Особливості виконання зобов’язань з множинністю осіб

Виконання альтернативного зобов'язання

Альтернативним є зобов'язання, в якому боржник зобов'язаний вчинити одну з двох або кількох дій. Боржник має право вибору предмета зобов'язання, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту.

Альтернативні зобов’язання означають, що борж­ник має здійснити-для кредитора одну з кількох дій, передбачених законом або договором. Право вибору належить боржникові, що виконує зобов’язання, якщо інше не встановлене законом, договору або сутності зобов’язання. Отже, при укладенні договору предмет зобов’язання зазначається альтернативно. Наприклад, боржник зобов’язується передати кредитору певну річ або сплатити вартість цієї речі. Тільки в момент вико­нання альтернативного зобов’язання здійснюється виз­начення конкретного предмета виконання із зазначених у договорі варіантів.

Вчинення боржником будь-якої дії, що визначена договором, вважається належним виконанням аль­тернативного зобов’язання. При цьому право вибору предмета зобов’язання має боржник, якщо інше не вста­новлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов’язання або звичаїв ділового обороту. Отже, договором може бути встановлено, що право вибору предмета виконання альтернативного зобов’язання належить кредиторові. У певних випадках право кредитора визначати предмет виконання альтер­нативного зобов’язання закріплене в актах цивільного законодавства, зокрема, право покупця в разі передання йому товару неналежної якості (ст. 678 ЦК), право замовника у разі неналежної якості роботи підрядника (ст. 858 ЦК) тощо.

Як ми уже відзначали у загальних положеннях про суб’єкти зобов’язань сторони в зобов'язанні (кредитор і боржник) можуть бути представлені одночасно декількома особами (ч. 2 ст. 510 ЦКУ). Це безумовно впливає на виконання зобов’язань в залежності від того яка множинність (активна, пасивна чи змішана) і який вид зобов'язань (часткові, солідарні чи субсидіарні).

Нагадаємо, що активна множинність має місце у випадку, якщо на стороні кредитора бере участь декілька осіб стосовно представленого лише однією особою боржника. Така множинність характеризується тим, що всі співкредитори права мають право вимагати від боржника виконання його зобов’язання. Навпроти, пасивна множинність означає одночасну на одним предметом наявність декількох співборжників при одному кредиторі. У цьому випадку кредитор вправі вимагати виконання від усіх співборжників, що беруть участь у зобов'язанні.

При участі в зобов’язанні одночасно декількох співборжників і співкредиторів має місце змішана множинність. Наприклад, якщо декілька спадкоємців продали отриману ними в спадщину квартиру чи будинок подружжю, то виникла множинність осіб обох сторін договору купівлі-продажу житла. Отже всі співпродавці мають право на визначену спадковим зобов’язанням частку від вирученої від продажу суми, а подружжя сплачують суму відповідно до правил спільного подружнього майна чи укладеного між подружжям договору.

У залежності від обсягу належних кожному співкредитору праві вимог, та зобов’язань кожного із співборжника в зобов'язаннях із множинністю суб'єктів слід розрізняти дольові, солідарні та субсидіарні вимоги і зобов’язання.

Так при активній множинності в частковому зобов'язанні кожний із співкредиторів зобов'язання вправі вимагати від боржника виконання його обов’язку тільки в межах належної йому частки (долі).

При пасивній множинності в частковому зобов'язанні кожний із співборжників зобов'язаний виконати зобов'язання лише у визначеній для нього частці (долі).

При змішаній множинності в частковому зобов'язанні кожний із співкредиторів може вимагати виконання зобов'язання в визначеній частці від кожного з співборжників, а кожний із співборжників зобов’язаний виконати зобов'язання тільки в тій частці, що приходиться на нього.

При активній множинності в солідарному зобов'язанні[52] кожен із співкредиторів вправі вимагати від боржника виконання на його користь зобов’язання повному обсязі. За таких умов боржник, що виконав зобов'язання в повному обсязі одному із солідарних співкредиторів, вважається таким, що виконав зобов’язання належним чином. Інші співкредитори вправі звертатися для одержання своєї частини виконання до співкредитора, що прийняв виконання від боржника у повному обсязі. Тож співкредитор, який отримав повне виконання стає боржником інших співкредиторів. Наприклад, при здачі в оренду належної на праві спільної власності квартири кожен із співвласників вправі вимагати від орендаря сплати всієї суми орендної плати.

При пасивній множинності в солідарному зобов'язанні кредитор вправі вимагати виконання від кожного із співборжників у повному обсязі окремо або від одного із співборжників. Кредитор, що не одержав повного задоволення від одного із солідарних співборжників, має право вимагати недоотримане від інших солідарних співборжників. Якщо хтось із солідарних співборжників повністю виконав все зобов’язання перед кредитором то воно припиняється. Той із співборжників, хто виконав зобов’язання в повному обсязі право регресної (зворотної) вимоги до інших співборжників у рівних частках. Так, солідарний обов’язок виникає при спільному заподіянні шкоди декількома особами, наприклад в результаті побоїв. Проте якщо такі співборжники повинні були по різному усвідомлювати значення своїх дій що призводить до необхідності врахування їх вини. З урахуванням наведеного зобов’язання буде по суті дольовим.

Дата добавления: 2015-05-07