Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Чинники мовного розвитку




Зовнішні причини змін у мові зумовлені різними суспільними чинниками. Найпотужнішими з них є розвиток матеріальної і духовної культури, продуктивних сил, науки, техніки тощо.

Надзвичайно важливою зовнішньою причиною мовних змін є контактування мов. На думку А. Мартіне мовні контакти -- один із наймогутніших стимулів мовних змін.

Мовні контакти мають місце в разі загарбання території і поневолення корінного етносу; за мирного співіснування різномовного населення на одній території; коли різномовне населення живе на сусідніх територіях; коли населення вступає в різноманітні (економічні, торговельні, культурні та ін.) стосунки з населенням іншої країни; коли засвоюється інша мова в процесі шкільного навчання. Розрізняють такі типи мовних контактів: безпосередні й опосередковані; між спорідненими і неспорідненими мовами; з однобічним і обопільним впливом; маргінальні (на суміжних територіях) і внутрішньорегіональні (на одній і тій самій території); казуальні (випадкові) і перманентні (постійні); природні (безпосереднє спілкування), штучні (навчання в школі) і змішані (природно-штучні).

Внутрішні причини мовних змін закладені в мові. Це протилежні начала, суперечності, боротьба між якими призводить до змін. Серед цих суперечностей (антиномій) основними є такі:

1) антиномія позначувального і позначуваного. План вираження (позначувальне) і план змісту (позначуване) мовного знака перебувають у стані нестійкої рівноваги (див. асиметричний дуалізм мовного знака С. О. Карцевського в темі «Знакова природа мови»), що зумовлює розвиток багатозначності й омонімії, з одного боку, і синонімії -- з іншого;

2)антиномія норми і системи. Не все потенційно закладене в структурі мови дозволяє норма. Наприклад, у мовленні дітей, які утворюють похідні слова за продуктивними словотвірними моделями, трапляються такі оказіоналізми, як малюваю, випру, догну, що приведені у відповідність до їх твірних основ малювати, випрати, догнати. Норма таких форм не допускає, як не допускає змінювання запозичених слів типу кіно, піаніно. Боротьба між нормою і системою призводить до змін, які полягають у тому, що заборонена форма стає нормативною. Ще недавно в українській мові, як тепер у російській, слово пальто належало до невідмінюваних іменників, однак у мовленні пересічних носіїв мови воно змінювалося. Нині відмінювання іменника пальто є кодифікованою нормою. У сучасній російській мові норма не дозволяє утворення дієприкметників майбутнього часу від дієслів доконаного виду (* напишущий, *построящий), дієприкметників умовного способу (*написавший би, *побудувавший би) та дієприслівників від окремих дієслів (*тря, *могя, *жня, *берегя, *пекя), хоч деякі з таких форм трапляються не тільки в усному мовленні, а навіть у художній літературі. Так, у М. Гоголя є такі фрази, як «человек, не предъявящий паспорт», «казак, желавший бы...» та ін.;

3)антиномія мовця і слухача. Мовець намагається скоротити і спростити мовлення (усічує слова, вживає еліптичні конструкції тощо), тоді як слухач потребує якомога повнішого виражання думки, інколи й надлишкової інформації. Внаслідок такої антиномії змінюється форма слів, їх категоріальне значення (спаси бо(і)г --> спасибі, автомобіль --> авто, телевізор --> те-лик, метрополітен --> метро) та синтаксичні конструкції. У мовознавстві навіть існує думка, що одні мови, наприклад, французька, орієнтовані на слухача, а інші (зокрема, німецька) -- на мовця [Балли 1955: 60];

4) антиномія інформаційної та експресивної функцій мови. Багато нових слів і виразів з'являються внаслідок суперечності між стандартним і експресивним началами в мовленнєвій діяльності. Так, наприклад, слово автомобіль з часом звузило своє вживання за рахунок експресивнішого синоніма машина, а в наш час набуло поширення ще експресивніше тачка (Сідай у мою тачку, підвезу). Див. ще: моряки корабель називають посудиною, студенти гуртожиток общагою, англійці метро іменують поряд з underground «підземка» ще й експресивнішим tube «труба». Російські жартівливі оказіоналізми типу мало людёв, сколько звез-дей, сказамши; все пропато, поломато, и тропинка затоптата також є наслідком прагнення експресивніше передати інформацію. Таким чином у мові розвиваються різноманітні синонімічні засоби. Слід мати на увазі, що всі метафори та метонімії також виникають як експресивні індивідуальні новотвори. З індивідуально-експресивних явищ мовлення бере свій початок і фразеологія;

5) антиномія коду і тексту (мови і мовлення). Суперечність між кодом і текстом полягає в тому, що збільшення кодових одиниць зумовлює скорочення тексту, а зменшення -- подовження (збільшення обсягу) тексту. Код не може нескінченно збільшуватися, бо людський мозок не зміг би його запам'ятати, а дуже довгий текст ускладнив би спілкування. Тому ці дві протилежні тенденції постійно діють у мові і таким чином збагачують мовні виражальні засоби. З одного боку, описові номінації замінюються однослівними (електричний поїзд -- електричка, Літературна газета -- Літературка, рос. зачетная книжка -- зачетка), а з іншого -- однослівні назви одержують розгорнуті синонімічні перифрази (продавець -- працівник прилавка, лікарі -- люди в білих халатах, нафта -- чорне золото, рос. Япония -- страна восходящего солнца). Як приклад скорочення коду можна назвати усунення з української літературної мови

 

61 «Мовні контакти. Типи запозичень»

Мовні контакти – взаємодія двох або більше мов внаслідок спілкування її носіїв.

Найбільшому впливові піддається мова в умовах контактування з близькоспорідненою мовою. Коли ж мови характеризуються глибокими структурними відмінностями, то можливість впливати одна на одну незначна.

Серйозні контактно зумовлені зрушення починаються з двомовності, тобто з функціонування двох мов на одній території, в одному й тому ж етнічному середовищі. У двомовних групах людей дві мовні системи вступають у контакт, впливають одна на одну, внаслідок чого з’являються контактно зумовлені відхилення від мовної норми, які називають інтерференцією. Якщо нова мова засвоєна погано, то за контактування можуть виникнути допоміжні мови – піджини і креолізовані мови, тобто дуже спрощені мови без категорій роду, чис-ла, відмінка, без дієслівних складних форм тощо. Коли ж нова мова засвоєна добре, то за певних умов (особливо за шовіністичної мовної політики уряду панівної нації) мовці повністю переходять на нерідну мову, тобто нова (нерідна) мова витісняє рідну, відбувається повна мовна, а значить і етнічна, асиміляція.

1. Слова або їх словотвірні моделі (при калькуванні)

2. Словотвірні морфеми - в укр мові наявні запозичені суфікси ап., яр, ізм,зим, іст, ист, префікси – анти, ультра, квазі

3. Синтаксичні конструкції

4. Фонеми – укр. Мова має запозичену фонему /ф/

5. Словотвірні морфеми

Наслідком мовних запозичень може бути білінгвізм, що може спричинити інтерференцію -мимовільне перенесення, накладання ознак однієї мови на іншу, внаслідок чого з’являються відхилення від мовної норми. Найб. інтерференція проявляється на фонетичному рівні, в укр. Мові часто вживають конь (рос) замість укр. Кінь.

Субстрат - мова-підоснова, елементи якої розчинилися в мові, що нашарувалася на неї; сліди мови корінних жителів у мові-переможниці чужинців; сліди витісненої місцевої мови.

Наприклад, кельтський (галльський) субстрат для французької мови, фракійський субстрат для румунської мови, іберійський субстрат для іспанської мови, дравідський субстрат для індійських мов, фінський субстрат для російських говірок півночі європейської частини Росії.

Адстрат - сукупність рис мовної системи, які з'явилися внаслідок впливу однієї мови на іншу в умовах тривалого співіснування і контактів сусідніх народів.

На відміну від субстрату і суперстрату цей тип мов-ної взаємодії є нейтральним: при ньому не відбуваєть-ся асиміляції етносу і розчинення однієї мови в іншій; це своєрідний прошарок між двома мовами. Як прик-лад можна навести білорусько-литовський, словенсь-ко-італійський та інші адстрати.

Суперстрат – залишки прийшлої мови. Розрізняють матеріальні запозичення і калькування.
Матеріальне (лексичне) запозичення - запозичення, за якого з іноземної в рідну мову входить лексична одиниця повністю (значення й експонент). Наприклад: лазер (англ. laser, що є скороченням, яке складається з перших букв виразу light application by stimulatedemission of radiation - "підсилення світла за допомогою індукованого випромінювання"), мітинг (англ. тееting), тінайджер (англ. tеепаger "підліток від 13 до 19 років"), кіднепінг (англ. kidnapping "викрадання дітей") тощо. Також прикладом такого типу запозичення може бути ще гонг, орангутанг, какаду, які запозичені повністю (і план вираження, і план змісту) з малайської мови. Іншим видом запозичення є калькулювання. Калькуванню (від фр. "копія") - копіювання іншомовного слова за допомогою свого, незапозиченого матеріалу; поморфемний переклад іншомовного слова.
За калькування переймаються лише значення іншомовного слова та його структура, але не його матеріальний експонент. Так, наприклад, українське слово недолік є калькою російського недочет, самовизначення — калькою самоопределение, займенник — калькою лат. рrопотеп, хмарочос— калькою німецького Wolkenkratzer (Wolke "хмара", kratzer "чесати"); російське слово небоскреб є кількою англійського skyscraper (sky "небо", scraper "скребти"), російське представление — калькою нім. Vorstellung (vor "перед"» stellen "ставити"), нім. Selbstbidung (Selbst "сам", bidung "освіта") — калькою російського слова самообразование. Крім кальок, існують ще напівкальки, коли одна частина слова запозичена, а інша калькується. Наприклад: телебачення (ангд. television із гр. tele "далеко" й англ. Vision "бачення"), інтербачення (англ. intervision із лат. іпter "між і англ. vision "бачення), антитіло (фр. Апticorps із грец. anti "проти" і фран. corps "тіло»).

 




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-05-07; Просмотров: 1169; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.017 сек.