Вузькоспеціальні терміни

МІЖГАЛУЗЕВІ ТЕРМІНИ

ЗАГАЛЬНОНАУКОВІ ТЕРМІНИ

Загальнонаукові терміни. Такими термінами послуго­вуються в усіх галузях знань. Вони позначають логікофілософські категорії, що мають гносеологічну (пізнавальну) універсальність, та нові категорії і поняття, які виникли внаслідок інформатизації науки і суспільства, інтеграцій процесів у різних галузях знань: елемент, функція, гіпотеза, інформація, система, програма, структура, діапазон, документ, справа, закон тощо. Загальнонаукові терміни є основою пошуку засобів теоретизації науки, уні­версалізації наукових засобів і професійної мови загалом. Використання загальновживаних термінів може створюва­ти деякі незручності, оскільки в них найчастіше виникає полісемія. У мові окремих галузей знань вони зазнають конкретизації переважно шляхом поєднання з прикметни­ком: система — центральна нервова система (біол.), амальгамна система (хім.), екологічна система (еколог.), електродинамічна система (техн.), томографічна система (мед.), державна система (політ.), граматична система (лінгв.), кредитна система (фін.), кріпосницька система (іст.), мажоритарна система (юр.), мажорномінорна система (муз.), реєстраційна система (соціол.), система нервюр (архіт.), теософська система (рел.), господарськоправова система (ек., юр.) та ін. Характерною ознакою загальнонаукових термінів є схиль­ність до утворення антонімічних пар: абстрактне і кон­кретне, необхідність і випадок, можливість і дійсність, причина і наслідок, еволюція і революція та ін.

Міжгалузеві терміни. Виникнення цих термінів пов'я­зане з інтеграційними процесами в розвитку сучасної науки й появою міждисциплінарних комплексів. До міжгалузевих термінів належать назви узагальнених, базових понять, спільних для певного комплексу наук або для більшості наук, які належать до цього комплексу. Ці поняття часто виступають основою для формування більш конкретних видових понять та термінів на їх позначення: звук (вет., мед.) — амфоричний звук, везикулярний звук, легеневий звук, перкуторний звук, глухий звук; звуковипромінювач, звукозаписний (техн., фіз.); звуковий (подраз­ник), звукосприйняття (біол.), звукоізоляція (техн., мед.).

Вузькоспеціальні терміни. Ці терміни позначають спе­цифічні для кожної галузі поняття, категорії. У них відоб­ражується специфіка професійної діяльності, зокрема: самостійна сфера діяльності (назви наукових дис­циплін, галузей техніки, технології виробництва, найме­нування досліджуваних проблем); об'єкт діяльності (наукова праця, наукова творчість), мова (мово­знавство), література (літературознавство), мистецтво (мистецтвознавство), віруси (вірусологія), енергія сонця (геліоенергетика) тощо); суб ' єкт діяльності (мово­знавство — мовознавець, літературознавство — літерату­рознавець, мистецтвознавство — мистецтвознавець); засоби діяльності знаряддя діяльності (датчики, мікропроцесори, термінали, модулятори, лазери тощо); процеси діяльності (радіолокація, проектування, конструювання, діагностика тощо); методи діяльності (численні методи алгебри, численні методи аналі­зу тощо); виміри (виміри геометричних величин, виміри тиску, температурні виміри, біологічні і біомедичні вимі­ри); продукти діяльності (широке коло різного роду результатів діяльності). Одні й ті самі терміни можуть одночасно належати до двох груп, наприклад бути засобом діяльності і результатом діяльності. Серед спе­ціальних термінів виділяють технічні, фізичні, правничі, економічні та ін.

Розмежовувати загальнонаукові та вузькоспеціальні терміни часом буває складно. Напри­клад, слова доказ, справа, дія, засідання вживаються в багатьох сферах професійної діяльності, але в законодав­чому тексті вони набувають специфічного змісту.

Отже, засвоєння термінології відповідної галузі знання є одним із перших кроків в оволодінні професійним мовленням [10].

Дата добавления: 2015-05-07