Методичні вказівки. Під час підготовки до практичного заняття навчальна дисципліна Ортопедична стоматологія Модуль №1 Протезування незнімними конструкціями

ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ

ПІД ЧАС ПІДГОТОВКИ ДО ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ

Навчальна дисципліна	Ортопедична стоматологія
Модуль №1	Протезування незнімними конструкціями зубних протезів
Змістовний модуль № 2	Клінічна біомеханіка жувального апарату людини
Тема заняття	Дисгармонія оклюзіі, її клінічні прояви (біомеханіка)
Курс	ІІI
Факультет	Стоматологічний

Полтава 2011

1. Актуальність теми:

Виконання функції жування зубо-щелепним апаратом пов’язане з різними рухами нижньої щелепи. Відновлення безперервності зубного ряду та конструювання штучних зубних рядів при ортопедичному лікуванні необхідно проводити з урахуванням основних оклюзійних взаємовідносин та рухів, що здійснює нижня щелепа. Це обумовлено тим, що стабілізація та фіксація ортопедичних конструкцій можлива лише при врахуванні всіх взаємовідносин верхньої та нижньої щелепи. Для того щоб досягти стабільної в фізіологічному та функціональному відношенні оклюзії, необхідно використовувати основні закономірності біомеханіки, при плануванні ортопедичних конструкцій.

2. Конкретні цілі:

• трактувати закономірності вертикальних рухів нижньої щелепи, функцію мязів, зміну в СНЩС;
• трактувати закони трансверзальних рухів нижньої щелепи;
• трактувати закони сагітальних рухів нижньої щелепи;
• трактувати закони Бонвіля;
• пояснити фактори, що забезпечують стійкість зубних рядів;
• аналізувати функцію жування.
• аналізувати стан елементів суглоба та співвідношення зубних рядів при сагітальних рухах нижньої щелепи;
• аналізувати стан елементів суглоба та співвідношення зубних рядів при трансверзальних рухах нижньої щелепи;
• аналізувати стан елементів суглоба та співвідношення зубних рядів при вертикальних рухах нижньої щелепи;
• пояснити функцію мязів при рухах нижньої щелепи.

1. Базовий рівень підготовки:

Назва попередніх дисципліни	Отримані навички
1. Анатомія	Володіти знаннями про будову зубощелепного апарату. Дати характеристику зубних рядів та зубів, жувальних м’язів, суглобу, визначити м’язи, що забезпечують функцію зубощелепного аппарату
2. Фізіологія	Володіти знаннями про стан відносного фізіологічного спокою. Визначити тонус жувальної мускулатури
3. Гістологія	Володіти знаннями про тканини, що утворюють ЗЩА, їх інтеграцію. Визначити особливості тканин ЗЩА в онтогенезі

4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.

4.1. Методичні вказівки для самостійної роботи студентів під час підготовки до практичного заняття та альбом для самопідготовки студентів.

4.2 Теоретичні питання до заняття:

1.Закономірності вертикальних рухів нижньої щелепи, функцію мязів, зміну в СНЩС;

2. Закони трансверзальних рухів нижньої щелепи;

3. Закони сагітальних рухів нижньої щелепи;

4. Закони Бонвіля;

5. Фактори, що забезпечують стійкість зубних рядів;

6. Функція жування, фази жувального циклу;

7. Стан елементів суглоба та співвідношення зубних рядів при сагітальних рухах нижньої щелепи;

8. Стан елементів суглоба та співвідношення зубних рядів при трансверзальних рухах нижньої щелепи;

9. Стан елементів суглоба та співвідношення зубних рядів при вертикальних рухах нижньої щелепи;

10. Функція мязів при рухах нижньої щелепи.

4.3. Практичні роботи (завдання), які виконуються на занятті:

1. Пояснити та визначити на схемахзакономірності вертикальних рухів нижньої щелепи, функцію мязів, зміну в СНЩС;

2. Пояснити та визначити на схемахзакони трансверзальних рухів нижньої щелепи;

3. Пояснити та визначити на схемахзакони сагітальних рухів нижньої щелепи;

4. Пояснити та визначити на схемах та моделяхстан елементів суглоба та співвідношення зубних рядів при вертикальних, сагітальних та трансверзальних рухах нижньої щелепи;

Зміст теми:

Біомеханіка є розділом біофізики, що у стоматології вивчає прояву механічної сили скорочення м'язів і реакцію зубів і пародонту на цю силу. Біомеханіка жування розглядає кінематичний опис рухомості зубів у лунці, розташування харчової грудки в одній області і на всій жувальній поверхні, а також взаємовідношення окремих елементів жувального апарата (скроневонижньощелепного суглоба, щелепних кісток, зубів, пародонту, м'язів, що приводять у рух нижню щелепу, мімічних м'язів, що беруть участь в акті жування).

Для того щоб домогтися стабільної у фізіологічному і функціональному відношеннях оклюзії, необхідно використовувати основні закономірності біомеханіки. При жуванні відбуваються м'язові скорочення, у зв'язку з цим на жувальних поверхнях зубів виникають сили, від напрямку яких залежить стійкість зубів. Помірне розтягання кісти стимулює розподіл і активність кліток і за рахунок цього відновлення і ріст не тільки кості але і м'яких тканин.

При жуванні пародонт сприймає навантаження, що складає частину його фізіологічної витривалості. Важливе значення мають резервні сили пародонту і його компенсаторно-пристосувальні реакції, особливо з боку кісткової тканини, окістя, періодонта, цементу і судинної системи. Передача жувальних зусиль на пародонт, можлива безпосередньо при контактах зубних рядів і опосредковано через їжу. У першому випадку це відбувається в різних фазах оклюзії при жуванні і ковтанні. В другому випадку при жуванні між зубними рядами знаходиться харчова грудка. При стиску щелеп на нього з боку зубів діють сили, що розвиваються жувальною мускулатурою. В обох випадках на вершини горбків зубів, їхні схили і фісури діє жувальне навантаження. Таким чином, оклюзій на поверхня зубних рядів є першою ступінню передачі жувальних зусиль на пародонт.

Відповідно до законів механіки з боку їжі на зуби діють сили, рівні по величині, але протилежні по напрямку. Чим твердіше їжа, тим більше зусилля потрібно від жувальної мускулатури і, отже, тим більше величина сили навантаження буде діяти на зуби і пародонт. Жувальне навантаження, що передається через зуби на кісту, є механічним подразником, на яку виникає біологічна реакція з боку зубо-щелепного апарата біологічного об'єкта.

Особливо несприятливим для стійкості зубів і зубних рядів є дія похилих сил жувального навантаження. При цьому напруга в пародонту зростають у 10-20 разів у порівнянні з вертикальним або горизонтальним навантаженням.

Для раціонального підходу до терапії дефектів твердих тканин зубів, зубних рядів, повної відсутності зубів, ортодонтичного лікування необхідно ознайомитися з деякими біомеханічними процесами, що відбуваються в кістковій тканині при дії сил на оклюзійні поверхні зубів, оскільки при цьому з боку пародонту й інших органів і систем організму виникають біологічні реакції або біологічні наслідки. Під впливом жувальних зусиль, у стінках альвеол і губчатій речовині кістки виникають пружні деформації, що викликають у них нормальні і дотичні напруження стиску і розтягання, що залежать від параметрів сили, кута нахилу зуба, наявності контактних пунктів і так далі, тобто факторів, що забезпечують стійкість зубів і зубних рядів.

Дата добавления: 2015-05-10