Епохи складчастості та гороутворення: Докемб, Байкал, каледонська, герцинська, мезоз, альпійська

Природні ресурси Світового океану

Природні ресурси представлені: 1. мінеральними

2. біологічними

3. енергетичними

До мінеральних ресурсів відносять корисні копалини прибережної зони океанів і морів, глибоководної частини шельфу і материкового схилу.

Розсипні родовища: нагромадження дрібних уламків порід або рудних мінералів, що за кількістю, якістю і умовами залягання придатні для промислового використання.

Є розсипи алмазів, золота, платини, каситериту, ільменіту, магнетиту та ін. мінералів.

Алмази розповсюджуються на південно-західних узбережжях Африки, Атлантичному і Південній Америці. Золоті піски на піщаних пляжах Аляски, прибереж. Акваторія Берингова моря, біля берегів Канади, Браз, Єгипту, Індії.

Платинові піски – узбережжя Аляски, Індії, Австралії, Бразилії.

Каситерит – узбережжя країн південно-східної Азії та Індонезії, море «Лаптєвих».

Залізо марганцеві конкреції -в Тихому, Індійському, Атлантичному океанах

Фосфоритовані конкреції – на мілководді східний частин Тихого, Атлантичного і Індійського океанів. Не зустрічаються північніше 45⁰ пн. ш. і південніше 50⁰ пд. ш.

Янтар – в Прибалтиці, узбережжя Фінляндії, Швеції, Данії, Нідерландів і сх.. частині Британських островів.

Кам’яне вугілля – Канада, Японія, Анталія, Австрія.

Залізні руди – Японія(о. Кюсю), Канада(о. Ньюфаундленд) і в Гудзоновій затоці, в Фінській затоці.

Нафта і газ –95% нафти і 80% газу випадають на території між 30⁰пн. ш. і 10⁰пд. ш.

Біологічні ресурси. В океанах знаходиться 43% біомаси всієї планети, рибних ресурсів 200 млн. т., молюсків, ракоподібних, водоростей, зоопланктону, зараз 80-90% складає риба, 6% - безхребетні, 4% - водорості, 1% - морські ссавці(кити та ластоногі), з безхребетних добувають устриць, мідій, кальмарів і восьминогів.

Ресурси розподіляються нерівномірно. Більше у прибережної смузі.

Енергетичні ресурси- ресурси, що здатні виробляти електроенергію обертанням турбін, генераторів безпосередньо в морі. Енергія течій, припливів, хвиль, вітру.

Океанічні і морські течії – це гігантські потоки, ширина яких досягає сотні і тисячі кілометрів.

Енергія хвиль-Японія, США, Швеція, Австралія і Росія реалізують проекти, які базуються на розрахунках потужності фронту хвилі.

Енергія вітру-розроблять вітряні вишки в США, на яких буде встановлено двигуни, що виробляють не лише електроенергію, а й водень.

В докембрийское время горообразовательные циклы проявлялись неоднократно. Горообразовательные хребты полностью снивелированы на принадлежность этих участков земной коры к геосинклинальной области, летка обнаруживается по толще осадочных и вулканических пород, дислокаций, метаморфизму горных пород.

Байкальская эпоха (500-600 млн. р.н.) проявились на всех континентах.

2 эпохи – раннебайкальская и позднебайкальская. Складчатость приурочена к периферийным частям древних платформ. Начинают разрушаться гори, образованные в архее и протерозое. Начинается формирование молодых гор и платформенный этап в развитии земной коры. Фундаментом платформ являются разрушенные древние горы.

Каледонская – орогенез начался в ________ и завершился в начале девона (400 л.т.н.).

Эпохи:

1. Раннекаледонская
2. Позднекаледонская

К горам этой складчатости относятся: горы Норвегии, Шотландии, Сев. Аппалачи, Юго-восточного Китая, Вост. Австр. В них мощные сильнодислоцированные отложения. Горы Европы этой склад-ти основательно переработаны более поздними складчатостями.

Герцинская – началась в конце девона. Начинается погружение древних платформ, которое сопровождается расколами земной коры. По ним происходило излияние лав, которые образовали обширные базальтовые покровы – трапы. Наиболее интенсивное горообразование происходило в карбоне. Возникли такие горные системы: Аппалачи, Урал, Тянь-Шань, Центр. Казахстан.

Герцинско-складчатое образование сформировало фундамент молодых платформ (Зап.-Сибирская.)

Мезозойская эпоха – началась в конце триаса. В разных областях она проявлялась по-разному, с разной интенсивностью и не одновременно. Наиболее рано эта склад. Началась в юго-восточной Европе, Южной Азии. Особенно интенсивно и длительно она проходила вдоль материковых окраин Тихого океана в северном полушарии.

Альпийская эпоха – началась в палеогене и продолжается до сих пор. Эта складчатость охватывает Тихий океан с его прибрежьями и островами. Вторая полоса складчатости проходит субширотно от Средиземного моря до Малаккского п-ва в Азии. Впервые была исследована в Альпах, откуда и получила свое название. Горы: Анды, Альпы, Карпаты, Чукотский п-ов, Япония, Филиппины, Индонезия.

Дата добавления: 2015-05-09