Лекція 6. Культура Стародавнього Риму 5 страница

Куртуазна література - література західноєвропейського серед­ньовіччя, присвячена оспівуванню рицарської честі, кохання.

Куртуазний - рицарський, поштивий.

Лірика - один із трьох основних родів художньої літератури (поряд з епосом і драмою), що відображає переживання, почуття та думки людини (поета); сукупність творів цього роду поезії.

Маври - жителі північної Африки, які в VIII ст. завоювали більшу частину Іспанії.

Магістр - у багатьох країнах - вчений ступінь.

Медієвістика- галузь історичної науки, яка вивчає історію середніх віків.

Менестрелі - в середні віки (XII—XIII ст.) професійні мандрівні співаки та музиканти у Франції та Англії, носії народних пісен­них традицій. Оспівували лицарські подвиги та служіння да­мам.

______________ Кордон М.В. « Україн ська та зарубіжна культура»

Міннезінгери - в середньовічній Німеччині і Австрії поети-співці, які виконували свої пісні у супроводі струнного інструменту, оспівуючи прекрасну даму.

Містерія (від гр. - таїнство) - духовна драма в середньовічній Європі, яка брала свої сюжети з Святого писання.

Натуральне господарство - тип господарства, при якому вироб­ництво спрямоване на задоволення власних потреб виробника.

Нібелунги - «діти туману» (сканд.), міфічний рід володарів чудесно­го золотого скарбу з найдавнішої пам'ятки німецького ге­роїчного епосу «Пісня про Нібелунгів».

Прованс - південь Франції.

Реконкіста - відвоювання у арабів Іспанії.

Риторика - теорія ораторського мистецтва; беззмістовні, але пиш­номовні балачки.

Романський стиль - художній стиль середньовічної Європи, який охоплював у своєму розвитку Х-ХІІ ст. Термін запровадже­ний за аналогією «романські мови» і вказує на спадкоємність від Риму.

Сага - давньоскандинавське і давньоірландське епічне сказання про легендарних героїв у прозових творах з віршованими вставка­ми; взагалі сказання, перекази.

Серенада - у середньовічній поезії трубадурів - вітальна пісня (в Італії та Іспанії виконувалась на честь коханої під її вікнами); вид ліричного музичного твору.

Скальд - поет-співець воєнних подвигів у давній Ірландії та Скан­динавії (IX—XIII ст.).

Скрипторій (лат. scriptorius - письмовий) - майстерня, в якій пра­цювали переписувачі рукописних книг. Скрипторії були при монастирях у країнах Західної Європи (VI-XII сі.).Схоласти­ка (від гр. scholastikos - учений, шкільний) - загальна назва середньовічної філософії, яка викладалась в тодішніх університетах. Термін став символом розумування, догматиз­му і беззмістовності, формального знання. Головним її цент­ром став Паризький університет.

Лекція 8. Культура Західної Європи в середні віки ___________________

Теократія (від гр. theos - бог, kratos - влада) - форма правління, при якій глава держави (як правило, монархічної) є одночасно її релігійним главою.

Тривіум - три предмети, що їх вивчали у школах Середньовіччя: гра­матика, риторика, діалектика.

Трубадури - в середньовічній культурі провансальські мандрівні поети-співці ХІ-ХІІІ ст., творчість яких була тісно зв'язана з рицарською культурою, з оспівуванням подвигів і кохання, зем­них радощів; ті, що прославляють когось або щось.

Трувери - французькі середньовічні придворні співці-поети (XII ХНІ ст.), часто автори слів та музики. Також писали повісті, романи, драми, ліричні вірші. Творчість труверів склалась під впливом поезії - трубадурів, була близька народу, визначалась близькістю до фольклору.

Турнір - у середньовічній Західній Європі - військове змагання лицарів.

Фарс - вид середньовічного народного театру комедійно-сатиричного характеру.

Питання до самоконтролю

1. Які є оцінки середньовіччя в плані розвитку культури?

2. Що знаходилось в центрі культури європейського середньо­віччя?

3. Які соціально-історичні особливості характерні для середньо­віччя?

4. Коли Західна Європа в культурному розвитку почала виперед­жати Візантію?

5. Чим займалась схоластика?

6. Що вчили в середньовічних школах і університетах?

7. Які титули, звання міг одержати середньовічний студент?

8. Що таке «духовна імперія»?

9. Що таке теологія?

10. Що таке аскетизм?

11. Що таке містика?

12. Що таке канон?

____________ Кордон М.В. «Українська та зарубіжна культура»

13. Які основні напрямки у літературі середньовіччя?

14. Хто такі ваганти?

15. Що таке куртуазна література?

16. Хто такі трубадури?

17. Де бере свій початок готична епоха?

Завдання для тестової перевірки знань студентів

1. Розташуйте події в хронологічній послідовності:

а) перший розкол християнства;

б) заснування Болонського університету;

в) написання «Пісні про Роланда»;

г) будівництво Нотр-Даму;

д) початок готичної епохи;

є) перша достовірна згадка про окуляри;

є) початок діяльності англійського парламенту;

ж) заснування Кембріджського університету в Англії;

з) заснування Бенедиктом Нурсійським на півночі Італії першо­
го монастиря в Західній Європі.

2. Для готичної архітектури було характерно:

а) масивні склепіння, товсті з тесаного каменю стіни;

б) звужені догори штилі, маленькі ажурні вежки та віконні арки
створювали враження стрімкого пориву вгору;

в) невеликі віконні та дверні отвори;

г) масивність і напівтемрява всередині будівель;

д) довгасті вікна, прикрашені вітражами.

3. Правильно розташуйте прізвища:

а) вчений і латинський письменник з Іспанії, один з найбільш
значних посередників між античною культурою та середньовіч­
чям;

б) християнський теолог і філософ, один з отців давньої церкви
християнського Заходу, якого католицькі богослови назвали
«Блаженним»;

в) видатний філософ і теолог, один з найбільших церковних ав­
торитетів, автор праці «Сума теології» - своєрідної енцикло­
педії католицького богослов'я;

Лекція 8. Культура Західної Європи в середні віки

г) видатний французький філософ, теолог і письменник, вираз­
ник відкритого опору авторитету церкві;

д) римський філософ і письменник, «великий вчитель середньо­
віччя»;

є) державний діяч, пізніше абат одного з італійських монастирів, який об'єднав християнську традицію та світське знання, що привело до становлення світської культури;

є) відомий англійський вчений, професор Оксфордського універ­ситету, який був одним з перших, хто наполягав на необхід­ності дослідного пізнання;

ж) італійський чернець, традиція якого відображала неприйнят­тя античної культури і призвела до духовного диктату церкви в середні віки.

Августин Аврелій, Ісидор Севільський, Аніцій Манлій Северин Боецій, Магн Флавій Аврелій Кассіодор, Фома Аквінський, П'єр Абеляр, Бенедикт Нурсійський, Роджер Бекон.

Теми рефератів

1. Особливості середньовічної культури.

2. Християнська теологія і церква, її роль у духовному житті суспільства.

3. Розвиток науки і освіти в добу середньовіччя.

4. Середньовічні університети, організація в них навчання.

5. Схоластика.

6. Каролінгське відродження.

7. Художня культура Середньовіччя.

8. Література Середньовіччя.

9. Романіка і готика - панівні художні стилі в архітектурі та
мистецтві епохи Середньовіччя.

Лекція 9

КУЛЬТУРА ВІДРОДЖЕННЯ

• Історичні передумови становлення культури Відродження. Загальна характеристика епохи Відродження.

• Гуманізм як ідеологія Відродження.

• Видатні представники епохи Відродження.

• Реформація та її культурно-історичне значення.

Відродження (по-французьки - Ренесанс) - найвизначніша пе­рехідна епоха людської історії. Це епоха в історії культури країн Західної та Центральної Європи. Вона хронологічно входить у серед­ньовічну історію європейських народів і охоплює період з XIV до перших двох десятиліть XVII ст. Раніше за все (XIV ст.) Відроджен­ня проявилось в Італії. Потім, у XV ст., оформлюється так зване Північне Відродження (Німеччина, Нідерланди). З кінця XV ст. ідеї гуманізму проникають в Англію та Францію і, нарешті, під їх вплив потрапляє Іспанія. З XVI ст. Відродження набуває європейського ха­рактеру і досягає найвищої точки свого розвитку.

Відродження відкриває принципово нову культурну епоху, знаме­нує собою початок боротьби буржуазії з економічною та політичною системою феодалізму за панування в суспільстві. В цей період поча­ли виникати мануфактури, одержали розвиток торгово-грошові відно­сини, торгівля, виникли банки, відбувався розклад натурального гос­подарства, збільшувалась роль особистої ініціативи. Взірцем свободи та винахідливості для всієї Європи стали Флоренція, Генуя, Венеція та інші міста Італії, які завдяки розвитку ремісничого виробництва та зручному географічному розташуванню активно включалися у торгівлю між Європою та Сходом.

Виключна важливість Відродження в історії людської культури пояснюється тим, що якраз в цю епоху були створені видатні твори літератури та образотворчого мистецтва. З'явилось майже одночас­но багато яскравих, видатних, великих талантів - письменників, мислителів, живописців, скульпторів, архітекторів. Головним видом

______________ Кордон М.В. «Українська та зарубіжна культура»

географічними відкриттями почалася ера океанської цивілізації, в якій головними шляхами світу стали океанські дороги. До цих відкриттів належать відкриття Америки Христофором Колумбом (1451-1506) у 1492 p., шляху з Європи в Азію Васко да Гамою (1469— 1524) в 1497-1499 pp., океану між Америкою та Азією, а також підтвердження гіпотези про кульову форму Землі, що його під час першого кругосвітнього плавання зробив португальський дослідник Фернан Магеллан (1480-1521) у 1519-1522 pp., який був убитий на Філіппінах місцевими жителями, і трирічне плавання завершилось без нього.

Винахід артилерії клав край феодальному роздробленню. Арти­лерія руйнувала стіни колись неприступних рицарських замків. На уламках феодальних устоїв розвивалися національні монархії, міцні позиції завойовував абсолютизм.

Буржуазія вимагала теоретичного обгрунтування права на владу, спростування ідеології Середньовіччя. Тому Відродження - це період активного розвитку соціально-політичної думки. З'явились ґрунтовні праці, на сторінках яких автори аргументували необхідність створен­ня сильних національних монархій, утвердження абсолютизму.

Найкраще ідеал сильної державної влади розкрив у XVI ст. найбільш відомий політичний мислитель Відродження італієць Ма-кіавеллі Нікколо де Бернардо (3.05.1469-22.06.1527). Його найзнач-нішим твором став повний трагічних суперечностей «Державець». Ця книга найповніше відповідала вимогам молодої буржуазії. Макіавеллі жив у період створення єдиної централізованої італійської держави і розробив систему уявлень, які пізніше дістали назву «макіавеллізм», на означення політики, що нехтує нормами моралі. Згідно з цією системою, для утвердження держави допустимі будь-які засоби, аби вони служили благу вітчизни - насильство, вбивство, зрада, жор­стокість, обман, демагогія, хитрощі, зневага до моральності взагалі.

Макіавеллі висунув ідею «сильного державця», здатного керува­ти державою, використовуючи згадані вище засоби. «Новому дер­жавцю, - писав він, - необхідно володіти природою як звіра, так і людини». Макіавеллі намагався відділити політику від моралі. Він наголошував, що той, хто хоче опанувати науку успіху, не повинен вивчати науку моралі. Не мораль, а політична доцільність - над усе. Державець, згідно з теорією автора, може не зважати на прийняті норми моралі, якщо його дії спрямовані на зміцнення держави.

Дата добавления: 2015-05-09