Тема 9. Оподаткування біржової діяльності

4.

2.

1.

Оподаткування біржової діяльності.

Регулювання біржової діяльності в Україні.

Регулювання біржової діяльності в США.

Загальна характеристика законодавчо-правового регулювання біржової діяльності.

Законодавчо-правове регулювання біржової діяльності.

(2 год)

Біржова діяльність в усіх розвинених країнах піддається чіткому регулюванню як з боку держави, так і з боку часників біржового процесу. Зокрема, в більшості європейських країн біржі з самого початку свого розвитку знаходились під наглядом держави, яка контролювала їх діяльність. При надмірній спекуляції і маніпулюванні цінами уряди деяких країн закривали біржі або забороняли торгувати певними видами продукції.

В залежності від ступеня втручання держави в сферу біржового обігу та форм організації бірж вони розподілялися на такі типи:

- доступні для всіх збори. Такі біржі або взагалі не мали якихось законодавчих норм, що регламентували їхню діяльність або регулювання було дуже обмеженим.

- збори, що всебічно регламентовані державою. Біржова торгівля регулювалась законодавством і знаходилась під суворим контролем адміністрації.

- біржі закритого типу, регламентовані державою. Учасники біржової торгівлі об’єднані в корпорацію. Біржовий комітет, що обирається з числа учасників підпорядковувався урядовому органу.

- вільна корпорація або приватне заснування. Керівництво біржею здійснює Біржовий комітет, що наділявся широкими повноваженнями й обирався загальними зборами членів біржі.

Сучасний рівень функціонування бірж дає можливість виділити слідуючі національні моделі, що характеризують рівень державного впливу.

Американська модель – це самостійне об’єднання професійних посередників з внутрібіржовим регулюванням діяльності. Державний орган виконує в основному спостережні функції та здійснює загальну координацію.

Англійська модель –поєднання сильного впливу державних установ з широким членством бірж і брокерів в неурядовій організації, що координує діяльність біржового ринку.

Французька модель – визначальна функція держави по контролю за діяльністю біржових структур.

Східноєвропейська модель, вона притаманна країнам з перехідною економікою. Характеризується відсутністю чіткого правового поля для діяльності бірж та жорстким і непослідовним регулюванням ринкових процесів з боку державних структур.

Біржовий ринок США вже давно працює в основному у режимі ф’ючерсних контрактів і відповідно вся законодавчо-правова база створена для ф’ючерсних бірж.

Перший федеральний закон, що регулює ф’ючерсну торгівлю, був прийнятий Конгресом США в 1921 році, але Верховний Суд оголосив його не конституційним. В 1922 році він був перероблений і Конгрес затвердив Закон про ф’ючерсні контракти на зерно. Згідно цього закону, ф’ючерсна торгівля конкретними товарами могла проводитися тільки на біржах, що мають на це дозвіл федеральних органів управління.

В 1936 році поправки та доповнення до закону були об’єднані в новому законодавчому акті, яким регулюванню підлягала не лише торгівля зерном, а й іншими товарами аграрного сектору. Цей закон мав назву “Закон про товарну біржу”. Новим законом було також передбачено створення Комісії з товарних бірж, до якої увійшли міністри: сільського господарства, торгівлі, юстиції або їх уповноважені представники.

Питаннями практичного застосування Закону про товарні біржі Комісія займалась до 1947 року, коли було створено Адміністрацію товарних бірж в складі Міністерства сільського господарства.

Зміни на світовому ринку сільськогосподарської продукції призвели до прийняття в 1974 р. Закону “Про Комісії по ф’ючерсній торгівлі товарами”. Він санкціонував створення державної Комісії по товарній ф’ючерсній торгівлі (КТФТ) взамін Адміністрації товарних бірж Міністерства сільського господарства.

Основними функціями, що покладались на Комісію були попередження маніпулювання ринком, захист клієнтів та забезпечення виконання ф’ючерсним ринком функцій перенесення ризику та виявлення ціни. Закон про ф’ючерсну торгівлю 1978 р. розширив юрисдикцію КТФТ.

У відповідності із Законом “Про Комісію з торгівлі ф’ючерсними товарами”, біржам з метою саморегулювання своєї діяльності було дозволено створити Національну асоціацію ф’ючерсної торгівлі (НАФТ). Офіційно вона зареєстрована в 1981 р. але до практичної діяльності приступила через рік.

3.

Біржова діяльність в нашій країні здійснюється при дії двох регуляторів, які органічно поєднані і взаємодоповнюються:

- регулювання з боку держави;

- регулювання з боку власне біржі чи біржового ринку.

В Україні відродження біржової торгівлі в 90- ті роки відбулося при відсутності єдиного правового поля для такої діяльності. Проте, вже в 1991 р. був прийнятий Закон “Про товарну біржу”, який визначив правові умови створення та діяльності товарних бірж. Він став основним документом, що регулює юридичну сторону створення товарної біржі. Закон визначає правове становище біржі і роз’яснює основні засади її організації і функціонування:

Важливу роль в формуванні біржового ринку відіграла постанова Кабінету Міністрів України “Про прискорення організації біржового сільськогосподарського ринку” від 27.11.1995 року № 916. Постановою передбачено механізм формування організаційних основ біржового сільськогосподарського ринку та економічні стосунки на принципах взаємодії державних, біржових та інших структур.

Цією ж Постановою була схвалена Концепція організації біржового сільськогосподарського ринку, якою визначались принципи побудови такого ринку з урахуванням реальної економічної ситуації і яка спрямовувалась на децентралізацію системи товарно-фінансових ринкових відносин без втрати державою можливості регулювати і контролювати баланси продовольчих ресурсів країни, забезпечення їх державних закупівель, здійснення аграрної протекціоністської політики.

В зв'язку з необхідністю посилення державного впливу на формування та роботу біржового ринку в 1996 р. було створено Державну комісію з питань організації біржового сільськогосподарського ринку. Комісію очолював перший заступник Прем’єра, а до її складу входили міністри або перші заступники економіки, фінансів, зовнішньо-економічної діяльності сільського господарства, банкіри, вчені.

Беручи до уваги світовий досвід роботи бірж в умовах правового поля, при збереженості самоуправління на зборах 23 провідних бірж країни в 1996 р. була заснована Національна асоціація бірж України.

Крім перелічених Кабінетом Міністрів України було прийнято ще цілий ряд постанов направлених на пожвавлення функціонування біржового ринку. До них слід віднести Постанову 1999 р. “Про активізацію діяльності біржового ринку продукції агропромислового комплексу та необхідних для його потреб матеріально-технічних ресурсів”, якою було установлено, що закупівля сільськогосподарської продукції та продовольства для державних потреб, їх реалізація з державних ресурсів, а також поставка підприємствам агропромислового комплексу матеріально-технічних ресурсів, що придбаються за рахунок коштів державного бюджету, здійснюється лише через товарні біржі.

Останнім із законодавчих актів, що мають вплив на регулювання біржового ринку України став Закон України “Про державну підтримку сільського господарства України” прийнятий 24.06.2004 та введений в дію з 2005 р. Закон визначає основи державної політики щодо стимулювання виробництва сільськогосподарської продукції та розвитку аграрного ринку, а також забезпечення продовольчої безпеки населення.

Однак, попри виконану роботу, сьогодні законодавче поле не тільки не задовольняє, а в багатьох напрямках і стримує біржову діяльність. Тому виникає необхідність суттєвого удосконалення законодавчої системи стосовно біржової діяльності.

Загальні принципи системи оподаткування в Україні, які поширюються на товарні біржі, закладені Законом України “Про систему оподаткування”, введеного в дію 1991 р.

Згідно нього в Україні справляються два види податків: загальнодержавні та місцеві.

Діяльність товарних бірж у більшості регламентується загальнодержавними податками.

Ставка оподаткування біржової діяльності за період формування бірж в Україні мала різні розміри. Так, згідно Закону України “Про оподаткування доходів підприємств і організацій” доходи від посередницької діяльності, аукціонно-біржової, торгівельно-закупівельної та іншої оподатковувалися за ставкою 75 %.

Законом України “Про оподаткування прибутку підприємств” в 1994 р. ставка податку на прибуток була знижена до 30 % для біржової діяльності та 45 % для посередницької діяльності (брокерські контори, аукціонні торги).

З 2004 р. ставка була знижена до 25 % для всіх видів діяльності.

Нині стаття 151.1 Податкового кодексу України визначає, що основна ставка податку становить 16 відсотків. Однак на перехідний період ставка встановлюється в таких розмірах:

з 1 квітня 2011 року по 31 грудня 2011 року включно - 23 відсотки;

з 1 січня 2012 року по 31 грудня 2012 року включно - 21 відсоток;

з 1 січня 2013 року по 31 грудня 2013 року включно - 19 відсотків;

з 1 січня 2014 року - 16 відсотків.

Дата добавления: 2015-05-10