Цілі та особливості формування тренінгових груп для осіб з порушеннями зору

Специфічні риси психологічного тренінгу як методу практичної психології

Специфічними рисами тренінгів, які вирізняють їх серед інших методів практичної психології є:

· дотримання низки принципів групової роботи;

· спрямованість на психологічну допомогу учасникам групи у саморозвитку, при цьому така допомога надходить не лише від ведучого, а більше від самих учасників;

· наявність більш-менш постійної групи(від 7 до 15), яка періодично збирається для зустрічі, або, яка працює протягом 2-5 днів (т.зв. групи-марафони);

· певна просторова організація (найчастіше робота у зручному ізольованому приміщенні, учасники більшу частину часу сидять у колі);

· акцент на взаємодію між учасниками групи, які розвиваються та аналізуються в ситуації “тут і зараз”;

· застосування активних методів групової роботи;

· об’єктивація суб’єктивних почуттів та емоцій учасників групи стосовно один одного та подій у групі, вербалізована рефлексія;

· атмосфера розкутості й свободи спілкування між учасниками, клімат психологічної безпеки.

Важливою загальною рисою тренінгів є їх стадійність, обумовлена соціально-психологічними закономірностями розвитку малої групи. В процесі будь-якого тренінгу можна виділити три основні стадії: початкову, робочу і підсумкову. Іноді ці стадії характеризують етапи “відтаювання”, “змінювання”, “заморожування”.

Тренінгова група, яка включає осіб з порушеннями зору має певні особливості, які пов’язані з:

- наявністю порушень комунікативних процесів, пов’язаних з невербальними способами спілкування, внаслідок відсутності зору;

- труднощами в сприйманні та розумінні партнера, а також отриманні зворотного зв’язку за допомогою невербальної взаємодії під час групової роботи;

- неадекватністю сприймання та відображення навколишньої дійсності в результаті відсутності зорових уявлень про її основні компоненти;

- заміною реальних еталонів і схем міжособистісних трансакцій уявними, сформованими на базі неадекватного сприйняття образу світу й власного «Я-образу» в ньому.

Тренінгові методи знаходяться на межі психотерапії, навчання та психокорекції. У зв’язку з цим цілі тренінгової роботи можуть бути різнобічними.

До загальних цілей відносять:

1) дослідження психологічних проблем учасників групи та надання допомоги у їх розв’язанні;

2) покращення самопочуття й укріплення психічного здоров’я;

3) вивчення психологічних закономірностей, механізмів та ефективних способів міжособистісної взаємодії для створення гармонічного спілкування;

4) розвиток самосвідомості і самодослідження учасників для корекції або попередження емоційних порушень на основі внутрішніх поведінкових змін;

5) сприяння процесу особистісного розвиток реалізації творчого потенціалу, досягнення відчуття щастя.

Дата добавления: 2015-05-07