стиль); Кришталевий палац.

Опери першої половини ХІХ ст. – монументальні, романтичні спектаклі, створені на історичні сюжети. Німеччина: Е.Т.А. Гофман опера “Ундіна”, новела “Дон Жуан”; Р. Шуман програмні фортепіанні цикли “Метелики”, “Карнавал”, “Фантастичні п’єси”, опера “Геновена”, ораторія “Рай та Пері”; К.М. Вебер опери “Вільний стрілок”, “Оберрон”; Р. Вагнер опери “Літучий голландець”, “Тристан та Ізольда”, тетралогія “Перстень нібелунгів”, “Валькірія”; Р. Шуберт опера “Олександр Страделла”. Франція: Г. Берліоз “Троянці”, “Реквієм”, симфонія “Ромео та Джульєтта”, комічна опера “Беатріче та Бенедикт”; Д.Ф. Обер комічна опера “Фра-Дьяволо”, “Бронзовий кінь”, “Чорне доміно”, 36 опер, гранд-опера “Фенелла”; Дж. Мейербер гранд-опера “Гугеноти”, “Пророк”. Італія: Дж. Россіні опера-буффа “Севільський цирульник”, В. Белліні “Норма”, Г. Доніцетті “Лючія ді Ламмермур”; Дж. Пуччіні “Тоска”, “Чио-Чио-сан”. Норвегія: Е. Гріг “Норвезькі танці”, “Симфонічні танці”, музика до драматичної поеми Г. Ібсена “Пер Гюнт”. Росія: О.М. Верстовський опера “Аскольдова могила”; О.О. Аляб’єв романтична балада “Кавказький бранець”, М.І. Глинка опери “Іван Сусанін”, “Руслан і Людмила”. Об’єднання музикантів “Могутня кучка”: М.О. Балакірєв симфонічна поема “Тамара”, увертюра до опери “Король Лір”; М.П. Мусоргський опери“Борис Годунов”, “Хованщина”; М.А. Римський-Корсаков опери “ Псковитянка”, “Снігуронька”, “Садко”, “Царська наречена”, увертюра “Шехерезада”; О.П. Бородін опера“Слово о полку Ігоревім”. Польща: Ф. Шопен (вальси, мазурки, полонези, 24 прелюдії, фортепіанна соната з Траурним маршем). Угорщина: Ф. Ліст ораторія “Фауст-симфонія”, 19 рапсодій, етюди, вальси.

Оперета (друга половина ХІХ ст.). Франція: Ж. Оффенбах “Прекрасна Олена”, “Паризьке життя”; Австрія: Ф. Легар, Ф. Зуппе; І. Штраус “Летюча миша”; І. Кальман “Принцеса цирку”, “Сильва”. Англія: У. Гілберт; А. Саллівен.

Спектаклі за п’єсами Д.Г. Байрона, П.Б. Шеллі, Г. фон Клейста, Г. Ібсена, О. Уайльда, Г. Гауптмана, Б. Шоу. Німеччина: Дрезденська опера, придворний театр у Веймарі, оперний театр у Берліні, Лейпцигська опера, Байрьойтський театр для постановок опер Вагнера.

Італія – батьківщина сучасного європейського балету. Найбільший центр балетного мистецтва в Європі – театр “Ла Скала”, при якому у 1813 р. створено балетну школу. Випускники – К. Бріанца, П. Леньяні (уперше виконала 32 фуете), В. Цуккі. Франція: батьківщина романтичного балету (поч. 30-х рр. ХІХ ст.). М. Тальоні (техніка танцю на пальцях (пуантах) у “Сильфіді”. А. Адан балет “Жизель”, балетмейстери Ж. Перро, Ж. Кораллі. Росія: П.І. Чайковський балети “Спляча красуня”, “Лускунчик”, “Лебедине озеро”.

РЕАЛІЗМ – напрямок в образотворчому мистецтві, літературі, який відбиває події, що відбуваються в певний час, у конкретному місці, має сюжет – стрижень, навколо якого обертаються всі герої. Сформувався у 20 – 30-ті рр. ХІХ ст. у Франції та Англії, став панівним напрямком у ХІХ ст.

Література

Франція: П.Ж. де Беранже “Король Івето”; Стендаль (справжнє ім’я Анрі Марі Бейль) “Червоне та чорне”, “Пармський монастир” (критичний реалізм); О. де Бальзак “Батько Горіо” “Людська комедія”, 90 романів та новел; Гі де Мопассан “Любий друг”, “Життя”; П. Меріме новели “Кармен”, “Матео Фальконе”, п’єса-хроніка “Жакерія”, нарис “Козаки України та їхні останні отамани” (1854), дослідження “Богдан Хмельницький” (1863); Г. Флобер “Мадам Боварі”, історичні романи “Саламбо”, “Іродіада”.

Англія: В. Скотт (лицарські, історичні романи) “Веверлей, або Шістдесят років тому”, “Айвенго”, “Замок Смальгольм”, “Квентін Дорвард”; Ч. Діккенс “Посмертні записки Піквікського клубу”, “Пригоди Олівера Твіста”, “Домбі й син”; У.М. Теккерей “Ярмарок марнославства”; Дж. Голсуорсі “Сага про Форсайтів”, “Сучасна комедія”; Дж.Бернар Шоу (лауреат Нобелівської премії) драми-дискусії “Андрокл і лев”, “Пігмаліон”, “Цезар і Клеопатра”; Г.Д. Уельс (класик наукової фантастики) “Машина часу”, “Людина-невидимка”, “Війна світів”. Норвегія: Г. Ібсен; Б.М. Б’єрнсон “Банкрутство”. Росія: О.С. Пушкін ( засновник російського реалізму) “Євгеній Онєгін”, “Борис Годунов”, історична повість “Капітанська донька”, трагедія “Моцарт і Cальєрі”; М.Ю. Лермонтов “На смерть поета”, “Герой нашого часу”; І.С. Тургенєв “Батьки і діти”; І.О. Гончаров, М.Є. Салтиков-Щедрін, О.М. Островський “Гроза”; М.О. Некрасов “Кому на Русі жити добре”; Ф.М. Достоєвський “Бідні люди”, “Злочин і кара”, “Ідіот”, Біси”, “Брати Карамазови”; М.С. Лєсков “Леді Макбет Мценського повіту”; Л.М. Толстой “Дитинство”, “Отроцтво”, “Юність”, “Хаджі-Мурат”, “Крейцерова соната”, “Війна і мир”, “Анна Кареніна”, “Воскресіння”; М. Горький “Коновалов”, “Челкаш”, “Дитинство”; В.В. Вересаєв “Записки лікаря”; О. Купрін “Молох”, “Яма”.

Італія: Дж. Верді опери “Ернані”, “Макбет”, “Ріголетто”, “Травіата”, “Аїда”, “Отелло”, “Фальстаф”. Франція: Ш. Гуно лірична опера “Фауст”, “Ромео і Джульєтта”; А. Тома “Гамлет”; Ж. Бізе “Кармен” (вершина реалізму), “Джаміле”; К. Сен-Санс “Самсон і Даліла”, І. Брамс; Ф. Ерве пародійні опери “Маленький Фауст”, “Мадемуазель Нітуш”; Ж. Оффенбах “Орфей у пеклі”; Ш. Лекок “Жирофлє-Жирофля”. Австрія: Ф. Зуппе (опера) “Прекрасна Галатея”, “Бокаччо”; І. Штраус “Циганський барон”, вальси “Блакитний Дунай”, “Казки віденського лісу”. Англія: англійське музичне відродження, А. Салліван і У. Гілберт (оперета) “Мікадо”, “Терпіння”.

Франція: Ж.Ф. Мілле “Збиральниці колосків”, “Анжелюс”, Г. Курбе “Дробильники каменю”, “В’язальниці”; Е. Мане “Бар у Фолі-Бержер” – попередники імпресіонізму. Англія: У. Тьорнер “Аварія корабля”, “Дощ, пар та швидкість”; Дж. Констебл “Віз для сіна”, “Хлібне поле”. Іспанія: Ф. Гойя “Маха одягнена”, “Оголена маха”, “Ісабель Кобос де Порсель”, офорти “Капрічос”; “Герцогиня Альба”, “Яка доблесть!”. Росія: П.А. Федотов (засновник критичного реалізму)“Свіжий кавалер”, “Сватання майора”, “Анкор, ще анкор!”; художники-“ передвижники ”: І.М. Крамськой “Незнайомка”; В.В. Верещагін “Апофеоз війни”; І.І. Шишкін “Ранок у сосновому лісі”; І.І. Левітан “Березовий гай”, “Березень”, “Владимирка”; В.І. Суриков “Ранок стрілецької страти”, “Перехід Суворова через Альпи”, “Бояриня Морозова”; Г.Г. Мясоєдов “Земство обідає”; М.М. Ге “Петро І допитує царевича Олексія Петровича в Петергофі”; В.Г. Перов “Приїзд гувернантки до купецького будинку”.

Дата добавления: 2015-05-09