Принцип зв'язку навчання з життям, теорії з практикою

Принцип науковості

Цей принцип стосується головним чином змісту навчання, тобто знань і умінь, які викладаються учням. Сутність цього принципу полягає в тому, що засвоюванні учнями знання повинні викладатися в інтерпретації сучасної науки, не суперечити її даним. Завдання школи – дати учням при вивченні всіх навчальних предметів об’єктивно правильну картину розвитку світу – природи, суспільства і людського мислення. На всіх етапах навчання повинен забезпечуватися діалектичний підхід до аналізу явищ і фактів об’єктивного світу; формуючи у школярів правильні наукові поняття, вчитель має забезпечувати високий теоретичний рівень навчання, засвоєння фактів і явищ у їхньому розвитку і взаємозв’язку, історизм у їх викладання, показати учням можливості і могутність людського інтелекту, розкрити роль науки у підвищенні продуктивності праці, в удосконаленні життя людини.

З метою реалізації вимог принципу науковості варто використовувати такі правила:

- повідомляйте учням лише науково достовірні знання;

- варто використовувати найновішу наукову термінологію, не користуватися застарілою, бути ознайомленим з найновішими досягненнями з свого предмета;

- показуйте шляхи і засоби наукових пошуків;

- систематично інформуйте учнів про нові наукові надбання у різних галузях наук;

- розкривайте перед учнями технологію і техніку наукових досліджень (пошуків);

- залучайте учнів до системи доступних наукових досліджень. Дайте учневі можливість пережити радість відкриття, почуття успіху, задоволення від пізнавальної напруги;

- розкривайте генезис наукових знань;

- вказуйте на перспективи і необхідність розвитку певних галузей науки;

- використовуючи систему наукових знань, дбайте про формування наукового світогляду учнів. Тощо.

Цей принцип ґрунтується на багатьох філософських, педагогічних і психологічних положеннях, що відіграють роль закономірних начал: ефективність і якість навчання перевіряється, підтверджується й спрямовується практикою; практика – критерій істини, джерело пізнавальної діяльності і сфери використання результатів навчання; ефективність зв’язку навчання з життям, теорії з практикою залежить від змісту освіти, організації навчального процесу, використовуваних форм і методів навчання; чим більше набутті учнями знання в своїх вузлових моментах взаємодіють з життям, використовуються на практиці для перетворення навколишніх процесів і явищ, ти вища свідомість навчання й інтерес до нього.

Правила реалізації принципу зв'язку навчання з життям:

- необхідно розкривати учням практичну значущість теоретичного матері­алу, пояснювати, для вирішення яких життєвих проблем застосовуються ті чи інші знання;

- по можливості спиратися в процесі пояснення нового матеріалу на жит­тєвий досвід і спостереження учнів;

- переконуйте школярів, що поштовхом до наукових відкриттів є життєві потреби;

- поєднуйте розумову діяльність з практичною, яка якнайкраще сприяє засвоєнню знань, формуванню умінь і навичок;

- застосовуйте у навчанні досліди, експериментальні методи перевірки істинності теоретичних положень;

- широко використовувати екскурсії на природу і на виробництво;

- пов’язуйте навчання з перспективами соціально-економічного розвитку свого міста, села, області, держави;

- сприяти тому, щоб засвоєні учнями знання застосовувалися ними на практиці шляхом розв’язування задач і виконання вправ.

2.8 Принцип врахування вікових та індивідуальних особливостей уч­нів (індивідуального підходу в навчанні)

Вимагає щоб в умовах колективної навчальної роботи забезпечити можливість кожному учневі йти до оволодіння навчальним матеріалом своїм шляхом.

Існують значні вікові особливості розвитку пам’яті, мислення, уяви, ува­ги. Так, показники продуктивності пам’яті істотно змінюються з віком, у дітей молодшого шкільного віку вона нижча, ніж у старших школярів. До того ж молодші школярі швидко стомлюються, тому не слід перевантажува­ти їх матеріалом для запам'ятовування, треба використовувати повторення. Учні молодших класів ще не володіють прийомами опрацювання матеріалу, їм важко знаходити асоціації для запам'ятовування.

Поряд з віковими слід враховувати індивідуальні особливості дітей. Не­обхідно уважно вивчати кожного учня, особливості його пам'яті і мислення, уяви і уваги. Одні легко запам'ятовують образний матеріал, інші - емоцій­ний, треті - вербальний, четверті - рухи. Ці відмінності виявляються у на­вчальній діяльності і повинні враховуватися вчителем.

Сутність принципу індивідуального підходу в навчанні полягає у вивчені і врахуванні в навчальному процесі індивідуальних і вікових особливостей кожного учня з метою максимального розвитку позитивних і подолання негативних індивідуальних особливостей, забезпечення на цій основі підвищення якості його пізнавальної діяльності, всебічного розвитку.

Реалізація принципу здійснюється в таких напрямах: 1) психологічному – врахування психічних особливостей індивіда, які впливають на навчально-пізнавальну діяльність, що обумовлює наслідки навчання; 2) дидактичному – організація такої взаємодії вчителя і учнів, яка б максимально задовольняла потреби та інтереси кожного учня, визначення адекватної системи прийомів впливу на особистість школяра.

2.9. Принцип емоційності навчання.

Виходить з того, що у процесі пізнавальної діяльності в учнів виникають певний емоційний стан, почуття, які можуть стимулювати успішне засвоєння знань або заважати йому. Процесові пізнавальної діяльності сприяє логічний, жвавий, образний виклад матеріалу, наведення цікавих прикладів, використання наочності й ТЗН, зовнішній вигляд учителя, його ставлення до учнів та ін. Головне завдання педагога в реалізації цього принципу — керувати формуванням емоцій, що активізують навчально-пізнавальну діяльність, і запобігати появі тих, які негативно позначаються на ній. Учитель повинен виховувати в учнів уміння володіти своїм настроєм, емоціями, переживаннями.

Принципи навчання тісно взаємопов'язані, зумовлюють один одного, жоден з них не може бути використаний без урахування інших. Зокрема, правильно поєднати теорію з практикою можна лише за умови, що навчання є водночас доступне, наукове й систематичне, що вчитель спонукає учнів до творчої діяльності та ін. Отже, у процесі навчання вчитель повинен керуватися всіма принципами. У цьому йому допоможуть правила навчання.

Дата добавления: 2015-05-10