Умови призначення пенсії у разі втрати годувальника

Пенсія у разі втрати годувальника - щомісячні виплати з Пенсійного фонду (в окремих випадках з фонду соціального страхування чи бюджету), призначені непрацездатним членам його сім’ї в разі втрати годувальника, які перебували на його утриманні, у розмірі, співвіднесеному із заробітком (доходом) годувальника.

Поняття пенсії у разі втрати годувальника.

Під терміном «втрата годувальника» розуміється його фізична смерть, безвісна відсутність чи оголошення померлим в судовому порядку.

Пенсія у разі втрати годувальника призначається спільно на всіх членів сім’ї, які мають право на цей вид пенсії. Проте на вимогу конкретного члена сім’ї із загальної суми пенсії виділяється його частка, яка виплачується йому окремо.

Право на даний вид пенсії відповідно до ст. 37 Закону України «Про пенсійне забезпечення» мають непрацюючі члени сім’ї померлого годувальника, які були на його утриманні. Дітям пенсії призначаються незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.

Батьки і чоловік (дружина) померлого, які не були на його утриманні, також мають право на пенсію, якщо згодом втратили джерело засобів до існування.

Відповідно до ст. 36 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» непрацездатними членами сім’ї вважаються:

1) чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є інвалідами або досягли пенсійного віку;

2) діти (у тому числі діти, які народилися до спливу 10 місяців з дня смерті годувальника) померлого годувальника, які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали інвалідами до досягнення 18 років.

Діти, які навчаються за денною формою навчання у загальноосвітніх навчальних закладах системи загальної середньої освіти, а також професійно-технічних, вищих навчальних закладах, - до закінчення такими дітьми навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років, та діти-сироти - до досягнення ними 23 років незалежно від того, навчаються вони чи ні;

3) чоловік (дружина), а в разі їх відсутності - один з батьків або брат чи сестра, дідусь чи бабуся померлого годувальника незалежно від віку і працездатності, якщо він (вона) не працюють і зайняті доглядом за дитиною (дітьми) померлого годувальника до досягнення нею (ними) 8 років.

До членів сім’ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться особи, зазначені в частині другій цієї статті, якщо вони:

1) були на повному утриманні померлого годувальника;

2) одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.

Основною умовою для призначення пенсії у разі втрати годувальника є непрацездатність певної категорії осіб. Для кожної з цих категорій встановлюються додаткові умови призначення даного виду пенсії.

До умов призначення пенсії сім’ям можна віднести час і причину смерті годувальника. Пенсія призначається незалежно від того, коли помер годувальник – у період роботи чи після її припинення.

Пенсія у зв’язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім’ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявного стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по інвалідності, а у разі смерті пенсіонера або військовослужбовця проходження строкової служби – незалежно від тривалості страхового стажу.

Пенсії у зв’язку з втратою годувальника обчислюється у відсотках до розміру пенсії за віком померлого годувальника, яку міг би він отримувати за життя, якби дожив до пенсійного віку і яка обчислюється за правилами, встановленими Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до ст. 37 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» пенсія у зв’язку з втратою годувальника призначається у розмірі: на одного непрацездатного члена сім’ї – 50% пенсії за віком померлого годувальника; на двох та більше непрацездатних членів сім’ї – 100% пенсії за віком померлого годувальника, що розподіляється між ними рівними частками.

Пенсія у зв’язку з втратою годувальника призначається на весь період, протягом якого, член сім’ї померлого годувальника вважається непрацездатним, а членам сім’ї, які досягли пенсійного віку – довічно.

Зміна розміру пенсії або припинення її виплати членам сім’ї здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому склалися обставини, що спричинили зміну розміру або припинення виплати пенсії.

На всіх членів сім’ї, які мають право на пенсію у зв’язку з втратою годувальника, призначається одна спільна пенсія. На вимогу члена сім’ї із загальної суми пенсії виділяється його частка, яка виплачується окремо. Виділення частки пенсії провадиться з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому надійшла заява про виділення частки пенсії.

Дата добавления: 2015-05-10