![]() КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
За призначенням
За формою подання За способом сприйняття Для людини інформація поділяється на види залежно від типу рецепторів, що її сприймають. · Візуальна — сприймається органами зору. Ми бачимо все довкола. · Аудіальна — сприймається органами слуху. Ми чуємо звуки довкола нас. · Тактильна — сприймається тактильними рецепторами. · Нюхова — сприймається нюховими рецепторами. Ми відчуваємо аромати довкола. · Смакова — сприймається смаковими рецепторами. Ми відчуваємо смак.
За формою подання інформація поділяється на такі види: · Текстова — що передається у вигляді символів, призначених позначати лексеми мови; · Числова — у вигляді цифр і знаків, що позначають математичні дії; · Графічна — у вигляді зображень, подій, предметів, графіків; · Звукова — усна або у вигляді запису передачі лексем мови аудіальним шляхом. · Масова — містить тривіальні відомості і оперує набором понять, зрозумілим більшій частині соціуму · Спеціальна — містить специфічний набір понять, при використанні відбувається передача відомостей, які можуть бути не зрозумілі основній масі соціуму, але необхідні і зрозумілі в рамках вузької соціальної групи, де використовується дана інформація · Особиста — набір відомостей про яку-небудь особистість, що визначає соціальний стан і типи соціальних взаємодій всередині популяції.
Інформаційні процеси До основних інформаційних процесів відносяться: · Пошук інформації; · Зберігання; · Накопичення: · Опрацювання; · Передавання; · Захист.
Носії інформації Говорячи про інформаційні процеси, зокрема про зберігання інформації, постає питання: де і на чому вона може зберігатися. Носій – фізичне середовище, в якому зберігаються повідомлення. Отже, взагалі носіями інформації вважаються знаки, символи, сигнали. Але те на чому вони (знаки, символи) знаходяться ніби є носіями носіїв. Ми будемо вважати носіями інформації те, на чому зафіксована інформація в певний момент часу.
Необхідність зберігання і передавання (інформації), повідомлень виникла давно, відколи існують люди, наприклад, наскальні малюнки, клинописи. Зростаючі потоки повідомлень необхідно зберігати їх у великих обсягах, сприяли розробці і застосування носіїв повідомлень, що забезпечують можливість довготривалого зберігання в досить компактній формі. Прикладами носіїв тривалого зберігання повідомлень: дерев’яні чи металеві поверхні, папір, фото, кіноплівка, аудіо та відео плівка, оптичні диски. Важливе значення має подання повідомлень на довго існуючих носіях це – письмо. Прикладами повідомлень на недовго існуючих носіях є повідомлення, що передаються телефоном, жестами.
Кодування інформації Будь-яка робота із записами потребує їх кодування. Як правило повідомлення зберігаються у вигляді кодів. Кодування повідомлень – це подання їх за допомогою деякої послідовності знаків, спосіб зберігання і передавання повідомлень, форма подання їх на носієві. Одне і те саме повідомлення можна кодувати по різному. Однією із систем кодування є азбука. Ноти – кодування звуків. Виходячи з того, що комп’ютер – це електронний пристрій, розмовляти з ним можна мовою електричних параметрів, зокрема напругою. Коли немає напруги – 0, коли є – 1. Таким чином за допомогою 2-х елементів можна закодувати будь-яке повідомлення. Таке кодування – називають двійковим. Біт (від англійського – двійкова одиниця) – найменша довжина двійкового коду (один двійковий розряд) (одну двійкову цифру) 1 або 0. Байт – це послідовність з 8 бітів (з 8 двійкових цифр). 1Кбайт=1024 байт, 28=256 різних комбінацій з 8 нулів та одиниць (256 різних байтів.)
Дата добавления: 2015-05-07; Просмотров: 386; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |