Структура сучасного екологічного знання. Біоекологія: предмет, задачі, місце в системі географічних наук

Грунти України – географія, властивості. Загальна характеристика земельних ресурсів України.

Докучаев считал, что все факторы почвообразования равновесны и неизменимы.

Утворення, поширення й стан грунтів залежать від кліматичних умов, типу рослинності, властивостей материнської породи, форм рельєфу, господарської діяльності людини. В їх розміщенні по території України простежуються дві основні закономірності: широтна зональність на рівнинній частині та висотна поясність і зональність в горах. Грунтові зони на рівнині простягується з південного заходу на північний схід.

Дерново-підзолисті грунти сформувались в умовах помірно-теплого вологого клімату на супісках і піщано-глинистих четвертинних відкладах, при високому рівні залягання підземних вод, під сосновими та мішаними лісами, що притаманні Українському Поліссю.

Сірі і темносірі лісові грунти сформувались в умовах помірно-теплого клімату, достатнього або дещо недостатнього зволоження, переважно на лесах і лесових суглинках при відносно глибокому рівні залягання підземних вод в минулому під широколистяними лісами Лісостепу.

Чорноземи типові сформувались в умовах помірно-теплого, дещо недостатнього волого клімату, на пухких гірських породах – лесах і лесовидних суглинках, при відносно неглибокому рівні залягання підземних вод, в минулому під природною рослинністю лучних степів, що характерні для лісостепу та північного степу.

Буроземи щебенюваті сформувались на схилах гір, в умовах достатнього і надмірного зволоження, м’якої зими і прохолодного літа.

Коричневі грунти характерні для сухих субтропіків. Сформувались на південному березі Криму в умовах вологої теплої зими сухого жаркого літа.

Різні грунти мають різну міцність і потребують різних заходів щодо їх меліорації. Розрізняють водну (зрошення, осушення), хімічну (внесення органічних речовин), лісову меліорацію (лісові насадження).

Дуже важлива особливість земельних ресурсів полягає в тому, що верхній шар землі – грунт має природну родючість. Цю особливість здавна використовує людина, вирощуючи різні с/г культури.

Структура соціальної екології:

До соціальної екології входять→геологія, інженерна геологія, географія, геоекологія, філософські основи взаємовідносин суспільства і природи, медицина і демографія, екологія людини, соціоекологічне право, біологія-екологія, економіка предмет стику-економіка природокористування, юриспруденція.

До поняття геоекологія входять→літоекологія, атмоекологія, гідро екологія, біоекологія.

До поняття екологія природно-господарських територіальних систем входять→техноекологія, економіка природокористування, правова економіка, правова екологія, екологія людини, екологія культури, екологія дущі.

Біоекологія- вчення про взаємодію тваринних, рослинних спільнот з навколишнім середовищем та між собою.

Об’єкт дослідження-екосистема.

Аспект -вивчення особливостей взаємодії живих організмів.

Мета -прогноз динаміки стану біосфери, механізми самоочищення, саморегулювання з урахуванням основних біологічних законів.

Объектом экологии являются биологические системы надорганизменного уровня: популяции, сообщества, экосистемы (Ю. Одум, 1986).

Предметом экологии являются взаимоотношения организмов и надорганизменных систем с окружающих их органической и неорганической средой

Дата добавления: 2015-05-09