Земельні правовідносини в селянському (фермерському) господарстві

1. Відповідно до Земельного кодексу України (статті б—8) суб'єктом земельних відносин є громадянин, який займається веденням селянського (фермерського) господар­ства. З урахуванням цього земельні ділянки можуть пере­даватись у приватну власність або надаватись у користу­вання постійне і/чи строкове, в тому числі й на умовах оренди. Правом на одержання земельної ділянки у власність наділені лише громадяни України. Іноземні гро­мадяни та особи без громадянства його не мають.

2. Передача земельних ділянок у приватну власність та надання їх у користування, в тому числі на умовах орен­ди, здійснюються сільськими, селищними, міськими і районними Радами народних депутатів. Орендодавцями мо­жуть бути також власники землі (колективні сільсько­господарські підприємства і громадяни).

3. Передаються у приватну власність або надаються в користування ділянки із земель запасу, а також земель, вилучених у встановленому порядку. Така акція щодо зе­мельних ділянок, які перебувають у приватній власності або користуванні, проводиться лише після їх вилучення (викупу).

Постановою Верховної Ради України від 20 грудня 1991 р. "Про порядок введення в дію Закону України "Про селянське (фермерське) господарство" місцевим Радам народних депутатів доручено вирішити питання про вилу­чення із земель колгоспів, радгоспів та інших сільсько­господарських підприємств і організацій диференційовано 7—10 відсотків сільськогосподарських угідь і про передачу їх до складу земель запасу, а також забезпечити надання ділянок із земель запасу громадянам, які бажають ор­ганізувати селянське (фермерське) господарство.

4. Заяви громадян про передачу їм земельних ділянок у власність або користування відповідна Рада народних депу­татів розглядає в місячний строк. При позитивному ви­рішенні питання вона замовляє за рахунок Українського державного фонду підтримки селянських (фермерських) господарств державній землевпорядній організації розроб­лення проекту їх відведення. У разі відмови Ради це пи­тання вирішується вищестоящою Радою, а якщо й вона відмовить, — судом.

Певні особливості мають місце і при відведенні земель­них ділянок членам колективних сільськогосподарських підприємств, які виявили бажання вийти зі складу ос­танніх і зайнятись веденням селянського (фермерського) господарства. За рішенням відповідної Ради таким особам передаються у власність або надаються в користування ділянки із земель запасу, а в разі їх відсутності — з придатних для сільськогосподарського виробництва земель зазначених підприємств, але без порушення цілісності інших господарств. Розмір земельної ділянки в таких ви­падках визначається на рівні частки члена колективного сільськогосподарського підприємства.

5. Для ведення селянського (фермерського) господарства можуть передаватись у приватну власність або надаватись

v користування такі земельні ділянки, розмір яких переви­щує 50 га сільськогосподарських угідь і 100 га всіх земель. Конкретні розміри ділянок у межах цих норм визначають сільські, селищні, міські, районні Ради народних депутатів. При цьому враховуються регіональні особливості та мож­ливості обробітку виділених земель переважно членами се­лянського (фермерського) господарства. Для виробничих цілей громадяни мають право додатково орендувати зе­мельні ділянки, розмір яких може обмежуватись договором оренди або рішенням відповідної Ради народних депутатів.

З метою збереження цілісності селянського (фермерсько­го) господарства встановлено (ст. 52 Земельного кодексу України), що земельні ділянки громадян, які ведуть таке господарство, поділові не підлягають.

6. Відповідно до ст. 17 Земельного кодексу України власники земельних ділянок, переданих їм Радами народ­них депутатів, не можуть протягом шести років від часу набуття права власності продавати або іншим способом відчужувати їх. Проте вони можуть успадковуватись або передаватись Радам на тих же умовах, на яких були одержані. За наявності поважних причин суд може скоро­тити зазначений строк за заявою власника.

7. Згідно зі ст. 8 Земельного кодексу України громадяни, у власності яких є земельні ділянки, мають право надавати останні в оренду без зміни їх цільового призначення на строк до трьох років, а в разі тимчасової непрацездатності, призову на дійсну військову службу до Збройних Сил України, вступу до навчального закладу — на строк до п'яти років. При успадкуванні земельних ділянок непов­нолітніми допускається їх надання в оренду під контролем місцевих Рад народних депутатів на строк до досягнення спадкоємцем повноліття.

8. Громадянин, який веде селянське (фермерське) госпо­дарство на земельній ділянці, наданій йому в постійне користування, може в разі втрати працездатності або до­сягнення пенсійного віку за рішенням відповідної Ради народних депутатів надати її в тимчасове користування одному з членів своєї сім'ї, який спільно з ним веде господарство. За відсутності таких осіб він може передати земельну ділянку в тимчасове користування іншим членам сім'ї, які не ведуть разом із ним господарства, але бажа­ють його вести, мають необхідну кваліфікацію і досвід роботи, а також іншим особам, які беруть участь у веденні цього господарства.

В разі тимчасової втрати працездатності або наявності інших поважних причин громадянин може надати земельну ділянку зазначеним вище особам у тимчасове користуван­ня на підставі договору.

9. Використання землі в Україні є платним. Власники земельних ділянок, в тому числі й фермери, та землекори­стувачі щорічно сплачують плату за землю у вигляді зе­мельного податку або орендної плати, розмір якої визна­чається з урахуванням якості та місцезнаходження цих ділянок на підставі кадастрової оцінки земель.

Порядок оподаткування і середні ставки земельного по­датку та граничні розміри орендної плати за землю вста­новлено Законом "Про плату за землю". В ньому зафік­совані ставки земельного податку з 1 га ріллі та бага­торічних насаджень і ставки податку з 1 га сіножатей і пасовищ по областях у національній валюті України. Від­повідно до цього Закону (ст. 11) новостворювані селянські (фермерські) господарства звільняються від плати за зе­мельні ділянки протягом трьох років від часу їх передачі у власність або надання в користування.

Розмір, умови і строки внесення орендної плати за зем­лю встановлюються за взаємною домовленістю сторін у договорі оренди. При оренді земель сільськогосподарського призначення розмір цієї плати не може перевищувати розміру земельного податку, що збирається за такі самі землі.

Дата добавления: 2015-05-10