Інформаційна парадигма

Практично одночасно з упровадженням системного підходу в психофізіологію почалася її інтенсивна комп'ютеризація. Цей процес мав далекойдучі наслідки. Крім технічних нововведень, що виразилися в можливості різко розширювати обсяги експериментальних досліджень і урізноманітнити способи статистичної обробки даних, вона привела до виникнення феномена "комп'ютерної метафори".

Значення комп'ютерної метафори. Зміст метафори полягає в тому, що людина розглядається як активний перетворювач інформації, і її головним аналогом вважається комп'ютер. Значення метафори у вивченні психологічних і мозкових механізмів переробки інформації виходить за рамки вдалої аналогії. Фактично вона створила нові вихідні посилки для вивчення цих механізмів, замінивши, за образним твердженням одного психолога, "уявлення про енергетичний обмін із середовищем на уявлення про інформаційний обмін". Цей крок виявився дуже прогресивним, оскільки раніше у фізіологічних дослідженнях основний упор робився на вивчення енергетичного обміну із середовищем.

Інформаційна парадигма. Вперше у вітчизняній психології поняття інформації для вивчення когнітивної сфери й аналізу психофізіологічної проблеми використав Л.М. Веккер (1976). Він виходив з того, що психічні процеси можна розглядати як окремі форми інформації, і вважав за необхідне використовувати кібернетичний понятійний апарат для побудови єдиної теорії психічних процесів. По Веккеру, усі види образів - елементарні сенсорні, сенсорно-перцептивні, власне перцептивні і вторинні (уявлення) - організовані відповідно до ієрархічної матриці окремих форм просторово-тимчасового ізоморфізму сигналів стосовно джерела. Інваріантне відтворення в сигналах-образах просторово-тимчасової структури їхніх об'єктів і робить образи окремою формою кодів. Л.М. Веккер вважав, що інформаційний підхід може стати загальною концептуальною основою для побудови єдиної теорії психічних процесів, що охоплюють різні рівні і форми їхньої організації.

Фундаментальну розробку ідеї інформаційного підходу одержали у філософських працях Д.И. Дубровского (1986, 1990). Теоретичні аспекти застосування інформаційної парадигми він не обмежує вивченням природи когнітивного функціонування. З його погляду, інформаційна парадигма здобуває визначальне значення в аналізі психофізіологічної проблеми. Він підкреслює, що поняття інформації, умовно говорячи, є двомірним, оскільки фіксує і зміст інформації, і її кодову форму. Це дає можливість у єдиному концептуальному плані відобразити і властивості змісту (семантичні і прагматичні аспекти інформації), і властивості того матеріального носія, у якому втілена дана інформація. Хоча інформація не існує поза своїм матеріальним носієм, вона завжди виступає в якості його властивості і не залежить від субстратно-энергетических і просторово-тимчасових властивостей свого носія.

Когнітивна психофізіологія. Експериментальне втілення інформаційної парадигми здійснюється в численних дослідженнях, виконаних у руслі когнітивної психології, що вивчає закономірності переробки інформації людиною.

У тому ж напрямку діє когнітивна психофізіологія, предметом дослідження якої є мозкові механізми переробки інформації. Принциповим є той факт, що інформаційний підхід дозволяє аналізувати мозкові процеси і психічні явища, тобто явища двох різних рівнів, у єдиному концептуальному плані.

Як відомо, фізіологія ВНД оперує такими поняттями, як тимчасовий зв'язок, збудження, гальмування і т.д. Вони мало сумісні з психологічними категоріями (такими як сприйняття, пам'ять, мислення). Саме тому психофізіологічний аналіз на основі існуючих фізіологічних понять малопродуктивний. Використання термінів і понять інформаційного підходу (наприклад, сенсорний аналіз, ухвалення рішення й ін.) стосовно до фізіологічних процесів відкриває шлях для більш змістовної їхньої інтерпретації, орієнтованої на виявлення фізіологічних механізмів пізнавальної діяльності людини.

Останнє виявилося можливим завдяки появі нових электрофізіологічних методів, у першу чергу реєстрації викликаних і повязаних з подіями потенціалів. Ці методи дозволили впритул підійти до вивчення фізіологічних механізмів окремих стадій процесу переробки інформації: сенсорного аналізу, мобілізації уваги, формування образу, видобування еталонів пам'яті, ухвалення рішення і т.д. Вивчення тимчасових параметрів електрофізіологічних реакцій на стимули різного типу й у різних умовах, вперше уможливило хронометрування, тобто оцінку тривалості протікання окремих стадій процесу переробки інформації безпосередньо на рівні мозкового субстрату. І як наслідок виникла область досліджень, що одержала назву "хронометрія процесів переробки інформації".

Поряд з когнітивною психофізіологією, виник новий розділ нейробіології - нейроінформатика. Як і когнітивна психофізіологія, нейроінформатика фактично представляє додаток комп'ютерної метафори для аналізу механізмів переробки інформації в мозку людини і тварин. Вона визначається як наука, що вивчає теоретичні принципи переробки інформації в нейронных мережах мозку людини і тварин.

Дата добавления: 2015-05-09