Творчість українських композиторів: Л.Ревуцького, Б.Лятошинського, В.Косенка, М.Вериковського, Г.Хоткевича, К.Богуславського та ін

Реву́цький- Доктор мистецтвознавства (1941). Академік АН УРСР (1957). 3аслужений діяч мистецтв УРСР (1941), Народний артист СРСР (1944), автор творів великих музичних форм: соната для фортепіано, дві симфонії, два концерти для фортепіано. Серед вокальних творів відзначається кантата «Хустина», як і прекрасні обробки народних пісень для голосу з фортепіано, в яких особливо цікаві фортепіанні партії, трактовані наскрізь самостійно (окремі збірники «Гал. пісні», «Сонечко», «Козацькі та історичні пісні»). Значний внесок Л.Ревуцький зробив і в розвиток жанру обробки народних пісень. У його творчій спадщині близько 120 оригінальних обробок. Ревуцький багато зробив для популяризації творчості М. Лисенка. Він був редактором повного видання творів М. Лисенка. Лятоши́нський- Нагороджений званнями Заслуженого діяча мистецтв УРСР (1945), народного артиста УРСР (1968). Велика музична спадщина Б. М. Лятошинського є золотим фондом української музики. Симфонічний оркестр Держтелерадіо нині, під керівництвом народного артиста України Вадима Гнєдаша, був першим інтерпретатором творів Б. М. Лятошинського. Його симфонії, симфонічні поеми, хорові, камерні та вокальні твори записані в фонд українського радіо і складають золотий запас українського мистецтва. Романси:«Проклятое место», «Цветок самоубийцы», «На кладбище», цикл «Лунные тени», «Камыши», «Подводные растения» написані близько 1921 р. Косенко- Виступав як піаніст з сольними концертами та в ансамблях. В своїй творчості, різноманітній по жанрах і переважно ліричній по характеру, В. Косенко спирався на традиції російської (П. І. Чайковський, С. В. Рахманінов, О. Скрябін) та української класики (М. В. Лисенко). Верикі́вський- український композитор, педагог, диригент, фольклорист, музично-громадський діяч Вериківський створив музику для театрів «Березіль» та Київського імені І. Франка, Харківського дитячого театру, театральних вистав, кінофільмів «Чорна хмара», «Назар Стодоля», «Кармелюк», «Київ», «Собор».

1957 р. зробив оркестровку симфонії невідомого автора кінця XVIII століття, яка згодом виявилася Першою симфонією Ернеста Ванжури. Хоткéвич- почав вивчати гру на бандурі в 1896 р. і як бандурист-соліст об'їхав майже всі великі міста України, створив свою так звану Харківську школу гри на бандурі. В 1909 році у Львові ним видано перший підручник гри на бандурі, творив педагогічну літературу для бандури «Підручник гри на бандурі» (1909 і 1929, 1930, 1931) «Короткий курс гри на бандурі» й уклав низку композицій та обробок народних пісень. Його «Поема про Байда», «Буря на Чорному морі», «Невільничий ринок у Кафі», «Осінь», «Софрон», «Нечай», «А в полі корчомка», «Про смерть козака бандуриста», «Про Богдана Хмельницького» сьогодні вважаються народними. Богусла́вський- український композитор, співак, хормейстер. Опери («Турбаївське повстання», дитяча «Годинник»), музична комедія «Кум» та «ніч проти Різдва,» понад 300 пісень; музичний редактор Харківської радіостудії. Богуславський є автором струнного квартету на народну тему «Комарик», дитячої опери-гри «Андрійко-козак», кількох музкомедій.

Дата добавления: 2015-05-09