Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Погляди на державу і право Володимира Винниченка. Концепції природного права та договірного походження держави




Посошков

Татищев

Концепції природного права та договірного походження держави. Держава виникла в результаті сусп договору, укладеного з метою захисту, безпеки народу і пошуків заг користі. Суспільний договір - основа всякої держави, і монархічної. Захист і всебічне обґрунтування самодержавства в концепції Татищева поєднувалися з мрією втілити в систему органів влади якусь представницьку установу.

Розрізняв природні та позитивні закони. Законодавцем повинен бути сам монарх. Проти заплутаності й казуїстичності петровського законод. Знання законів є обов´язковим для всіх.

Найперше Посошков звернув увагу на становище станів і політику держави відносно кожного з них. Держава повинна точно визначити права та обов´язки кожного зі станів. Необхідний спеціальний закон, який точно визначив би розміри селянських повинностей та межі панщинних робіт. Вважав за можливе встановити за допомогою реформ гармонію інтересів між станами: дворянством, селянством, купецтвом і духовенством. Монарх піклув про потреби всіх станів та охорон їх інтереси.

В. Винниченко був одним із авторів 4-ох універсалів та ін політичних документів ЦРУ.

Державницький ідеал - автономія Укр у складі демокр федеративної Рос республіки. Закони України мав ухвалювати лише її власний сейм, їх відповідність конституції. Основа - соціальна справедливість, рівність всіх перед законом, соціальна рівність.

 

У національному відродженні визнавав шлях «революційної демократії», який веде до соціального розкріпачення, наділення селян землею, самоврядування. Ця ідея, конкретизувалася в двох завданнях: досягнення національної державності і швидкий суспільний прогрес на шляху до моделі західноєвропейської соціал-демократії.

«Революційна демократія» не терпить насильства. Він вважав передчасним курс більшовиків на соціалістичну революцію, а їх ідею диктатури пролетаріату — непридатною в селянській Україні.

Час розсіяв ілюзії Винниченка.

Лише після Другої світової війни він написав твір «Заповіт борцям за визволення», в якому відобразив еволюцію своїх політичних поглядів й методи боротьби за незалежн Укр:

1.незалежну Україну слід творити в Україні, а не поза її межами.

2.необхідність орієнтації на розв´язання національно-державного питання України не через війну, а через мир, зближення протилежних соціальних систем.

Філософсько-політична теорія В. Винниченка ґрунтувалася на всебічній (духовної, правової, фізичної й матеріальної, внутрішньої) гармонії між людьми планети. Різні політичні системи не повинні ворогувати. Ці думки В. Винниченка багато в чому збігаються з ідеями представників теорії конвергенції (Дж. Гелбрейт, П. Сорокін, Я. Гінберген, Р. Арон, А. Сахаров та ін.)

 

19. Загальна характеристика розвитку російської політико-правової думки. Характеристика основних етапів розвитку. Спрямованість і зміст.

Формування феодальної держави на території Росії має багатовікову історію, яка сягає часів Київської Русі. З др пол XV ст. Москва — визнаний центр єдиної держави. Відтоді почали складатися державні погляди, головним аспектом яких були претензії на місце й роль Московської держави серед інших держав, а також піднесення, возвеличення Москви.

Характерним у цьому плані було вчення Філофея (XVI ст.) "Москва — третій Рим". Московській державі належало стати світовою столицею і здійснювати духовний (ідеологічний) вплив на інші православні країни.

Згодом ця концепція знаходила підтримку багатьох представників рос ПП ідеології. Водночас централізація Російської держави супроводжувалася процесами, що були характерними для феодалізму.

В середньовічному рос суспільстві виборювали зверхність держава і церква.

Для послаблення духовної влади в суспільстві держава намірялася позбавити церкву економічної самостійності, права володіння населеними землями. Проблема скасування права церковної влади на зламі XV—XVI ст. викликала до життя дві протилежні ідейні течії, які значною мірою вплинули на подальший розвиток політичної та правової думки в Росії. «нестяжателі» пропонували задля відновлення авторитету церкви вести аскетичний спосіб життя, відмовитися від володіння майном, землями, були проти підкорення церкви державі.

«йосифляни» робили спроби обстояти право на володіння землями, духовна влада вища від світської, а цар є слугою Бога і мусить коритися церкві.

Ідея централізації влади стала визначальною в ППВ тогочасного суспільства.

Потім виникло нове явище — самозванство, поширенню якого сприяла криза династичного правління. Спалахнула громадянська війна.

Російське суспільство взяло участь у політичному житті, що сприяло формуванню нових політичних поглядів на державність.

У XVII ст. Рос досягла розквіту, потім занепала станово-представницька монархія — її заступила монархія абсолютна.

Поширені були ідеї "освіченої" монархії, яка здатна забезп "заг. благо" для всіх людей.

XVIIІ - Ідеологія освіченого абсолютизму (Ф.Прокопович, В.Татищев). Створюються перші проекти конституційного устрою Росії (С.Десницький, Д.Фонвізін). Згодом Радищев висуває ідею республіки, яку відстоювали і деякі декабристи (П.Пестель). Поглядам декабристів властиві певні протиріччя – поряд з вимогами свободи та законності відкидається право ств недерж політ об’єднан,відкидається можл федеративного устрою Рос.

У ХІХ ст. виникають різні ідейно-політичні течії: теорія “ офіційної народності ” (С.Уваров), західництво (В.Белінський), слов’янофільство (О.Хомяков), соціалізм (П.Лавров), анархізм (М.Бакунін), марксизм та більшовизм (Г.Плєханов, В.Ленін).

кін XІX – поч XX ст. - 2 головні напрямки.

Руський ліберальний конституціоналізм (Б.Кістяківський) - пріоритет прав людини, поділу влади, інші підстави правової держави.

Релігійні філософи (Соловйов,Ільїн) самоцінність особистості та її свобода як основа світогляду, закликали до ненасильства й терпимості у політичних стосунках. Після Жовтневої револ 1917 р. процес розвитку політичної науки був порушений. Визначні мислителі за наказом Леніна вислані з країни. Встановлення однопартійної системи, загальна ідеологізація суспільного життя деформували політичну науку.

 

 




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-05-09; Просмотров: 633; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.018 сек.