Характеристика провідних географічних поясів та ландшафтних зон на рівнинах материків

Поняття «географічна оболонки» як при поверхневої загально- планетарної системи Землі. Межі, властивості, загальні риси.

Географічна оболонка – цілісна оболонка Землі, що утворилися як результат взаємного проникнення і взаємодії речовин окремих геосфер – літосфери, гідросфери, атмосфери і біосфери. Географічна оболонка містить у собі нижню частину атмосфери, гідросферу, верхню частину літосфери (як мінімум, той шар, де відбувається вивітрювання гірських порід – до глибини в 500 – 1000 м). Географічна оболонка – складна динамічна система, що характеризується наявністю речовинного складу, концентрацією сонячної енергії, розмаїттям видів вільної енергії, безперервними круговоротами речовини й енергії, наявністю живих організмів.

Географічна оболонка має ряд закономірностей. Найважливіші серед яких:

Цілісність – єдність географічної оболонки, обумовлена тісним взаємозв’язком компонентів, що її ускладнюють. Зміна одного компонента неминуче призводить до зміни інших. Цілісність забезпечується кругообігом речовини і енергії.

Ритмічність розвитку – повторюваність у часі тих або інших явищ. Існує велика кількість ритмів різної тривалості: добовий ритм (зміна дня і ночі; зміна температури і вологості протягом доби; бризова циркуляція; припливи і відпливи); річна ритміка (зміна пір року і всіх пов'язаних із цим процесів).

Зональність – закономірна зміна природних компонентів і природних комплексів у напрямку від екватора до полюсів. Вона обумовлена неоднаковою кількістю тепла, що надходить на різну широту, у зв’язку з кулястою формою Землі. До найбільших зональних комплексів відносять географічні пояси, природні зони.

Висотна поясність – закономірна зміна природних компонентів і природних комплексів з висотою. Поясність зумовлена зміною клімату з висотою.

Географічні пояса виділяються в залежності від розподіл сонячної радіації. Географічна зона (ландшафтна) виділяється всередині поясу, обумовлена різним співвідношенням тепла і вологи.

1.Арктичний і антарктичний пояс – зона арктичних і антарктичних пістель. Сніг майже весь рік, 0⁰С- сама тепла температура, вічна мерзлота, грунти кам'янисті, малопотужні. Рослинність – мохи, лишайники, водорості. Тварини: моржі, тюлені, білий медвідь.

2. Субарктичний – зона тундри. Літо холодне з заморозками (температура липня + 5, + 12⁰С). Опади 200 – 400 мм в рік, низька випарованість, заболоченість. Рослинність: мохи, лишайники,. Тварини: північний олень, пєсєц, біла куріпка.

3. Помірний пояс – зона тайги – холодна сніжна зима, тепле літо, висока вологість, дерново – підзолисті грунти.. Зона широколистяних лісів – опади 600 – 1500 мм, грунти бурі лісові і сіро – лісові. Зона лісостепу – опадів 500 – 600 мм, грунти сірі лісові, ясно – сірі, темно – сірі. Зона степу опади 300 – 450 мм, зима холодна, сніговий покрив не значний. Злакова рослинність, грунти- чорноземи, каштанові, солонці, солончаки.

4. Субтропічний пояс – зона вічнозелених лісів і кущів (середземномор'є)і зона перемінно- вологих (в том числі мусонні ліси), прерії (субтропічні ліси, лісостеп)

5. Тропічний – зона пустель. Клімат – засушливий, опадів – менше 200 мм. Рослинність – ефемери. Грунти засолені. Зона саван і рідколісся – висока температура з чергуванням сухого і вологого клімату. Грунти – ферралітні червоно – бурі. Рослинність – злакові.

6. Субєкваторіальний пояс – зміна сухих і вологих періодів, зона саван і рідколісся. Зона переміно вологих і мусонних лісів. Температура - + 25 ⁰С і вище, опади – 600 мм. 7. Екваторіальний пояс – темп.+ 28⁰С. Опади 3000 мм. Грунти – червоно – жовті. Рослинність – вічно – зелені багатоярусні ліса.

Дата добавления: 2015-05-09