Особливості формування мовленнєвих умінь та навичок у дітей дошкільного віку

Вопросы для подготовки.

II. Контрольная работа по Access

Предъявите преподавателю отчеты: Информация о товаре, Товар, Товар декларанта, Наклейки.

Необходимо спроектировать БД, содержащую некоторые сведения, представленные в таблице в виде перечня атрибутов. Шесть первых атрибутов являются обязательными для всех, а остальные варьируются в зависимости от варианта (табл.1).

Состав атрибутов:

1. наименование товара по ТНВЭД

2. количество товара

3. цена за единицу товара

4. ФИО декларанта

5. год рождения декларанта

6. адрес декларанта

7. наименование ТО

8. адрес ТО

9. номер склада

10. ячейка на складе

11. режим

12. тип СВХ

13. вид транспорта

14. марка транспорта

15. идентификационный № транспорта

16. ФИО ТО – Фамилия и инициалы сотрудника ТО, принявшего таможенную декларацию

17. адрес сотрудника

18. телефон сотрудника

Таблица 1.

Распределение атрибутов по вариантам

Вариант

Номер атрибута

1.

*

*

*

*

*

2.

*

*

*

3.

*

*

*

*

*

4.

*

*

*

*

5.

*

*

*

*

6.

*

*

*

7.

*

*

*

8.

*

*

*

*

9.

*

*

*

*

10.

*

*

*

*

11.

*

*

*

*

12.

*

*

*

*

*

13.

*

*

*

*

*

14.

*

*

*

*

*

15.

*

*

*

16.

*

*

*

17.

*

*

*

*

*

*

18.

*

*

*

*

*

*

19.

*

*

*

*

20.

*

*

*

*

*

Задание:

1. Необходимо в соответствии со своим списком атрибутов спроектировать базу данных.

2. Создать базу данных.

3. Организовать постоянные связи между таблицами для обеспечения целостности своей базы данных при изменении, добавлении и удалении записей.

4. Занести данные.

5. Убедиться, что: данные, внесённые в таблицы, непротиворечивы; система поддержки целостности БД функционирует. Для этого попытаться изменить, ввести и удалить данные в таблицах с нарушением правил поддержания целостности БД.

6. Организовать запросы к БД (не менее 5: на выборку, параметрический запрос, с вычисляемым полем, анализ данных).

7. Оформить отчёты, используя Конструктор отчётов.

1. Информационные системы и их классификация.

2. Понятие банка данных. База данных (БД)

3. Основным моделям представления данных.

4. Классификация баз данных.

5. Системы управления базой данных.

6. Распределенные технологии обработки и хранения данных.

7. Технология «клиент-сервер».

1. Основные понятия РБД – реляционной базы данных. Microsoft Access как настольная СУБД реляционного типа.

2. Объекты базы данных и их назначение.

3. Способы открытия существующих баз данных. Ограниченный доступ.

4. Основные типы связей таблиц

5. Контроль целостности связей

6. Понятие и назначение ключевого поля. Назначение схемы данных.

7. Этапы проектирование базы данных.

8. Нормализация отношений в информационной модели.

Список литературы

1. Якунина М.В. Информационное обеспечение базы данных: учеб. пособие / М. В. Якунина. - Тюмень: Изд-во ТюмГУ, 2010. - 212 с.

2. Моор П. К. Базы данных: учеб. пособие / Тюм. гос. ун-т. - Тюмень: Изд-во ТюмГУ, 2010. - 288 с.

мовленнєвий розвиток дошкільника має особливе значення у формуванні особистості, адже мовлення дитини визначає великою мірою її інтелектуальний, комунікативний та загальнокультурний рівень. Отже, завдання педагога- активізувати мовленнєвий розвиток малюка, спрямувати цей процес у потрібне русло, сприяти закріпленню у дітей мовленнєвої культури та грамотності.

Сформованість зв`язного мовлення дитини дошкільного віку – кінцевий результат роботи педагогів як у звичайному дошкільному навчальному закладі, так і в спеціалізованому. Дослідження показують: для того, щоб дитина раннього віку успішно оволоділа словом, вона має почути його багато разів, а щоб почала активно використовувати у власному мовленні, - ще більше (близько 70-90 разів). Дітям з мовленнєвими порушеннями треба повторювати нові слова набагато частіше.

Опанування речення - процес ще складніший. Якщо за нормальних умов діти починають складати речення приблизно у 2 роки, то в разі наявності мовленнєвих вад – після 3-4 років,а інколи і після п`яти. Батьки та педагоги повинні бути особливо уважними до малят, бо саме в цьому етапі у дітей найчастіше виникає заікування.До того ж варто пам`ятати, що кожний етап розвитку мовлення є підгрунтям до наступного.

На п`ятому – шостому роках життя діти опановують ситуативне мволення (конструювання речень в умовах конкретної ситуації).Формуванню такого мовлення сприяють завдання на описування предметів.

У спеціальній літературі з формування усвідомлених умінь і навичок побудови зв`язного й цілісного висловлювання цілісної уваги не приділяється. То ж виникає нагальна потреба у практичному матеріалі, апробованому в роботі з дітьми, які мають вади мовлення.

Розроблені та апробовані на практиці вправи на розвиток мовлення дітей, зокрема, на формування навичок складання зв`язних розповідей.Ці вправи проводяться із використанням схем-піктограм та опорних картинок.Такі прийоми роботи з дітьми значно полегшують процес опанування зв`язного мовлення, а також викликають у дошкільнят інтерес до словотворення, самостійного складання розповідей та речень.

Усі ці вправи можна проводити на основі різних лексичних тем (наприклад: "Овочі", "Фрукти", "Іграшки", "Одяг" тощо)

Під час занять корисно вправляти дошкільнят у відгадування загадок. Роботу бажано проводити з використанням натуральних предметів та іграшок, а також ігрових посібників – лото зі спеціальним набором таблиць малюнків тощо.

Вихованцям молодшого дошкільного віку можна запропонувати вправи на порівняння предметів, які сприяють усвідомленню дітьми форми, кольору, розміру та інших характерних ознак об`єктів навколишнього світу.Спочатку навчаємо малюків порівнювати однотипні предмети, що розрізняються якоюсь однією ознакою (наприклад, м`ячі або башточки однакового кольору, але різні за розміром) Потім діти порівнюють предмети однієї тематичної групи (овочі, фрукти).Після цього можна перейти до порівняння предметів різних тематичних груп, яким властиві одна-дві спільні ознаки (наприклад: помідор-м`яч, кавун-м`яч)Такі вправи сприяють розвиткові зорового та слухового сприйняття, уваги та поняттєвого аспекту мовлення і готують дітей до самостійного описування предметів.

У старшій групі дітям пропонують складання більш самостійних і поширених висловлювань: описів за запитаннями, описів за планом-схемою, з опорою на зразок.

Мовленнєвий розвиток дошкільника – складний психологічний процес, що не зводиться до простого відтворення дитиною почутої мови. Він визначається мірою сформованості знань, умінь та навичок дитини і виявляється в соціальній та інтелектуальній активності у колі дорослих та однолітків. Щоб створити оптимальні умови для мовленнєвого розвитку дошкільника, педагогам слід використовувати різні форми роботи: ігри, проблемні ситуації і, звичайно, заняття

5. Зміст та завдання логопедичної роботи з форм не мовленнєвих та мовленнєвих процесів у дитини з моторною алалією.

Алалія – тяжке порушення мовлення, відсутність або недорозвиток мовлення, яке виникає внаслідок органічного ураження центральної нервової системи. Алалія – системний недорозвиток мовлення, при якому порушені усі його сторони (фонетико-фонематична, лексико-граматична, синтаксична). При алалії мовлення зовсім не розвивається або розвивається з грубими відхиленнями. В залежності від того, які мовленнєві центри були уражені, розрізняють сенсорну і моторну алалії.

Сенсорна алалія обумовлена ураженням центрального відділу мовнослухового аналізатору. Сенсорну алалію характеризує важке недорозвинення сприйняття мовлення, і як наслідок недорозвинення власного мовлення дитини. Тобто при збереженному слуху дитина не оволодіває розумінням мовлення. При сенсорній алалії дитина погано розуміє, або ж не розуміє зовсім звернену мову. Тобто, дитина чує мовлення, але не може зрозуміти, що саме їй говорять. Таких дітей часто направляють на аудіограму (перевірку слуху), але вона підтверджує, що слух у дитини в нормі. Для того, щоб привернути увагу сенсорного алаліка, необхідно попасти в його поле зору, доторкнутися до нього, тобто використання лише звукового впливу на нього є недостатнім. Для таких дітей важливу роль відіграє конкретна ситуація. Так, у звичній домашній обстановці сенсорний алалік може бути спокійний, спостережливий, багато лепече. Тоді як в незнайомому місці він або стає сильно збудженим (стукає, кричить), або ж навпаки стає загальмованим. В деяких випадках сенсорний алалік розуміє деякі прості побутові слова, але достатньо вжити ці слова у розгорнутому реченні – і він вже не сприймає його. Чаcто у сенсорних алаліків відмічається єхолалія (автоматичне повторення слів, що вимовляються ким-небудь з його оточення), але такі автоматичні повторення не усвідомлюються і не закріплюються. Спроби викликати повторне вимовляння таких слів виявляються безрезультатними. Частіше за все замість відповіді на питання дитина повторює саме питання.

Сенсорна алалія зустрічається не часто. В більшості випадків зустрічається змішана форма алалії – сенсомоторна.

Моторна алалія обумовлена ураженням центрального відділу мовнорухового аналізатора. Дитина з моторною алалією відносно розуміє звернене мовлення, але її власне мовлення не розвивається. У дитини яка розуміє оточуючих та правильно сприймає їх, формується та розвивається самостійне мовлення. Тоді як дитина з моторною алалією не здатна відтворити те, що почула, вона не здатна відтворити артикуляційні устрої. Моторний алалік не може відтворити певну послідовність звуків у слові. У нього не формується образ звуку, та відповідно звуковий образ слова. Він не може знайти правильну послідовність звуків у слові та слів у реченні. Діти з моторною алалією можуть вимовляти одне й те саме слово по-різному. У таких дітей відмічаються великі труднощі в накопиченні словникового запасу, в оволодінні граматичною стороною мовлення, правильною звуковимовою та складовою структурою слова.

Основну увагу звертають на подолання наслідків апраксії: кін естетичної та кінетичної.

При кінестетичній моторній алалії варто викор завдання на розвиток кін естетичної чутливості органів артикуляції, статичні та динамічні арт вправи. Завдання варто починати виконувати перед дзеркалом, поступово навчаючи дитину виконувати вправи без опори на зоровий аналізатор.

При кінетичній апраксії звертають увагу на виконання динамічних арт вправ, формування відчуття ритму, корекцію складової структури слова. Доцільно викор логоритмічні завдання та вправи.

Розвиток лексичної сторони мовлення – необхідно зосередитись на корекції семантичної структури слова: формуванні різних типів лексичних значень, узагальнень, формуванні предметної та понятійної співвіднесеності слова, роботі над засвоєнням різних лексико-семантичних явищ(омонімії, синонімії, метафоричності, багатозначності).

Особливу увагу слід звернути на формування навичок словотвору.

У формуванні граматичної сторони мовлення роботу доцільно розпочинати з диференціації в імпресивному та експресивному мовленні значень найпростіших граматичних категорій: число ім. та дієслів, виду дієслів. Поступово охоплюючи інші категорії роду, часу, способу порівняння тощо. Особливий акцент – на відмінок іменників.

Важливим у корекції граматичної сторони мовлення є розвиток контролю(самоконтролю) за морфологічним та синтаксичним оформленням речення.

У роботі над зв’язним мовленням – формування навичок структурування смислової ситуації, планування мовлення, побудова зв’язного вислову з опорами та самостійно.

Дата добавления: 2015-05-09