Визначте центральні мовленнєві симптоми аферентної афазії

Афазія – повна або часткова втрата мовлення внаслідок органічного ураження кори ГМ. Аферентна (кін естетична) моторна афазія виникає внаслідок ураження вторинних зон пост центральних та нижньо-тімяних відділів кори ГМ, які розташовані позаду від центральної Роландової борозди. Центральний механізм розладів – порушення кін естетичних відчуттів (кін естетична апраксія). Проявляється у повній відсутності усного (експресивного) мовлення або у великій кількості літеральних парафазій (порушення мовленнєвого висловлювання, що виявляється в неправильному вживанні звуків) у всіх випадках експресивного мовлення (спонтанне, повторення, номінативне). Заміни звуків за глухістю-дзвінкістю, способом творення (б-п-д-т), місцем (т-д-л-н). О. Лурія виділяє 2 варіанти:

1 – порушення просторового симультанного (одночасного) синтезу рухів різних органів артикуляційного апарату і поною відсутністю ситуативного мовлення.

2 – збереженість ситуативного клішеподібного мовлення та грубим розпадом повторення, називання та ін. довільних видів мовлення.

Порушується програмування висловлювання, страждає процес створення моторної програми мовлення. Характерна риса – відносна збереженість мимовільного рівня організації мовлення. Труднощі в необхідності цілеспрямовано вимовити, повторити слово, фразу.

42. Писемне мовлення дітей ЗНМ
Порушення усного мовлення учнів 2-4 класів створюють серйозні перешкоди в навчанні дітей письма і читання. Слід пам'ятати, що порушення письма і читання є вторинним по відношенню до порушень усного мовлення.
В письмі учнів із ЗНМ зустрічаються помилки, пов'язані із недорозвитком лексико-граматичних засобів мовлення. Це помилки на пропуски чи заміну прийменників, на злиття прийменників із іменниками та займенниками. ("Кіска грає в клубок" - кішка грається із клубком) Часто зустрічаються помилки на вживання відмінкових закінчень
("Курка" замість куркою, "дівчинка" замість - дівчинку)
До прояву аграматизму можна віднести помилки, пов'язані із невмінням виділити самостійно закінчену думку в реченні. Діти із ЗНМ можуть написати разом кілька речень, не пов'язаних між собою або ж, навпаки, розділити речення на частини, які не є завершеними ні в смисловому, ні в граматичному відношеннях.
Р. Левіна, вивчаючи недоліки письма у дітей із ЗНМ, вказувала, що граматичне написання, напевно, визначається не тільки знанням правила. Воно готується ще задовго до його проходження досвідом усного сприймання і узагальненнями, що виникають у цьому досвіді. У дітей із нерозвиненим мовленням досвід мовного спілкування надто бідний, а нечітке розрізнення окремих фонем ще більше затрудняє утворення тих узагальнень, які готують дитину до грамотного письма.

Дата добавления: 2015-05-09