Ефори – від грецького “наглядачі”. П’ять вищих урядових осіб у Спарті, які контролювали виконання законів Лікурга

Ера – у перекладі з латинської мови – початковий момент літочислення.

Екклесія – народні збори в Афінах.

Еллінізм – примусове об’єднання давньогрецької та давньосхідної цивілізацій в єдину систему держав.

Еволюція – шлях безперервного вдосконалення живої природи, лю-дини і людського суспільства.

Закони – встановлені держаною чи звичаєм правила, що їх

Дхарма –в індуїстській релігії – правила праведного життя, мо-ральні закони.

Драконта закони – перше записане право Афін (621р. до н.е.).

Донатизм – релігійна течія у ранньому християнстві. Проповідувала непримиримість до переслідувачів християн.

Домінат – система державної влади у Римській імперії, абсолютна монархія.

Домашнє рабство – форма рабства, при якій раб вважається неповноправ-ним членом родини господаря, а результати його праці споживаються в межах сім’ї власника.

Діадохи – дослівно “наступники”. Командири Александра Маке-донського, які після смерті царя поділили між собою його державу.

Диктатор – вища посадова особа в Римській республіці. Призна-чався на 6 місяців в часи великої загрози для держави і мав необмежену владу.

Диякон – посадова особа в християнській церкві, посередник між єпископом і простими віруючими.

Деспотія – форма не обмеженої законом самодержавної влади, що характеризується крайньою централізацією і сваволею правителя. Цар вважався “надлюдиною”. Обожнювання царя-деспота – одна з особливостей стародавньосхідної деспотії.

Гуруші – найбідніші верстви населення Шумеро-Аккадського царства.

Гороскоп – на Сході жрець, що спостерігав за зірками.

Демократія – дослівно “влада народу”. Державний лад, який передба- чає наявність виборчих органів влади та широке залучення громадян до державних справ.

Держава – базовий інститут політичної системи та політичної організації суспільства, що створюється для забезпечення життєдіяль­ності суспільства в цілому і здійснення політичної влади домінуючою частиною населення в соціально неоднорідному суспільстві з метою збереження його цілісності, безпечного існування, задоволення загальносоціальних потреб.

Духівництво – в релігійних організаціях особи, які на професійній основі відправляють релігійні культи.Духівництво шанується віруючими, як богообрані люди, що наділені “благословенням” - поза природною силою, яка, за богословським вченням, робить їх посередниками між людьми і Богом.

зобов’язані виконувати всі громадяни.

Ефеби – юнаки у Спарті віком від 18 років, що проходять вій-ськову підготовку.

Дата добавления: 2015-05-10