Закономірності навчання

ЗАКОНОМІРНОСТІ І ПРИНЦИПИ НАВЧАННЯ

ЛЕКЦІЯ 6

План лекції.

1. Закономірності навчального процесу.

2. Принципи навчального процесу.

Процес навчання будується відповідно до закономірностей та принципів навчання.

Різнобічна навчальна діяльність, у процесі якої відбувається оволодіння знаннями, вміннями і навичками, розвивається особистість учня, здійснюється відповідно до певних закономірностей і принципів, притаманних навчальному процесу.

Специфіка дидактичних закономірностей полягає в тому, що вони відображають стійкі залежності між усіма елементами навчання – діяльністю вчителя, діяльністю учня, і об’єктом засвоєння, тобто змістом навчання.

Закономірності навчання – об’єктивні, стійкі і істотні зв’язки між педагогічними явищами у навчальному процесі, що зумовлюють його ефективність і є теоретичною основою принципів навчання.

Вони відображають зв’язок між діяльністю вчителя, діяльністю учнів та змістом навчання. Закономірності навчального процесу є теоретичною основою системи принципів навчання.

Закономірності процесу навчання умовно поділяють на об’єктивні і суб’єктивні.

ОБ'ЄКТИВНІ ЗАКОНОМІРНОСТІ ПРОЦЕСУ НАВЧАННЯ ( породжені суттю процесу навчання).

1. Взаємозалежність процесів навчання, освіти, виховання, розвитку особистості. У про­цесі навчання на основі засвоєння системи наукових знань формується науковий світогляд, моральні, трудові, естетичні та фізичні якості, виробляється відповідне їх став­лення до навчання. Водночас здійснюється і про­цес розвитку особистості, її пізнавальних сил — мис­лення, пам'яті, уваги, уяви, мовлення та ін.

Ефективність реалізації закономірності виховного і розвиваючого характеру навчання зростає за умови, що вчитель знає і враховує під час уроку переконання уч­нів, їхнє ставлення до знань, глибину усвідомленості, світоглядні ідеї та риси характеру, які формуються в ре­зультаті навчання. Першорядне завдання педагога — навчити школярів мислити, виховувати в них прагнення до пізнання нового, до самостійного опанування знан­нями. Така здатність формується і розвивається, коли вони мають змогу виявляти самостійність і активність.

2.Зумовленість навчання суспільними потребами. Кожен етап розвитку людської циві­лізації потребує певного рівня вихованості й освічено­сті членів суспільства, що забезпечується їх навчан­ням. Становлення і розвиток Української держави по­требують високоосвічених, усебічно розвинутих грома­дян, національне свідомих, з почуттям причетності до державотворення. На вирішення цього завдання повинні спрямовуватися навчально-виховна діяльність школи, потенційні виховні можливості всіх навчальних дис­циплін.

3.Ефективність процесу навчання досягається тільки при цілеспрямованій взаємодії того, хто навчає, і тих, хто навчається, без такої взаємодії навчання не буває.

4. Залежність ефективності навчального процесу від умов, у яких він протікає, навчально-матеріальної бази (нав­чальні кабінети, майстерні, їх оснащення технічними за­собами навчання, приладами, інструментами, комп'ю­терною технікою, дидактичними матеріалами тощо); наявності висококваліфікованих педагогічних кадрів; зацікавленості навчально-виховним процесом громадськості.

5.Залежність процесу навчання від вікових і реальних навчальних можливостей учнів. Реальні навчальні можливості учнів зумовлені рівнем розвитку інтелектуальної, емоційної та вольової сфер, знань і вмінь, навичок до навчання, ставленням до нав­чання, фізичним станом і працездатністю. Свідчення цьо­го — у школі різні діти вчаться по-різному.

6. Навчальний процес ефективний лише за умови актив­ності учнів. Що більша різноманітність діяльності учнів на уроці, що більша інтенсивність їхньої праці, організо­ваної педагогом, то результативніший процес навчання.

7. Між метою навчання, змістом освіти і методами навчання існують постійні залежності: мета визначає зміст і методи, методи і зміст обумовлюють ступінь досягнення мети.

СУБ'ЄКТИВНІ ЗАКОНОМІРНОСТІ ПРОЦЕСУ НАВЧАННЯ (залежать від особливостей діяльності вчителя, його характеру тощо)

1.Знання можуть бути засвоєні лише тоді, коли пізнавальна діяльність учнів спрямовану на визначення чітких і зрозумілих співвідношень між ними.

2.Навички формуються лише за умови організації ві­дтворення операцій і дій, покладених в їх основу.

3.Міцному засвоєнню змісту навчального матеріалу сприяє систематичне повторення цього змісту та його введення в систему вже засвоєного раніше змісту.

4.Опанування учнями складними способами діяльності залежить від успішного оволодіння попередніми прости­ми видами діяльності, що входять до складного спосо­бу, і від готовності учнів визначати ситуацію, в якій ці дії можуть бути використані.

5.Рівень і якість засвоєння за рівних умов (пам'ять, здібності) залежить від урахування вчителем ступеня значущості для учнів засвоюваного змісту.

6.Використання вчителем варіативних завдань, що пе­редбачають застосування засвоюваних знань в істотних для учнів ситуаціях, сприяє формуванню готовності до перенесення засвоєних знань і пов'язаних з ними дій у нову

У навчальному процесі виявляються й такі загальні законо­мірності: методи, форми і засоби навчання залежать від його змісту і завдань;

взаємозв'язок компонентів про­цесу навчання забезпечує міцні, усвідомлені й ефективні результати навчання, розвитку та виховання.

Дата добавления: 2015-05-10