Розгляньте оптимум споживача як модель раціонального споживчого вибору. Рівновага споживача: економічна, алгебраїчна, графічна

Для визначення оптимального споживчого вибору в рамках ординалістського підходу поєднаємо карту кривих байдужості з бюджетною лінією (рис. 3.5.). Оптимальне рішення досягається у точці, де найвища з можливих кривих байдужості дотична до бюджетної лінії, що й означає найбільш високий з можливих рівнів добробуту. Крива U₁ перетинає бюджетну лінію і тому є неоптимальним рішенням для споживача.

Y

E

U₃

U₂

U₁

X

Рис. 3.5. Рівновага споживача (ординалістська теорія)

В точці Е досягається максимальний рівень корисності, доступний споживачеві при повному використанні бюджету. Іншими словами, нахил обох ліній збігається, тому

P_x / P_y = MRS_xy. (3.4)

Це відповідає еквімаржинальному принципу – кожна гривня приносить однакову граничну корисність:

MU_x / P_x = MU_y / P_y (3.5)

Теорія споживацького вибору має широке практичне застосування. Найпоширенішою сферою її використання є маркетингові дослідження.

8.Дослідіть реакцію споживача на зміну його доходу. Лінія " дохід - споживання". Поняття "повноцінних" та "неповноцінних "благ. Крива Енгеля.

Із зростанням доходу бюджетна лінія зсувається праворуч. Відповідно змінюється і рівновага споживача. Якщо з’єднати усі точки рівноваги, які відповідають різним величинам доходу, будемо мати лінію “дохід-споживання”. В американській літературі вона отримала назву крива життєвого рівня (рис.4.2.)

Y

X

Рис. 4.2. Ліня “дохід – споживання”

Якщо крива “дохід-споживання” має додатний нахил, попит збільшується із зростанням доходу, а еластичність попиту за доходом є додатною величиною. В цьому випадку товари вважаються нормальними: споживачі прагнуть купувати більшу їх кількість у міру зростання доходів. У деяких випадках попит зменшується у міру зростання доходу, а еластичність попиту за доходом від’ємна. В такому випадку мова йде про неякісні (другорядні) товари.

В ХІХ ст. німецький статистик Е.Енгель (1821 -1896) почав займатися дослідженням питань впливу зміни доходу на структуру споживання. На графіку (рис. 4.3. (а)) показано криву Енгеля, побудовану на основі лінії “дохід-споживання” з рис. 4.2. Для більшості нормальних товарів крива Енгеля має зростаючий характер із затуханням, що насамперед пояснюється дією закону спадної граничної корисності. Крива Енгеля для неякісних товарів наведена на рис. 4.3.(б). Товар Х є нормальним за рівня доходу споживача менше від І грошових одиниць, проте він стає другорядним товаром за рівня доходу вище від І гр.од.

при І  І

І

а) б)

при І  І

Х Х

9. Проаналізуйте реакцію споживача на зміну цін товарів. Лінія "ціна - споживання ". Побудова лінії індивідуального попиту споживача.

Почнемо із дослідження, як змінюється рівень споживання, коли змінюється ціна на продукти при постійному доході. На рис. 4.1 (а) показано варіанти споживчого вибору, який зробила б особа, розподіляючи фіксовану кількість доходу між двома товарами у міру зменшення ціни на товар Х.

Від кривої “ціна-споживання” можна перейти до кривої індивідуального попиту на товар Х (рис. 4.1 (б)). Для цього із точок оптимуму споживача (Е₁, Е₂, Е₃) потрібно спустити перпендикуляри на вісь абсцис (кількість блага Х), а на осі ординат – зафіксувати відповідні значення ціни Р_х. Крива попиту та крива “ціна -споживання” – це два способи описання того, як придбана кількість товару змінюється при зміні ціни на нього, за умови, що інші фактори незмінні.

Крива попиту має дві важливі властивості. По-перше, рівень корисності, якого можна досягти, змінюється впродовж даної кривої. Чим нижча ціна на продукт, тим вищий рівень корисності (криві байдужості підіймаються все

Y

а)

X

б) Р

Р₁

Р₂

Р₃

X

Рис. 4.1. Лінія “ціна-споживання” та лінія попиту

вище у міру падіння ціни). По-друге, в кожній точці кривої попиту споживач максимізує корисність, що відповідає умові, за якої гранична норма заміщення блага Х на Y дорівнює співвідношенню цін на товари Х та Y.

Дата добавления: 2015-05-09