Етапи проведення педагогічного дослідження

Дослідження

Дидактичні погляди М. Грушевського

Михайло Сергійович Грушевський (1866-1934)- професор, видатний історик, публіцист, перший Президент України.

Автор нової концепції української історії, яку вважав могутнім засобом громадського виховання, важливим моральним елементом навчального змісту.

Його педагогічні погляди сформувалися в період назрівання соціальних та пролетарсько-революційних перетворень та за часів УНР. Приділяв велику увагу проблемам дидактики, навчальні предмети ділив на 2 групи: що дають можливість учням з'ясувати їх роль у житті; вчать засобам використання всіх джерел добробуту.

Його переконання: школа і освіта повинні здійснюватися на засадах традицій народної культури рідною мовою; національна свідомість повинна бути домінуючою у вихованні моральності; школа і освіта в незалежній державі повинні бути незалежні. Головна умова існування національної школи – навчання рідною мовою. Засуджував просвітницьку політику царату, за якою переслідувалася українська школа. Зміст освіти і виховання має відбивати національні особливості українського народу, внаслідок чого в учнів має форсуватися національний світогляд.

Навчальні плани і програми мають передбачати вивчення українознавчих дисциплін. Українська мова має бути не тільки викладовою, а й впливати на усі сфери життя. Але на рівні з рідною мовою та історією повинна вичатися мова та історія іншого народу. Гуманістичні дисципліни повинні дати людині “пізнання самих себе і відношення до світу”. Першоосновою громадянського виховання вважав вивчення історії рідною мовою. Праці: підручники "Історія українського народу", "Коротка історія України", "Ілюстрована історія України“, збірки "Хто такі українці і чого вони хочуть", "На порозі Нової України", "Вільна Україна“ та інші.

15. Сучасні гуманістичні теорії, концепції та підходи до виховання, освіти, навчання і розвитку особистості (про педагогіку співробітництва, інноваційні технології, інформаційні технології)

19. Етапи педагогічного дослідження (визначення проблем, її розв’язки і т.д.;в посібниках)

Педагогічне дослідження – це свідомий цілеспрямований пошук шляхів удосконалення педагогічного процесу з використанням наукового апарату. Здійснювати педагогічне дослідження бажано поетапно, а кількість етапів, залежно від змісту і завдання дослідження, може бути різною.

І етап	Визначення протиріччя у системі освіти
Визначення наукової проблеми і мети дослідження
ІІ етап	Визначення стану розв'язання протиріч, їх причин
Визначення об'єкта і предмета дослідження
Формулювання педагогічної гіпотези (передбачення- припущення)
ІІІ етап	Формулювання конкретних завдань відповідно до гіпотези
Визначення методики дослідження
Визначення показників педагогічної діяльності
IV етап	Експериментальні дослідження
Лабораторний експеримент
Масовий експеримент
V етап	Завершувально-узагальнюючий, аналіз, обробка матеріалів

Наукова проблема – це загальне складне завдання (теоретичне або практичне), що потребує розв'язання, але шляхи, методи і можливі наслідки цього невідомі. Наукова проблема може бути сформульована як тема дослідження.

Поняття проблеми можна визначити як важливе питання, що має значення для розвитку теорії та практики педагогіки і може бути розв'язане наявними засобами наукового дослідження. Сутність проблеми криється у протиріччі між науковими фактами та їх теоретичним осмисленням, тобто проблема відображує суперечності процесу пізнання.

Правильно поставлена проблема є передумовою успіху її вивчення. Щоб перейти від практичного завдання до наукової проблеми, необхідно виконати два процеси: а) визначити, які наукові знання потрібні, аби вирішити практичне завдання; б) встановити, чи є для цього необхідні наукові знання.

Об'єкт дослідження – це сукупність споріднених елементів, серед яких виділяється один як предмет дослідження.Об'єкт наукового пізнання виступає загальною сферою пошуку, а предмет, – як те конкретне, що виявляється.

Один і той самий об'єкт може досліджуватися в різних аспектах. Тому визначення предмета слід розуміти як вирізнення певного "ракурсу" дослідження, як припущення про найсуттєвіші для вивчення обраної проблеми характеристики об'єкта. Важливою вимогою є відповідність предмета об'єкту дослідження. Дотримання цієї вимоги допомагає обґрунтовано сформулювати мету дослідження.

Мета завжди відображує спрямованість наукового пошуку на одержання нових знань та їх експериментальну апробацію. Загальна мета конкретизується у дослідницьких завданнях, сукупність яких дає уявлення про те, що слід зробити для її досягнення.

Дата добавления: 2015-05-07