Погляди софістів на державу та право

Крім цього розвивалисьтакі теорії як теорій солідаризму, еліт, нових шкіл права, концепцій плюралістичної демократії, соціальної держави і політики загального благоденства та ін.

Засновником соціології права, школи «вільного права» був Ерліх

Право не в текстах законів, не в судових прецедентах, а в житті суспільства. Наука про право є частиною теоретичної науки про суспільство.Вихідні начала самого права,, варто шукати в утворюючих суспільство об´єднаннях і союзах.

Закон - не стільки право, скільки засіб забезпечення права

Зміцнення демократичного ладу Афін у др пол V ст. до н. е. зумовило виникнення нової політичної думки, яку Сократ назвав софістикою. У центрі їхньої уваги були питання права, політики, моралі, ораторського мистецтва.

Значення творчості софістів у тому, що вони раціоналізували погляди на природу, суспільство, державу, політику, право, мораль, форми та норми людського спілкування, місце та роль людини у світі. Оголошення людини мірою всіх речей було основоположним принципом цього античного просвітницького руху.

Вже в античності розрізняли два покоління софістів: старших (Протагор, Гіппій) і молодших (Каллікл, Ликофрон).

Протагор. Людина є мірилом усіх речей. Торкаючись походження держави і права, Протагор змальовував первісних людей безсилими і нездатними до організованого життя. І перш ніж об´єднатися, людям необхідно було оволодіти умінням судити про справедливе й несправедливе.

«Держава сама встановлює, що вважати справедливим і несправедливим».Тому закон мінливий умовний продукт людської творчості.

Горгій - одним з найбільших досягнень людської культури є писані закони, які він називає охоронцями справедливості, яку він ставить за цінністю вище за них.

Гіппій - протиставив природне і позитивне право. Природне право є справедливість, в той час як позитивний закон суперечить справедливості.

Антіфонт - рівність всіх людей від природи,тому що у них одні і ті ж природні потреби. Нерівність всіх людей випливає з людських законів, а не з природи. Хоча справедливість полягає у тому, щоб не порушувати закони держави, проте багато приписів, що визнаються справедливими за законом, ворожі природі людини.

Лікофрон - держава - результат договору людей між собою про взаємний союз. Закон -договір, гарантія особистих прав, зробити громадян добрими і справедливими він не в силі.

Софісти були першими світськими теоретиками держави і права і мали величезний вплив на всю подальшу політичну та правову думку, і не тільки античну. Їхні теоретичні уявлення, різні варіанти співвідношення природи і закону, природного і штучного у сфері державно-правових уявлень тощо в різних модифікаціях використовувалися політичними мислителями та теоретиками права античності, середньовіччя та нового часу. Сучасні концепції правового позитивізму та природно-правового напрямку, ідея невідчужуваних прав людини беруть свої витоки у вченні софістів.

Дата добавления: 2015-05-09