Поняття і значення договору

Поняття та значення системи договорів.

Лекція 1 (2 год.) Тема. Загальна характеристика системи договорів

ВСТУП

Розширення сфери договірного регулювання суспільних відносин. підвищення значення договору як одного із джерел сучасного цивільного права вимагає поглибленного вивчення курсу договірного права студентами вищих навчальних закладів.

Договірне право можна визначити як систему правових норм, розміщених у Цивільному кодексі України, інших актах законодавства та норм-вимог розміщених в інших джерелах права, які встановлюють: принципи договірних відносин, правила та порядок укладення договору, зміст договору, тобто права та обов’язки сторін, порядок виконання договірних зобов’язань правові наслідки неналежного виконання (невиконання) договірних зобов’язань та способи захисту порушених прав сторін договору.

Курс лекцій відповідає навчальної програмі і охоплює як загальні положення про договір, так і окремі інститути договірного права з метою поглиблення знань про договірне право як частину зобовязальногоправа.

Лекційний матеріал викладено в традиційному порядку. У ньому послідовно розглядаються питання виконання, забезпечення та припинення договірних зобов’язань. При цьому акцентується увага на їхніх окремих видів.

1. Поняття та значення системи договорів.

2. Критерії формування системи договорів.

3. Принципи побудови системи договорів.

4. Змішані договори.

5. Поняття змішаного договору.

6. Види змішаних договорів.

У цивільному праві поняття договору є одним з основних. Ще римські юристи зазначили, що договори (contractus) є найбільш росповсюдженним джерелом виникнення цивільних зобов’язань і надавали їм особливого значення.

Договором є домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну чи припинення цивільних прав та обов´язків.

Договір є однією з найпоширеніших підстав виникнення зобов´язання і являє собою різновид правочину. Поняття «правочин» ширше від поняття «договір». Правочини можуть бути односторонніми, двосторонніми й багатосторонніми. Будь-який договір завжди є правочином, але не кожний правочин виступає як договір, оскільки в договорі, як в юридичному факті, виявляється воля не однієї сторони, а двох чи декількох сторін. Відповідно, на договори поширюються правила щодо умов дійсності правочинів, підстав визнання їх недійсними й інші положення про правочини.

В сучасних умовах особливо зросла роль договору як основної форми, в якій реалізуються товарно-грошові відносини в суспільстві, з´явилися принципово нові види договірних відносин та отримали подальшого розвитку ті, які перебували в зародку (лізинг, консигнація, факторинг, довірче управління майном, концесія).

Дата добавления: 2015-05-10