Види комп'ютерних мереж

Локальні мережі (LAN, Local Area Network) об'єднують комп'ютери, розташовані в одному приміщенні чи одній організацій, наприклад, у ліцеї, університеті, банку, на заводі тощо. Головною ознакою локальної мережі є порівняно короткі, швидкісні й добре захищені лінії зв'язку. Швидкість пересилання даних в локальний мережі становить 10, 100 або 1000 Мбіт/с і більша (1 Мбіт = 10⁶ біт).

Глобальні мережі (WAN, wide Area Network) найчастіше об'єднують локальні мережі за галузевою ознакою (банківських мережі, мережі авіакомпаній, наукових організацій тощо). Прикладом глобальної мережі є мережа УРАН в Україні, яка об'єднує наукові центри в географічному трикутнику Львів-Київ-Севастополь.

Виділяють також міські мережі -регіональні (MAN, Metropolitan Area Network) з великим, як у глобальній мережі, радіусом дії і швидкісними, як у локальній мережі, середовищами передавання даних.

Найпростіший приклад локальної мережі - два комп'ютери, з'єднані спеціальним кабелем через послідовні чи паралелі порти через мережні адаптери. Такий спосіб з'єднання називають прямим.

Окремий комп'ютер мережі називають робочою станцією. Користувачів локальної мережі називають робочою групою.

Якщо всі комп'ютери локальний мережі рівноправні, то така мережа є одноранговою. Члени робочої групи мають доступ до незахищеної інформації на кожному комп'ютері. На таких комп'ютерах встановлюється одна з мережних операційних систем (ОС): Linux, FreeBSD, Windows NT Workstation, Net Ware фірми Novell, LANtastic фірми Artisoft чи ОС з підтримкою мережних функцій (Windows 9x, XP, Vista тощо).

Якщо в мережі є комп'ютер, з якого черпають інформацію робочі станції, то його називають сервером, робочі станцій- клієнтами, а з'єднання - мережею типу клієнт-сервер. На таких комп'ютерах встановлюють спеціальне програмне забезпечення: програму-сервер для сервера і програму-клієнт для кожної робочої станції. Сьогодні це найпоширеніший тип мережі. Для їх функціонування потрібна операційна система Linux або MS Windows NT чи 2003-2005 Server, або MS Windows XP Professional, LAN Server фірми IBM, NetWare фірми Novell тощо.

Робочі станції можуть розміщуватись на значній відстані від сервера, наприклад, в іншому місті. Якщо комп'ютер-клієнт з'єднаний із сервером за допомогою виокремленої телефонної чи іншої лінії зв'язку, то таке з'єднання називаютьвіддаленими доступом до мережі. Апаратну підтримку такого з'єднання здійснює пристрій, який називають модемом. Комп'ютер з віддаленим зв'язком до сервера називають абонентським пунктом. Виділені (виокремленні) лінії застосовують також для з'єднання локальних мереж з глобальною мережею Інтернет.

3. Охарактеризувати топологію підключення комп’ютерних мереж (навести приклади).

Під топологією (компонуванням, конфігурацією, структурою) комп’ютерної мережі звичайно розуміється фізичне розташування комп’ютерів мережі друг щодо друга й спосіб з’єднання їхніми лініями зв’язку. Важливо відзначити, що поняття топології ставиться, насамперед, до локальних мереж, у яких структуру зв’язків можна легко простежити. У глобальних мережах структура зв’язків звичайно схована від користувачів не занадто важлива, тому що кожний сеанс зв’язку може виконуватися по своєму власному шляху.

Топологія визначає вимоги до устаткування, тип використовуваного кабелю, можливі й найбільш зручні методи керування обміном, надійність роботи, можливості розширення мережі.

Існує три основних топології мережі:

1. шина (bus), при якій всі комп’ютери паралельно підключаються до однієї лінії зв’язку й інформація від кожного комп’ютера одночасно передається всім іншим комп’ютерам (рис. 1);
2. зірка (star), при якій до одного центрального комп’ютера приєднуються інші периферійні комп’ютери, причому кожний з них використовує свою окрему лінію зв’язку (рис. 2);
3. кільце (ring), при якій кожний комп’ютер передає інформацію завжди тільки одному комп’ютеру, наступному в ланцюжку, а одержує інформацію тільки від попереднього комп’ютера в ланцюжку, і цей ланцюжок замкнутий в «кільце» (рис. 3).

Рис. 1. Мережна топологія «шина»

Рис. 2. Мережна топологія «зірка»

Рис. 3. Мережна топологія «кільце»

На практиці нерідко використовують і комбінації базових топологій, але більшість мереж орієнтовані саме на ці три. Розглянемо тепер коротко особливості перерахованих мережних топологій.

Крім трьох розглянутих основних, базових топологій нерідко застосовується також мережна топологія «дерево» (tree), яку можна розглядати як комбінацію декількох зірок. Як і у випадку зірки, дерево може бути активним, або справжнім (рис. 5), і пасивним (рис. 6). При активному дереві в центрах об’єднання декількох ліній зв’язку перебувають центральні комп’ютери, а при пасивному - концентратори (хабы).

Рис. 5. Топологія «активне дерево»

Рис. 6. Топологія «пасивне дерево». К - концентратори

Застосовуються досить часто й комбіновані топології, наприклад зірково-шинна, зірково-кільцева.

Топологія мережі визначає не тільки фізичне розташування комп’ютерів, але, що набагато важливіше, характер зв’язків між ними, особливості поширення сигналів по мережі. Саме характер зв’язків визначає ступінь відмовостійкості мережі, необхідну складність мережної апаратури, найбільш підходящий метод керування обміном, можливі типи середовищ передачі (каналів зв’язку), припустимий розмір мережі (довжина ліній зв’язку й кількість абонентів), необхідність електричного узгодження й багато чого іншого.

4. Охарактеризувати Internet, історія його виникнення.

Інтерне́т (від англ. Internet) — всесвітня система взаємосполучених комп'ютерних мереж, що базуються на комплекті Інтернет-протоколів. Інтернет також називають мережею мереж. Інтернет складається з мільйонів локальних і глобальних приватних, публічних, академічних, ділових і урядових мереж, пов'язаних між собою з використанням різноманітних дротових, оптичних і бездротових технологій. Інтернет становить фізичну основу для розміщення величезної кількості інформаційних ресурсів і послуг, таких як взаємопов'язані гіпертекстові документи Всесвітньої павутини (World Wide Web — WWW) та електронна пошта.

Історія Інтернету сягає досліджень 1960-х років, які проводилися на замовлення уряду США і мали на меті створення надійних розподілених комп'ютерних мереж, стійких до пошкоджень. Попередницею Інтернету стала мережа ARPANET (англ. Advanced Research Projects Agency Network), яка почавши функціонувати в кінці 1960-х, в кінці 1970-х об'єднувала близько 200 вузлів.

У 1962 році Джозеф Ліклайдер (1915–1990), керівник Агентства передових оборонних дослідницьких проектів США (англ. Defense Advanced Research Projects Agency) висловив ідею Всесвітньої комп'ютерної мережі. У 1969 році Міністерство оборони США започаткувало розробку проекту, котрий мав на меті створення надійної системи передачі інформації на випадок війни. Агентство (англ. DARPA) запропонувало розробити для цього комп'ютерну мережу. Розробка була доручена Каліфорнійському університету Лос-Анджелеса, Стенфордському дослідному центрові, Університету штату Юта та Університету штату Каліфорнія в Санта-Барбарі. Ця мережа була названа ARPANET (англ. Advanced Research Projects Agency Network — Мережа Агентства передових досліджень). В рамках проекту мережа об'єднала названі заклади. Всі роботи фінансувались за рахунок Міністерства оборони. ARPANET почала активно рости й розвиватись; її дедалі ширше почали використовувати вчені із різних галузей науки.

Перший сервер ARPANET було встановлено 1 вересня 1969 року у Каліфорнійському університеті в Лос-Анджелесі. Комп'ютер «Honeywell 516» мав 12 кілобайт оперативної пам'яті.

До 1971 року була розроблена перша програма для відправки електронної пошти мережею, котра відразу стала дуже популярною.

На початку 90-х років минулого століття в Україні про Інтернет знали небагато. Нині Інтернет увійшов у життя мільйонів людей, хоча говорити про високий рівень доступу до нього не можна.

5. Охарактеризувати види браузерів(навести приклади).

Браузер (англ. browser МФА: [ˈbraʊ̯zɚ] бра́узер — переглядач), також броузер, оглядач, (веб)переглядач — програмне забезпечення для комп'ютера або іншого електронного пристрою, як правило, під'єднаного до Інтернету, що дає можливість користувачеві взаємодіяти з текстом, малюнками або іншою інформацією на гіпертекстовій веб-сторінці. Тексти та малюнки можуть містити посилання на інші веб-сторінки, розташовані на тому ж веб-сайті або на інших веб-сайтах. Веб-переглядач з допомогою посилань дозволяє користувачеві швидко та просто отримувати інформацію, розміщену на багатьох веб-сторінках.

Сьогодні є ціла низка програм для навігації в Інтернеті. Найпопулярніші з них:

• Microsoft Internet Explorer,
• Mozilla Firefox,
• Google Chrome,
• Safari,
• Opera.

Кожний переглядач має свої відмінності в інтерпретації гіпертексту, що пов’язано з різною реалізацією рушіїв відображення та створенням пропрієтарних тегів для розширення можливостей стандартного HTML. Так, один текст може бути відтворено по-різному в Internet Explorer та Mozilla Firefox. Багато Інтернет-сервісів оптимізують свої сторінки під один стандарт, віддаючи перевагу одному переглядачу (приклад Flickr з Mozilla Firefox). Для покращення сумісності сторінки з різними браузерами та їх версіями може використовуватися техніка CSS фільтрів, яка полягає у використанні різних файлів каскадних таблиць стилів (CSS) або різних записів у CSS-файлах залежно від типу та версії браузера.

В Україні, за даними StatCounter^[8], на середину серпня 2012 року найпопулярніший браузер Google Chrome з часткою 29,65%, за ним йде Opera, який має 27,28%. Замикає трійку лідерів Mozilla Firefox, в активі якого 27,06%. Четвертим у списку йде Internet Explorer із часткою 12,81%, закінчує перелік браузер Safari із часткою 2,01%.

За останній рік частка оглядача від Google постійно збільшується, тому він вважається найдинамічнішим браузером.

6. Охарактеризувати пошукові системи та їх види(навести приклади).

Пошуко́ва систе́ма певна база данних — онлайн-служба (програмно-апаратний комплекс з веб-інтерфейсом), що надає можливість пошуку інформації в Інтернеті. У просторіччі під пошуковою системою розуміють веб-сайт, на котрому розміщено інтерфейс (фронт-енд) системи. Програмною частиною пошукової системи є пошуко́ва маши́на (пошуко́вий руші́й) — комплекс програм, що забезпечує функціональність пошукової системи і, зазвичай, є комерційною таємницею компанії-розробника пошукової системи.

Багатомовна пошукова система
• Google - має величезні можливості в галузі пошуку. Загальна кількість проіндексованих сторінок перевищує два мільярди. Добір документів можна проводити на більш ніж шістдесяти мовах.

Українські пошукові системи
• uaport.net/ - загальний тематичний каталог містить близько 20 напрямків, регіональний - усі області України. Ресурси, які відносяться до найбільш популярних тем, згруповані в окремі розділи. Сильною стороною UAport є пошук новин - спеціальний робот декілька раз в день сканує сайти новин, що дозволяє отримувати свіжі новини із різних джерел.
• http://meta.ua - МЕТА здійснює пошук по українським серверам, а також серверам з українською тематикою у всьому світі. Область пошуку додатково обмежується однією або декількома регіональними підрубриками. Важлива унікальна особливість Мети - підтримка пошуку з урахуванням правопису української мови.
• http://www.uaport.net/UAcatalog/ - перевагою TopPing є нова мета пошукова машина МетаPing, яка дозволяє виконувати пошук по декільком ІПС одночасно.
• http://www.goldbook.dp.ua/ - Золота книга - каталог каталогів, пошукових та рейтингових систем України, РФ і країн СНД. Ресурс всього містить 259 каталогів
• http://www.lot-co.mksat.net/dir/www/links_directories_ukrainian_ru.html - Лот - посилання на основні каталоги ресурсів Інтернет України, країн СНД і міжнародні.

Метапошукова система для учнів та професорів
Метапошукова система PDF Science Search (PDFSS) розташована на сайтi "Хаос. Нелинейная динамика " http://chaos.in.ua/ забезпечує пошук PDF-файлів, які знаходяться на Веб-ресурсах в режимі відкритого доступу. Процедура пошуку побудована на використанні технологій провідних пошукових систем, Google, Яндекс, Рамблер.
Основну ідею системи: "знайти прямі посилання лише на реальні, вільно доступні PDF-документи, не подразнюючи нервову систему користувача зайвими переходами на посилання на документи, які вимагають оплати, які пропонують зареєструватися або посилання на опис, а не на сам документ".
Цільова аудиторія системи PDFSS - школярі, студенти, аспіранти, інженери, викладачі, науковці.
Система створена в ElVisti.

Російські пошукові системи
• http://www.rambler.ru/ - пошукова система містить інформацію про більш ніж 12 мільйонів документів, розташованих на серверах країн СНД і Росії. Rambler опускає при пошуку стоп-слова: прийменники, частки, артиклі. Якщо ж ці елементи входять до складу фрази, то їх потрібно узяти в лапки.
• http://www.aport.ru/ - одна з кращих російськомовних пошукових систем. Перевагою Апорту є англо-російський і російсько-англійський переклад у режимі online запитів і пошуків результату, завдяки чому можна вести пошук у російських ресурсах Internet, навіть не знаючи російської мови.
• http://www.yandex.ru/ - найбільша пошукова машина російської частини Internet: кількість проіндексованих документів наближається до 56 млн. Пошук враховує усі форми слова за правилами російської мови, у тому числі відмінки і дієвідміни.
• http://animapoisk.narod.ru/ - Аnimapoisk. На цій сторінці подано список універсальних пошукових систем і каталогів, які не мають певної тематики. Сайти в таблиці розташовуються в порядку спадання індексу популярності, сукупного покажчика, що розраховується на основі індексу цитування даної системи іншими та її відвідуваністю.

Англомовні пошукові системи
• http://www.yahoo.com/ - англомовна пошукова система має найбільш розвинену структуру каталогів і різних сервісів. Сотні тисяч різних Internet-ресурсів впорядковуються вручну за 14 основними рубриками, кожна з який має кілька підрубрик з більш вузькою тематикою.
• http://www.lycos.com/ - до складу Lycos входять величезна база даних з числом URL вище за 66 млн. Ця пошукова система (англомовна) містить різноманітну цікаву інформацію, у тому числі новини, огляди вузлів, посилання на популярні вузли, карти міст, а також засоби для пошуку адрес різних осіб і пошуку веб-зображень і звукових кліпів.
• http://www.altavista.com/ - англомовна пошукова система містить близько 550 млн. індексованих сторінок. Аlta Vista відрізняється потужними можливостями пошуку. Наприклад, можна відібрати тільки відеоролики, тільки звукові файли чи зображення. Якщо при написанні ключового слова користувач припустився граматичної помилки, портал підбирає схоже слово і видає за ним посилання.
• http://www.hotbot.com/ - це база даних, що містить близько 54 млн. документів, індексованих за новим текстом, і один з найбільш повних (англомовних) пошукових механізмів.
• http://www.infoseek.com/ - англомовна база даних пошукового механізму Infoseek складається з 1,5 млн. сторінок, індексованих за повним текстом. Відповіді впорядковуються по двох показниках: наскільки часто зустрічається на сторінці слово чи фраза, а також у якому місці.
• http://www.webcrawler.com / - WebCrawler пропонує 15 категорій змісту, і, клацнувши мишею на одній з них, можна знайти кілька підкатегорій з короткими анотаціями англійською мовою безлічі цікавих вузлів. Можна відразу зв'язатися з одним з таких вузлів чи продовжити пошук вузлів, що містять інформацію з потрібної теми.
• http://www.excite.com/ - Excite вигідно відрізняється від інших пошукових вузлів тим, що дозволяє вести пошук англійською мовою в службах новин і публікує огляди веб-сторінок. База даних цього вузла складається з більш ніж 50 млн. сторінок з індексацією за повним текстом.

7. Охарактеризувати електронну пошту(навести приклади).

Електро́нна по́шта (англ. e-mail, або email, скорочення від electronic mail) — популярний сервіс в інтернеті, що робить можливим обмін даними будь-якого змісту (текстові документи, аудіо-відео файли, архіви, програми).

Принцип роботи електронної пошти.

1. Її поштовий клієнт форматує повідомлення в спеціальний формат та відправляє по протоколу SMTP на місцевий сервер обміну пошти (MTA), в цьому випадку smtp.a.org, її інтернет-провайдера.
2. Сервер обміну пошти отримує адресу призначення з даних протоколу SMTP (а не з шапки листа), в цьому випадку, це [e-mail]. Адреса скрині для отримання електронних листів це рядок localpart@exampledomain. Фрагмент перед знаком @ називають локальною частиною адреси, зазвичай, вона збігається з іменем користувача отримувача, а фрагмент після знаку @ називають доменним іменем. Сервер передачі листів використовує доменне ім'я для визначення повного доменного імені сервера обміну листами в доменній системі імен (DNS)
3. DNS сервер домену b.org, ns.b.org, надсилає у відповідь МХ записи в яких перелічено сервери обміну пошти цього домену, в цьому випадку mx.b.org, сервер інтернет-провайдера Боба.
4. smtp.a.org відправляє лист mx.b.org по протоколу SMTP, який кладе його в скриню користувача bob.
5. Боб натискає кнопку «отримати повідомлення» в поштовому клієнті, який отримує листи з сервера по протоколу Post Office Protocol (POP3).

До популярних поштових програм-клієнтів відносять:

• Eudora Mail
• Evolution
• KMail
• Mozilla Mail
• Mozilla Thunderbird
• Netscape Mail
• Novell GroupWise
• Opera Mail (M2)
• Outlook
• Outlook Express
• TheBat!

8. Дати визначення понятям адресація, навігація в Інтернет.

Дата добавления: 2015-05-08