Аналіз фінансування інвестиційних проектів

Аналіз грошових потоків від основної діяльності.

Фінансово-економічна оцінка інвестиційних проектів.

Основні напрямки поліпшення використання майна підприємства та оптимізації джерел його формування.

Згідно Закону України „Про інвестиційну діяльність" інвестиція - це всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об'єкт підприємництва та інших видів діяльності в результаті чого створюється прибуток або досягається соціальний ефект.

Такими цінностями можуть бути:

- кошти, цільові банківські вклади, паї, акції та інші цінні папери;

- рухоме і нерухоме майно;

- майнові права, що випливають з авторського права, досвід та інші

інтелектуальні цінності;

- сукупність технічних, комерційних та інших видів знань оформлених у вигляді технічної документації, навичок та виробничого досвіду необхідних для організації того чи іншого виду виробництва, але незапатентованих (ноу-хау);

- права на користування землею, водою, ресурсами, будинками, спорудами, обладнанням тощо.

Отже, під інвестиціями розуміють діяльність із вкладання грошових коштів на відносно тривалий час у виробничі проекти, цінні папери, нерухомість, статутні фонди інших підприємств, колекції, дорогоцінні метали та інші об’єкти, ринкова вартість яких постійно зростає і дає власнику дохід у вигляді відсотків, дивідендів, прибутків від перепродажу тощо. У загальному розумінні інвестиціями називають довгострокове вкладення коштів (на період понад 1 рік).

У процесі аналізу необхідно враховувати такі особливості інвестиційної діяльності:

– обмеженість фінансових ресурсів;

– можливість вибору альтернативних проектів;

– значний вплив фактора ризику.

За об’єктом вкладень інвестиції поділяються на фінансові та реальні.

Фінансові інвестиції – це вкладення коштів у різноманітні фінансові інструменти, такі як цінні папери, депозити, цільові банківські вклади, паї, частки, вкладення в статутні фонди інших підприємств.

Реальні інвестиції – це вкладення коштів у матеріальні та нематеріальні активи. До матеріальних об’єктів інвестування належать: будинки, споруди, обладнання, дорогоцінні метали, колекції, інші товарно-матеріальні цінності. До цієї групи включають інвестиції у відтворення й приріст основних фондів, які здійснюються у формі капітальних вкладень.

Інвестиції в нематеріальні активи включають вкладення в патенти, ліцензії, «ноу-хау», в технічну, науково-практичну, технологічну та проектно-кошторисну документацію; у майнові права, що випливають з авторського права; в інтелектуальні цінності; у права користування землею, водою, ресурсами, спорудами, обладнанням (оренда); в інші майнові права. Із цієї групи інвестицій іноді виділяють інновації – вкладення у нововведення, а також інтелектуальну форму інвестування – вкладення у творчий потенціал суспільства. Інвестиційна діяльність підприємств регламентується чинним законодавством, згідно з яким у більшості країн суб’єкти господарювання можуть здійснювати як фінансові, так і реальні інвестиції.

Водночас у процесі розвитку та становлення фондового ринку менеджери вітчизняних підприємств все більше уваги приділяють саме фінансовій формі інвестування, у результаті чого формується портфель цінних паперів, тобто сукупність усіх придбаних підприємством цінних паперів, паїв та вкладень в інші компанії, які здійснено за рахунок коштів, що перебувають у розпорядженні підприємства, з метою отримання зиску у вигляді відсотків, дивідендів, прибутків від перепродажу та інших прямих і непрямих доходів.

Для зовнішніх щодо підприємства суб’єктів завдання аналізу полягає в оцінці інвестиційної привабливості цього підприємства. У такому разі об’єктом аналізу є насамперед реальні інвестиції, що дає можливість зробити прогнози щодо майбутньої діяльності підприємства. У процесі аналізу підприємства як об’єкта інвестування потенційних акціонерів (інвесторів) поряд з прибутковістю та рентабельністю інтересують і такі показники, як обсяги та ефективність капітальних вкладень, здійснюваних на підприємстві. Аналіз динаміки реальних інвестицій з урахуванням темпів інфляції дає змогу зробити висновки щодо інвестиційної активності підприємства. Аналіз структури інвестицій уможливлює оцінювання перспективності напрямів їх вкладення.

Для внутрішніх суб’єктів аналізу найважливішим завданням є обґрунтування та вибір найефективнішого напряму інвестування коштів. На початковому етапі аналізується доцільність вкладення коштів у реальні та фінансові інвестиції. Залежно від результатів аналізу вибирають один із напрямів проведення інвестиційних операцій або визначають оптимальне їх поєднання. Методика аналізу дохідності та ризику інвестиційних операцій залежить від специфіки об’єктів дослідження, тобто від того, чи є це виробничі проекти, чи фінансові інструменти. Як правило, кожне завдання можна розв’язати кількома методами. Тому в процесі аналізу постає завдання вибору оптимального проекту з-поміж кількох можливих варіантів капітальних вкладень або вибору таких цінних паперів, які б найточніше відповідали потребам підприємства.

Джерелами фінансування інвестиційної діяльності суб'єктів господарювання виступають такі фінансові ресурси:

- власні, внутрішньогосподарські резерви інвестора, які включають в себе початкові (внески засновників) до статутного капіталу і частку грошевих коштів отриманих в результаті господарської діяльності (прибуток, амортизаційні відрахування, страхові відшкодування):

- позикові кошти;

- централізовані кошти, які надходять в порядку перерозподілу в

об'єднання підприємств;

- бюджетне фінансування;

- кошти іноземних інвесторів.

Залежно від того, які джерела фінансових ресурсів залучає підприємство виділяють наступні форми фінансування інвестицій:

- самофінансування - фінансування - повністю за рахунок власника фінансових ресурсів;

- кредитне фінансування

- кредити банків;

- змішане фінансування

- поєднання власних і залучених коштів.

При виборі джерела фінансування інвестиційної діяльності питання повинне вирішуватись інвестором з врахуванням таких факторів, як вартість

капіталу та ефективність віддачі від нього, співвідношення власного і позикового капіталу, що визначає рівень фінансової незалежності, ризику, що виникає при використанні того чи іншого джерела коштів.

Прийняття рішень інвестиційного характеру базується на використанні різних формалізованих і неформалізованих методів. Відомий цілий ряд формалізованих методів розрахунки за допомогою яких можуть служити основою для прийняття рішень інвестиційного характеру.

Інвестиційний проект представляє собою основний документ, що визначає необхідність здійснення реального інвестування, в якому в загальноприйнятій послідовності висвітлюються основні характеристики проекту і фінансові показники, пов’язані з його реалізацією.

Для невеликих інвестиційних проектів, що фінансуються підприємством за рахунок внутрішніх джерел, обґрунтування здійснюється по скороченому колу розділів і показників. Таке обґрунтування може містити лише мету здійснення інвестиційного проекту, його основні параметри, обсяг необхідних фінансових ресурсів, показники ефективності інвестицій, а також схему (календарний план) реалізації інвестиційного проекту.

Для середніх і великих інвестиційних проектів, фінансування реалізації яких намічається за рахунок зовнішніх джерел, необхідне повномасштабне обґрунтування за відповідними національними і міжнародними стандартами. Таке обґрунтування інвестиційних проектів підпорядковане певній логічній структурі, яка носить уніфікований характер в більшості країн з розвинутою ринковою економікою (відхилення від цієї загальноприйнятої структури спричиняються лише галузевими особливостями і формами здійснення реальних інвестицій).

Відповідно до рекомендацій ЮНІДО (Організації Об’єднаних Націй з Промислового Розвитку) інвестиційний проект повинен містити наступні основні розділи:

1. Коротка характеристика проекту (або його резюме). В цьому розділі містяться висновки з основних аспектів розробленого проекту після розгляду всіх альтернативних варіантів, коли концепція проекту, її обґрунтування і форми реалізації вже визначені. Ознайомившись з цим розділом, інвестор повинен зробити висновок про те, чи відповідає проект спрямованості його інвестиційної діяльності і інвестиційної стратегії, чи відповідає він потенціалу його інвестиційних ресурсів, чи влаштовує його періоду реалізації проекту і термін окупності вкладеного капіталу і т.п.

2. Передумови і основна ідея проекту. В цьому розділі перераховуються найбільш важливі параметри проекту, які служать визначальними показниками для його реалізації; розглядається регіон розташування проекту в ув’язці з ринковим і ресурсним середовищем; приводиться графік реалізації проекту і характеризується його ініціатор.

3. Аналіз ринку і концепція маркетингу. В ньому відображаються результати маркетингових досліджень, обґрунтовується концепція маркетингу і розробляється проект його бюджету.

4. Сировина і поставки. Цей розділ містить класифікацію видів сировини і матеріалів, що використовуються; обсяг потреби в них; наявність основної сировини в регіоні і забезпеченість нею; програму поставок сировини і матеріалів і пов’язані з ними витрати.

5. Місце розташування, будівельна ділянка і навколишнє середовище. В цьому розділі детально описуються місце розташування проекту; характер природного навколишнього середовища; ступінь дії на неї при реалізації проекту; соціально–економічні умови в регіоні і інвестиційний клімат; стан виробничої і комерційної інфраструктури; вибір будівельної ділянки з урахуванням розглянутих альтернатив; оцінка витрат з освоєння будівельної ділянки.

6. Проектування і технологія. Цей розділ повинен містити виробничу програму і характеристику виробничої потужності підприємства; вибір технології і пропозиції по її придбанню або передачі; докладне планування підприємства і основні проектно–конструкторські роботи; перелік необхідних машин і устаткування і вимоги до їх технічного обслуговування; оцінку пов’язаних з цим інвестиційних витрат.

7. Організація управління. В цьому розділі наводиться організаційна схема і система управління підприємством; обґрунтовується конкретна організаційна структура управління по сферах діяльності і центрам відповідальності; розглядається докладний бюджет витрат, пов’язаних з організацією управління.

8. Трудові ресурси. Цей розділ містить вимоги до категорій і функцій персоналу; оцінку можливостей його формування в рамках регіону; організацію набору; план навчання працівників і оцінку пов’язаних з цим витрат.

9. Планування реалізації проекту. В цьому розділі обґрунтовуються окремі стадії здійснення проекту; наводиться графік його реалізації; розробляється бюджет реалізації проекту.

10. Фінансовий план і оцінка ефективності інвестицій. Цей розділ містить фінансовий прогноз і основні види фінансових планів; сукупний обсяг інвестиційних витрат; методи і результати оцінки ефективності інвестицій; оцінку інвестиційних ризиків.

Дата добавления: 2015-05-07