Форми та компоненти політичної соціалізації

Політична соціалізація існує в таких формах: цілеспрямованій і стихійній.

Цілеспрямована, організована форма політичного впли­ву на особистість - це не що інше, як політичне виховання. Поняття "політичне виховання" відрізняється від поняття "політична соціа­лізація'' за своїм об'ємом. Політичне виховання - це цілеспрямо­вана форма політичної соціалізації. Остання включає не тільки цілеспрямовані, але й стихійні форми впливу на особистість.

Стихійні форми політичної соціалізації - це ті умови соціально­го оточення, які впливають на політичну позицію і політичну пове­дінку індивіда, так би мовити, неплановано.

Політичне виховання с однією з форм політичної соціалізації, яка пов'язана з цілеспрямованим опікуванням суспільства проце­сом забезпечення і засвоєння індивідом політичних норм та ідеалів, завдяки чому забезпечується цілісність політичної системи, життя суспільства в цілому, безперервність історії.

Політична соціалізація особистості - це не тільки політичне виховання, а й набуття політичності в процесі стихійних впливів.

Кожне суспільство розробляє відповідну стратегію політично­го виховання громадян. Як стратегія політична соціалізація знахо­дить застосування у внутрішній і зовнішній політиці держави через спеціальні проекти і програми, які ставлять за мету формування у індивідів системи соціально-політичних установок, що визначає їх позиції і поведінку в політичній системі суспільства.

В процесі різних форм політичної соціалізації відбувається са­морозвиток політичності особистості, який включає в себе, з одно­го боку, засвоєння індивідом політичного досвіду через входження індивіда в політичний процес, в політичну культуру суспільства, а з другого - як активне відтворення цієї системи індивідом через ак­тивний вибір, який відображається в політичній свідомості і по­літичній діяльності індивіда. Таке розуміння політичної соціалізації передбачає розглядання її як процесу, що відбувається в трьох сфе­рах: когнітивній, афективній, поведінковій.

Спираючись на традиції соціальної психології, процес політич­ної соціалізації особистості можна розглядати з точки зору таких її структурних компонентів, як когнітивний, афективний та конатив­ний (поведінковий).

Когнітивний компонент політичної соціалізації об'єднує ті фе­номени, що пов'язані зі знанням про політичну систему. Система цих феноменів виявляється, по-перше, через політичну поінформованість особистості; по-друге, через уявлення про ознаки, що підтверджують належність особистості до своєї політичної спільноти та відрізняють від членів інших спільнот (політінтегруючі та політдиференцюючі ознаки референтної групи); по-третє, через комплекс уявлень про риси, що притаманні типовому члену спільноти ("політичний аутостереотип"); по-четверте, через уявлення про риси, притаманні власне особі як члену цієї спільноти ("політичний "Я-образ").

Афективний компонент політичної соціалізації об'єднує ті фе­номени, що пов'язані з емоційним ставленням до політичної сис­теми, уряду, політичного лідера та ін. Система цих елементів вклю­чає також переживання особистістю належності до політичної спільноти ("ми-почуття", переживання співпричетності). Рефлек­тивний компонент виявляється через оцінювальні судження, че­рез установки, аттітюди.

Конативний (поведінковий) компонент політичної соціалізації об'єднує ті феномени, що пов'язані з політичною поведінкою індивідів, тобто поведінкою, що регулюється інтеріоризованими нормами та цінностями відповідної політичної спільноти. Ці феномени виявля­ються через політичну діяльність і участь у політичних рухах, по­літичних акціях, членство в партіях, участь у виборах тощо.

Визначені структурні компоненти політичної соціалізації харак­теризують основні сфери, в яких розгортається цей процес та його змістовні змінні. Системоутворюючим елементом когнітивної сфери політичної соціалізації є політична самосвідомість особистості.

Політичну самосвідомість можна розглядати як одну з форм само­свідомості особистості, той її аспект, який стосується розуміння та сприйняття особистістю свого "Я" в політичній системі суспільства, усвідомлення політичної реальності і себе у своїх відносинах з нею. В результаті осмислення особистістю свого місця в системі політичних відносин формується політична ідентичність особистості. По­літична ідентичність визначається як усвідомлення особистістю своєї самототожності, своїх меж та місця в системі політичних відносин, яке є результатом засвоєння цінностей соціальної політичної культури.

На думку М.Ф. Головатого, політична соціалізація як процес включення особи в полі­тичне життя має такі елементи: політичні інтереси; політичні потреби; політичні знання; політичні твердження; політичні емоції; політичну волю; політичну активність; політичну діяльність.

Дата добавления: 2015-05-10