Психологічні особливості очної ставки у суді. Поняття судового огляду, його психологічні основи

Очна ставка — це слідча (судова) дія, яка передбачає одночасний допит раніше допитаних осіб про обставини, щодо яких були дані істотно суперечливі показання.

Очна ставка може бути проведена між двома допитаними раніше свідками, між двома обвинуваченими чи підозрюваними. Очна ставка може бути проведена також у суді.

Сутність очної ставки полягає в тому, що слідчий пропонує кожному з допитуваних дати показання про обставини, у яких виявлені істотні суперечності.

Під час очної ставки допитуваним може бути дозволено ставити запитання один одному.

Відомо, що очна ставка проводиться для усунення істотних суперечностей у показаннях.

Однак вивчення психологічних особливостей очної ставки показує, що вона дає змогу вирішити й інші завдання:

переборювати добросовісні помилки допитуваного;

перевіряти правдивість показань раніше допитаних осіб;

з’ясовувати причини походження істотних суперечностей; перевіряти й оцінювати криміналістичні версії;

викривати неправду в показаннях допитуваних (неправдиве алібі, обмова, самообмова й ін.); перевіряти зібрані раніше у справі докази;

підсилювати позицію тих чи інших осіб, які дали правдиві показання.

Під час очної ставки відбувається спілкування між трьома особами: слідчим і двома раніше допитаними особами.

Тому процес взаємного рефлексування відрізняється складністю. Допитувані впливають один на одного своїм авторитетом, вольовими якостями, життєвим досвідом. Передача інформації між індивідами, які спілкуються, може здійснюватися не лише вербальними засобами, а й конклюдентними діями, жестами, мімікою.

При проведенні очної ставки регулятором процесу спілкування є слідчий, який повинен враховувати характер взаємин між допитуваними, їхні соціально-психологічні особливості (тип темпераменту, риси характеру, вольові якості й ін.), злочинний «досвід».

У процесі очної ставки відбувається «психологічне» протиборство. Усунення істотних суперечностей передбачає зміну конфлікту стосунків. Повідомлення правдивої інформації є засобом психологічного впливу.

Тактико-психологічні особливості очної ставки визначаються: розширеним складом її учасників, ускладненим інформаційним обміном;

сильним психологічним впливом учасників очної ставки один на одного;

зниженням рівня прогнозу слідчого; можливістю зміни показань; підвищеним ступенем тактичного ризику.

При проведенні очної ставки рекомендуються такі прийоми: супровід спілкування пред’явленням доказів, маскування цілей очної ставки, раптовість її проведення, приховання поінформованості слідчого про ті чи інші обставини.

Як психологічний вплив пропонується проведення кількох очних ставок підряд із несумлінним учасником чи проведення очної ставки у поєднанні з допитом. Існують рекомендації щодо проведення очних ставок із наростаючою силою.

Тут важливо визначити черговість очних ставок. З кожною очною ставкою з’ясовуються дедалі істотніші спірні обставини.

Кримінально-процесуальний закон називає такі види судового огляду:

огляд речових доказів,

огляд документів,

огляд місця події.

Причому огляд речових доказів і огляд документів — це судові дії, які трапляються часто. Значно рідше проводиться огляд місця події. Таке становище пов’язане з об’єктивними обставинами.

У ст. 315 КПК України зазначено, що суд, визнавши необхідним оглянути місце події, проводить огляд з участю прокурора, підсудного, його захисника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача та їх представників, а коли цього вимагають обставини справи, — то й з участю свідків і експертів.

Судовий огляд місця події відрізняється такими ознаками:

1) проводиться через значний проміжок часу після вчинення злочину;

2) виконує перевірочну функцію;

3) у його проведенні бере участь розширений склад учасників (весь склад суду).

Психологічна сутність огляду місця події полягає в безпосередньому сприйнятті складом суду результатів події злочину. Таке сприйняття дає змогу уявити характер і обсяг змін, викликаних злочином; зіставити показання підсудного, потерпілого і свідків; усунути суперечності, пов’язані з обстановкою злочину.

Психологія судового огляду місця події полягає у специфічному моделюванні події злочину. У цьому випадку фактично наявна «потрійна» розумова модель:

а) розумова модель досудового слідства, матеріалізована у протоколі огляду місця події (слідчої дії), обвинувальному висновку та ін.;

б) розумова модель, створена суддею у процесі судового слідства (за результатами різних судових дій);

в) розумова модель, що формується після прибуття складу суду на місце події.

Виїзд суду для проведення огляду місця події є складовою судового слідства. Тому кримінально-процесуальний закон установлює, що, прибувши на місце огляду, головуючий оголошує судове засідання продовженим, і суд приступає до огляду.

При цьому підсудному, свідкам, потерпілому і експертам можуть бути поставлені у зв’язку з оглядом запитання (ст. 315 КПК України). Йдеться про те, що суд отримує інформацію не лише від речових джерел, а й від людей у процесі взаємодії.

Причому запитання підсудному, потерпілому, свідкам, експерту можуть бути поставлені протягом всього огляду.

Важливою судовою дією є огляд речових доказів. Суть цієї дії полягає в тому, що речові докази повинні бути оглянуті судом і пред’явлені учасникам судового розгляду, а коли це необхідно, — свідкам і експертам (ст. 313 КПК України).

З психологічного погляду учасники судового огляду повинні безпосередньо сприйняти певні докази, їх зовнішній вигляд, індивідуальні особливості, специфіку застосування тощо.

У цьому випадку ті чи інші особи можуть звертати увагу суду на особливості, що мають значення для справи. Іншими словами, в процесі огляду речових доказів здійснюється пізнавальна діяльність.

Дата добавления: 2015-05-10