Види понять

В основі поділу понять на види (класифікації понять) лежать ос­новні його логічні характеристики - зміст та обсяг.

За обсягом розрізняють поняття пусті (нульові) та непусті.

Пусті - це поняття, обсяг яких є порожньою множиною. Пустота понять обумовлена їх змістом, невідповідністю дійсності. Вони відображають предмети, які в дійсності не існують, наприклад, "вічний двигун", "баба Яга", "Дід Мороз".

Непусті поняття мають в обсягу один і більше елементів. Серед них видаляють одиничні та загальні.

Обсяг одиничних понять складається із одного елемента, на­приклад, "Великий Кобзар", "столиця України", "планета Земля".

Обсяг загальних понять містить два і більше елементів, наприк­лад, "студент", "підручник", "місто".

Загальні поняття бувають, в свою чергу, реєструючими та не- реєструючими.

У реєструючих понять можна точно встановити кількість еле­ментів обсягу, наприклад, ''планета Сонячної системи", "школа м. Кременця".

Нереєструючі поняття мають обсяг, у якому неможливо перера­хувати кількість елементів, наприклад, "рослина", "автомобіль", "сила".

Класифікацію понять за обсягом можна зобразити наступною схемою (див. Рис. 5):

За змістом виділяють наступні пари понять: конкретні – абстрактні, відносні – безвідносні, позитивні – негативні, збірні – незбірні.

Конкретними є поняття, в яких відображені окремі предмети чи класи предметів (як матеріальні, так і ідеальні) у сукупності їх ознак: "будинок", "зошит", "вірш".

Абстрактними є поняття, в яких відображено окрему ознаку предмета, яка мислено відділена від свого носія і виступає як са­мостійний предмет мислення, наприклад, ''чесність", "рівність", "краса".

Відносні поняття передбачають наявність іншого поняття, в парі з яким вони набирають свого змісту. Наприклад, "керівник"-"підлеглий", "діти"- "батьки", "вчитель"-"учень".

Безвідносні поняття відображають предмети, які існують са­мостійно, поза залежністю з іншими предметами, наприклад, "людина", "ручка", "дерево".

Позитивні поняття характеризують наявність відношення або ознаки у предмета -"активний учасник", "старанність", "вдалий вибір", "жорстокість

Негативні поняття виражають відсутність у предмета вказаної оз­наки чи відношення - "неосвічена людина", "безхмарне небо", "недисциплінований учень".

Поняття, які виражаються словами, що не вживаються без частки "не" та префікса "без " є позитивними - "незгода", "ненависть", "бездо­ганно".

Збірними називаються поняття, в яких сукупність однорідних елементів мислиться як одне ціле - "ліс", "сузір'я", "група".

Незбірні поняття характеризують окремі предмети - "порт­фель", "книжка", "річка".

Дата добавления: 2015-05-10