Постанови Пленуму Верховного Суду 1 страница

1. «Про деякі питання застосування законодавства, яке регулює порядок і строки затримання (арешту) осіб при вирішенні питань, пов’язаних з їх екстрадицією» (Постанова Пленуму Верховного Суду України від 8 жовтня 2004 року № 16) // Вісник Верховного Суду України. - 2004. - № 11.

2. Про застосування судами законодавства про відповідальність за втягнення неповнолітніх у злочинну чи іншу антигромадську діяльність (Постанова Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2004 року № 2) // Постанови Пленуму Верховного Суду України у кримінальних справах (1973 - 2004). Офіційне видання. За заг. ред. В.Т. Маляренка. - К., 2004.

3. Про практику застосування судами України законодавства у справах про злочини неповнолітніх (Постанова Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 5) // Постанови Пленуму Верховного Суду України у кримінальних справах (1973 - 2004). Офіційне видання. За заг. ред. В.Т. Маляренка. - К., 2004.

4. Про практику розгляду судами справ про застосування примусових заходів виховного характеру (Постанова Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 2) // rada.gov.ua.

5. Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування (Постанова Пленуму Верховного Суду України від 3 червня 2005 року № 7) // rada.gov.ua.

6. Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування. (Постанова Пленуму Верховного Суду України від 11 лютого 2005 року № 2) // rada.gov.ua.

7. Про посилення судового захисту прав та свобод людини і громадянина (Постанова Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 1997 року № 7) // Постанови Пленуму Верховного Суду України у кримінальних справах (1973 - 2004).Офіційне видання. За заг. ред. В.Т. Маляренка. - К., 2004.

8. Про визначення кількісного складу судових палат та Військової судової колегії Верховного Суду України (Постанова Пленуму Верховного Суду України від 18 жовтня 2005 року № 10) // rada.gov.ua.

9. Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування. (Постанова Пленуму Верховного Суду України від 11 лютого 2005 року № 2) // rada.gov.ua

10. Про посилення судового захисту прав та свобод людини і громадянина (Постанова Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 1997 року № 7) // Постанови Пленуму Верховного Суду України у кримінальних справах (1973 - 2004).Офіційне видання. За заг. ред. В.Т. Маляренка. - К., 2004.

11. Про практику постановлення судами вироків (постанов) при розгляді кримінальних справ в апеляційному порядку (Постанова Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 1) // rada.gov.ua.

12. Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну не відбутої частини покарання більш м’яким (Постанова Пленуму Верховного Суду України від 26 квітня 2002 року № 2) // Постанови Пленуму Верховного Суду України у кримінальних справах (1973 - 2004). Офіційне видання. За заг. ред. В.Т. Маляренка. - К., 2004.

13. Про практику застосування судами України законодавства про погашення і зняття судимості (Постанова Пленуму Верховного Суду України від 26 грудня 2003 року № 16) // Постанови Пленуму Верховного Суду України у кримінальних справах (1973 - 2004). Офіційне видання. За заг. ред. В.Т. Маляренка. - К., 2004.

14. Про практику застосування судами України процесуального законодавства при вирішенні питань, пов’язаних із виконанням вироків (Постанова Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 1990 року № 11) // Постанови Пленуму Верховного Суду України у кримінальних справах (1973 - 2004). Офіційне видання. За заг. ред. В.Т. Маляренка. - К., 2004.

15. Про завдання судів України по підвищенню рівня правосуддя (Постанова Пленуму Верховного Суду України від 22 лютого 1991 року № 1) // Постанови Пленуму Верховного Суду України у кримінальних справах (1973 - 2004). Офіційне видання. За заг. ред. В.Т. Маляренка. - К., 2004.

16. Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування. (Постанова Пленуму Верховного Суду України від 11 лютого 2005 року № 2) // rada.gov.ua.

17. Про додержання судами України процесуального законодавства, яке регламентує судовий розгляд кримінальних справ (Постанова Пленуму Верховного Суду України від 27 грудня 1985 року № 11) // Постанови Пленуму Верховного Суду України у кримінальних справах (1973 - 2004). Офіційне видання. За заг. ред. В.Т. Маляренка. - К., 2004.

18. Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку (Постанова Пленуму Верховного Суду України від 29 червня 1990 року № 5) // Постанови Пленуму Верховного Суду України у кримінальних справах (1973 - 2004). Офіційне видання. За заг. ред. В.Т. Маляренка. - К., 2004.

19. Про строки розгляду судами України кримінальних і цивільних справ (Постанова Пленуму Верховного Суду України № 3 від 1 квітня 1994 року) // rada.gov.ua.

20. Про практику винесення судами окремих ухвал (постанов) у кримінальних справах (Постанова Пленуму Верховного Суду України від 28 березня 2008 року № 3) // Вісник Верховного суду України. – 2008. - № 4. - С. 8.

21. Про незалежність судової влади (Постанова Пленуму Верховного Суду України від 13 червня 2007 року № 8) // rada.gov.ua.

22. Про застосування законодавства, що передбачає державний захист суддів, працівників суду і правоохоронних органів та осіб, які беруть участь у судочинстві (Постанова Пленуму Верховного Суду України від 18 червня 1999 року № 10) // Постанови Пленуму Верховного Суду України у кримінальних справах (1973 - 2004). Офіційне видання. За заг. ред. В.Т. Маляренка. - К., 2004.

23. Про завдання судів України по підвищенню рівня правосуддя (Постанова Пленуму Верховного Суду України від 22 лютого 1991 року № 1) // Постанови Пленуму Верховного Суду України у кримінальних справах (1973 - 2004). Офіційне видання. За заг. ред. В.Т. Маляренка. - К., 2004.

24. Про практику застосування судами України кримінально-процесуального законодавства, що регулює повернення справ на додаткове розслідування. (Постанова Пленуму Верховного Суду України від 11 лютого 2005 року № 2) // rada.gov.ua.

25. Про строки розгляду судами України кримінальних і цивільних справ (Постанова Пленуму Верховного Суду України від 1 квітня 1994 року № 3) // rada.gov.ua.

26. Про практику застосування кримінально-процесуального законодавства при попередньому розгляді кримінальних справ у судах першої інстанції (Постанова Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 6) // Вісник Верховного суду України. – 2008. - № 6. – С. 10.

27. Про практику застосування судами України законодавства про протокольну форму досудової підготовки матеріалів (Постанова Пленуму Верховного Суду України від 27 червня 1986 року) // Постанови Пленуму Верховного Суду України в кримінальних справах (1973-1998). - К., 1998.

28. Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності (Постанова Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 1) // rada.gov.ua

29. Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах (Постанова Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 1997 року № 8) // Постанови Пленуму Верховного Суду України у кримінальних справах (1973 - 2004). Офіційне видання. За заг. ред. В.Т. Маляренка. - К., 2004.

30. Про деякі питання застосування судами України законодавства при дачі дозволів на тимчасове обмеження окремих конституційних прав і свобод людини і громадянина під час здійснення оперативно-розшукової діяльності, дізнання і досудового слідства (Постанова Пленуму Верховного Суду України від 28 березня 2008 року № 2) // Вісник Верховного суду У Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Міністерства внутрішніх справ України щодо офіційного тлумачення положень статті 86 Конституції України, а також частини другої статті 15 та частини першої статті 16 Закону України „Про статус народного депутата України” (справа про запити і звернення народних депутатів України до органів дізнання і досудового слідства) від 20 березня 2002 року № 4-рп/2002 (справа № 1-11/2002 // rada.gov.ua

31. Постанова Пленуму Верховного Суду України № 1 від 11 лютого 2005 року “Про деякі питання, які виникають під час розгляду судами України скарг на постанови органів дізнання, слідчого, прокурора про порушення кримінальної справи” // rada.gov.ua

32. Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства (Постанова Пленуму Верховного Суду України від 25 квітня 2003 року № 4) // Постанови Пленуму Верховного Суду України у кримінальних справах (1973 - 2004). Офіційне видання. За заг. ред. В.Т. Маляренка. - К., 2004.

33. Про практику застосування судами застави як запобіжного заходу (Постанова Пленуму Верховного Суду України від 26 березня 1999 року № 6) // Постанови Пленуму Верховного Суду України у кримінальних справах (1973 - 2004). Офіційне видання. За заг. ред. В.Т. Маляренка. - К., 2004.

34. Про деякі питання застосування судами України законодавства при дачі дозволів на тимчасове обмеження окремих конституційних прав і свобод людини і громадянина під час здійснення оперативно-розшукової діяльності, дізнання і досудового слідства (Постанова Пленуму Верховного Суду України від 28 березня 2008 року № 2) // Вісник Верховного суду України. - 2008. - № 4. - С. 4.

35. Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах (Постанова Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 1997 року № 8) // Постанови Пленуму Верховного Суду України у кримінальних справах (1973 - 2004). Офіційне видання. За заг. ред. В.Т. Маляренка. - К., 2004.

36. Про незалежність судової влади (Постанова Пленуму Верховного Суду України від 13 червня 2007 року № 8) // rada.gov.ua.

37. Про застосування законодавства, що передбачає державний захист суддів, працівників суду і правоохоронних органів та осіб, які беруть участь у судочинстві (Постанова Пленуму Верховного Суду України від 18 червня 1999 року № 10) // Постанови Пленуму Верховного Суду України у кримінальних справах (1973 - 2004). Офіційне видання. За заг. ред. В.Т. Маляренка. - К., 2004.

38. Про посилення судового захисту прав та свобод людини і громадянина (Постанова Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 1997 року № 7) // Постанови Пленуму Верховного Суду України у кримінальних справах (1973 - 2004). Офіційне видання. За заг. ред. В.Т. Маляренка. - К., 2004.

39. Про практику застосування судами законодавства, яким передбачені права потерпілих від злочинів (Постанова Пленуму Верховного Суду України від 2 липня 2004 року № 13) // Вісник Верховного Суду України. - 2004. - № 8.

40. Про застосування законодавства, яке забезпечує право на захист у кримінальному судочинстві (Постанова Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року № 8) // Постанови Пленуму Верховного Суду України у кримінальних справах (1973 - 2004). Офіційне видання. За заг. ред. В.Т. Маляренка. - К., 2004.

41. Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя (Постанова Пленуму Верховного Суду України від 1 листопада 1996 року № 9) // Постанови Пленуму Верховного Суду України у кримінальних справах (1973 - 2004). Офіційне видання. За заг. ред. В.Т. Маляренка. - К., 2004.

42. Про застосування законодавства, яке забезпечує право на захист у кримінальному судочинстві (Постанова Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року № 8) // Постанови Пленуму Верховного Суду України у кримінальних справах (1973 - 2004). Офіційне видання. За заг. ред. В.Т. Маляренка. - К., 2004.

ЛІТЕРАТУРА ДО ВСІХ ТЕМ:

1.Кримінальний процес України. Підручник під заг. ред. Ю.М.Грошевого та В.М.Хотенця. – Харків: Право, 2000.

2.Науково-практичний коментар Кримінально-процесуального кодексу України за редакцією голови Верховного Суду України В.Т. Маляренка.К.: Форум, 2003.

3.Лобойко Л.М. Кримінально-процесуальне право: Курс лекцій. – К.: Істина, 2007(2008). – 456 с.

4.Коваленко Є.Г. Кримінальний процес України. Навчальний посібник. К.: Юрінком Інтер, 2003

Кучинська О.П., Кучинська О.А. Кримінальний процес України: Навч. Посіб. – К.: Прецедент, 2005. – 202 с.

6.Тертышник В.М. Научно-практический комментарий к Уголовно-процесуальному кодексу Украины. – Київ: А.С.К., 2002.

7.Тертишник В.М. Кримінально-процесуальне право України: підручник. – Київ: А.С.К., 2003.

8.Михеєнко М.М., Нор В.Т., Шибіко В.П. Кримінальний процес України. – К.: Либідь, 1999.

9.Макаренко Є.І. Лобойко Л.М., Тертишник В.М., Ліпінський В.В. Дізнання в міліції та митних органах. Навчальний посібник. Дніпропетровськ “Ліра ЛТД” 2003.

10.Тертишник В.М. Гарантії істини та захисту прав і свобод людини в кримінальному процесі: Монографія. – Дніпропетровськ 2002.

11.Тертишник В.М. Кримінально-процесуальне право України: навчальний посібник. – К., - 1999.

12.Уголовный процесс: Учебник для вузов.// Под ред. В.П. Божьева. – М.: Спарк, 1998.

Янович Ю.П. Уголовный процесс Украины. Пособие по подготовке к государственному (выпускному) экзамену - Харьков, 1997.

Постанови Пленуму Верховного Суду України (1972-2002) Київ “А.С.К.” 2003 р.

Зейкан Я.П. “Захист у кримінальній справі” Київ “Вища школа” 2002 р.

Тема 1.

Cутність кримінально-процесуального права.

Кримінально-процесуальний закон

Семінарське заняття

Запитання для обговорення:

1. Кримінально-процесуальне право: поняття, мета і завдання.

2. Джерела кримінально-процесуального права.

3. Структура кримінально-процесуального права.

4. Система стадій кримінального процесу.

5. Чинність кримінально-процесуального закону в просторі, в часі, щодо

осіб.

6. Процесуальна форма і процесуальні гарантії

Загальні положення

1. Кримінально-процесуальне право (КПП) – це регламентуюча реалізацію кримінального закону галузь права, а також здійснювана у формі правових відношень та встановленому порядку діяльність органів дізнання, слідчого, прокурора і суду, спрямована на захист суспільства і громадянина від злочинних посягань, здійснення правосуддя та забезпечення прав і свобод громадян.

Завдання кримінально-процесуального права (КПП):

- охорона прав законних інтересів фізичних і юридичних осіб, які беруть в ньому участь;

- швидке і повне розкриття злочинів;

- викриття винних;

- забезпечення правильного застосування Закону з тим, щоб кожний, хто вчинив злочин, був притягнутий до відповідальності і жоден невинний не був покараний (ст. 2 КПК України).

Мета кримінального процесу може бути досягнута тільки за допомогою зазначених у законі засобів, завдання вирішуються тільки в передбаченому законом порядку з дотриманням процесуальної форми.

Кримінально-процесуальна діяльність (КПД)– починається з моменту одержання органом дізнання, слідчим, прокурором або судом (суддею) приводу до порушення кримінальної справи – заяви або повідомлення про злочин

Стадія – певний етап процесуальної діяльності, який має свої завдання, коло учасників, у якому здійснюються притаманні лише для нього процесуальні дії та приймаються специфічні кінцеві процесуальні рішення.

Стадії кримінального процесу:

1. Порушення кримінальної справи.

2. Досудове розслідування.

3. Попередній розгляд справи суддею.

4. Судовий розгляд.

5. Провадження в апеляційній інстанції.

6. Провадження в касаційній інстанції.

7. Виконання вироків, ухвал і постанов суду.

8..Перегляд судових рішень в порядку виключного провадження.

Процесуальна форма – система процесуальних інститутів і правил, які встановлюють порядок провадження в кримінальних справах, що передбачає:

·коло учасників процесу;

·їхній правовий статус: механізм реалізації своїх прав і виконання обов'язків;

·послідовність і характер проведення слідчих, судових та інших процесуальних дій.

Процесуальні гарантії – система заходів, спрямована на забезпечення прав і свобод, дотримання обов'язків осіб, що беруть участь у справі, а також відповідальність за порушення прав і невиконання обов'язків.

Кримінально-процесуальне право (КПП) – сукупність юридичних норм, що визначають:

- завдання, принципи, коло учасників кримінального процесу, їхні права й обов‘язки;

- інші положення судочинства, що регламентують: порядок порушення справи, досудового розслідування, судового розгляду і вирішення кримінальних справ, виконання судових вироків.

Кримінально-процесуальна діяльність – діяльність органів слідства, прокуратури і суду в сфері кримінально-процесуального права.

Кримінально-процесуальні правовідносини – відносини, що реалізуються у зв'язку з порушенням кримінально-правової заборони, що міститься в нормі кримінального закону, і обов'язком нести кримінальну відповідальність. Починаються з моменту виявлення органом дізнання, слідчим, прокурором або судом ознак злочину.

Кримінальний процес і ОРД співвідносяться:

- за сферою застосування;

- за цілями і завданнями;

- за суб'єктами й особливостям їхнього статусу;

- за юридичною природою;

- за змістом;

- за формою;

- за результатами і значенням.

Джерела КПП – тільки законодавчі акти, що базуються на Конституції.

Норма КПП – правило, що регулює поведінку учасників судочинства шляхом вказівки на умови (передумови) виникнення відповідних правовідносин, визначення його суб'єктів, встановлення прав і обов'язків, санкції за незаконне поводження.

Вид кримінально-процесуальні норми:

· зобов'язують (встановлюють обов'язкові правила);

· уповноважують (наділяють суб'єктів кримінально-процесуальної діяльності процесуальними правами);

· забороняють (забороняють певні дії).

Структура кримінально-процесуальної норми права:

1. Гіпотеза – умова, при наявності якої дана норма починає діяти.

2. Диспозиція – саме правило поведінки.

3. Санкція – небажані для суб'єкта наслідки, що наступають при не виконанні норми.

Відповідь можна проілюструвати аналізом конкретної кримінально-процесуальної норми, наприклад, що регламентує провадження обшуку, очної ставки або інших слідчих дій.

Дія КПЗ у просторі – провадження в кримінальних справах на території України здійснюється за правилами Кримінально-процесуального кодексу України незалежно від місця вчинення злочину.

Дія КПЗ у часі –при провадженні в кримінальній справі застосовується кримінально-процесуальний закон, який діє відповідно під час дізнання, досудового слідства або судового розгляду справи.

Дія КПЗ щодо осіб – визначається принципами і нормами Конституції (рівність перед законом), особливостями провадження по окремих категоріях осіб і т.д. Норми Кримінально-процесуального кодексу застосовуються при провадженні в справах про злочини іноземних громадян, за винятком осіб, які користуються правом дипломатичної недоторканності. Норми цього кодексу застосовуються і в справах про злочини осіб без громадянства.

Нормативні акти:

1. Конституція України – ст. 3, 21, 22, 24, 29, 30, 31, 32, 41, 57, 62, 63.

2. КПК України, ст.1-3

3. Закон України “Про Конституційний суд України” від 16 жовтня 1996 року. //Відомості Верховної Ради України. – 1996. – №4. – Ст.272

4. Указ Президента України від 10.06.1997 р. "Про порядок офіційного оприлюднення нормативно-правових актів та набрання ними чинності ". //Голос України від 26.06.1997.

5. Виступ Президента України Л.Кучми на Всеукраїнській нараді з проблем боротьби з організованою злочинністю і корупцією та захисту прав людини” (Газета “Урядовий кур’єр” від 31 січня 2004 р. №19)

ЛІТЕРАТУРА:

Грошевий Ю.М. Нове у кримінально-процесуальному законодавстві України. Навчальний посібник для студентів юридичних спеціальностей вищих закладів освіти. Харків, Право – 2002.

Коваленко Є.Г. Кримінальний процес України. Навчальний посібник. Київ: Юрінком Інтер, - 2003.

Тертишник В. Концептуальні проблеми удосконалення статусу та процесуальної діяльності слідчого // Організаційно-провові питання реформування досудового слідства в Україні. – Донецьк, 2003. – С.45-57.

Тертишник В.М. Локомотив судової реформи 1864 р. – граф Дмитро Блудов та його час // Підприємство, господарство і право. – 2003. - №4. – С.3-4.

Тертишник В. Юридичні афоризми – вершина красномовства // Підприємство, господарство і право. – 2003. - №5. – С. 3-4.

Тертишник В. Майбутнє правосуддя: зауваження і пропозиції щодо проекту КПК України // Юридичний вісник України. – 2003. - № 34. – С. 10.

Тертиншник В. Концепція Кримінально-процесуального кодексу України та актуальні проблеми правосуддя // Бюлетень Міністерства юстиції України. – 2003. - №6. – С.39-46.

Тертиник В.М. Концептуальна модель КПК України й актуальні проблеми реалізації ідей правової держави у сфері правосуддя // Право України. – 2003. - № 29. – С. 16.

Тертишник В.М. Кримінально-процесуальне право України. Підручник. Київ: А.С.К., 2003.

Аленін Ю., Гурджі Ю. Публічна природа гарантій прав особи у кримінальному процесі. // Право України 2003. - № 4. Ст. 30.

Бойко В., Бобечко Н. Щодо деяких положень нового кримінально-процесуального законодавства України. // Право України, 2003. - № 1. Ст.99.

Бойко В. Проблеми правосуддя в Україні і шляхи їх вирішення. // Право України 2002. - № 3 Ст. 3.

Гевко В. Кримінально-процесуальна форма: структура та елементи. // Право України 2002. - № 6.

Гнатенко П. “Кримінально-процесуальне право України” стає добротнішим та шляхетнішим. // Право України. 2002. - № 11.

Горбачевський В. Синтез наукової думки та практичного досвіду – запорука успішної боротьби зі злочинністю. // Право України. 2002 - № 7. Ст. 132.

Клименко Н. Янчук О. Наукове забезпечення розслідування злочинів. // Право України. 2003 – № 1. Ст. 95.

Рогатюк І. Функція обвинувачення – рушійна сила кримінального процесу. // Право України. 2002. - № 2. Ст.79.

Рустамов Х.У. Уголовный процесс. Формы. М., 1998.

Сушко Г., Єременко З. Захистити права людини. //Право України. – 1994. – №3-4. – С. 20-22.

Тертишник В.М. Проблеми розвитку процесуальної форми і гарантії правосуддя.// Актуальні проблеми правовідносин в Україні в умовах реформування законодавства. – Науковий Вісник Дніпропетровського державного університету. – 1998

Тема 2:

Принципи кримінального процесу

Семінарське заняття №1

Питання для обговорення:

1. Поняття, суть і значення принципів кримінального процесу.

2. Загальна характеристика системи принципів кримінального процесу, їхній прояв у різноманітних стадіях кримінального судочинства.

3. Принципи кримінального процесу України і проблеми реалізації міжнародних стандартів основних прав і свобод у сфері кримінально-процесуального судочинства.

Семінарське заняття №2

Питання для обговорення:

1. Законність, гуманізм та пріоритет прав людини як загально-правові принципи кримінального процесу.

2. Суть загально-процесуальних принципів.

3. Принцип презумпції невинуватості,право обвинуваченого на захист, публічність, недоторканість особи як суто кримінально-процесуальні принципи.

4. Забезпечення прав і законних інтересів громадян та юридичних осіб – один з найважливіших принципів правосуддя в правовій державі.

Загальні положення

I. Принципи кримінального процесу – загальні положення, що закріплюють найбільш загальні й суттєві властивості кримінального судочинства.

Суть принципів:

- принципи кримінального процесу – основні засади кримінального процесу, закріплені в кримінально-процесуальних нормах;

- звернені до всіх учасників процесу правовими вимогами і дозволами.

Значення принципів:

1) обумовлюють структуру і систему кримінального процесу;

2) є основою для удосконалення кримінально-процесуальних норм і інститутів;

3) надають базу для тлумачення і застосування певних процесуальних норм;

4) дотримання принципів – необхідна та обов’язкова умова для здійснення завдань кримінального судочинства.

II. Система принципів кримінального процесу:

1) здійснення правосуддя на основі рівності громадян перед законом і судом;

2) законність;

3) публічність;

4) здійснення правосуддя тільки судом;

5) національна мова судочинства;

6) забезпечення захисту прав і свобод громадян;

7) забезпечення обвинуваченому і підозрюваному права на захист;

8) презумпція невинуватості обвинуваченого;

9) встановлення об’єктивної істини;

10) незалежність судів, підпорядкування їх тільки закону;

11) гласність судового розгляду;

12) змагальність;

13) неприпустимість примусу до свідчення проти самого себе;

14) безпосередність і усність судового розгляду;

15) таємниця наради суддів;

16) справедливість;

17) забезпечення повної реабілітації осіб, незаконно притягнутих до відповідальності.

Які ще загальні положення ви можете віднести до системи принципів кримінального процесу?

III. Презумпція невинуватості – об’єктивне правове становище, відповідно до якого:

1. Ніхто не може бути визнаним винним у вчинені злочину, а також підданим кримінальному покаранню інакше як за вироком суду і відповідно до закону.

2. Обвинувачений не вважається винним, поки його провина не буде доказана в передбаченому законом порядку і встановлена вироком суду, що вступив в законну силу;

3. Обвинувачений не зобов’язаний доводити свою невинуватість. Обов’язок встановлення об’єктивної істини в справі лежить на органах дізнання, на слідчому, прокуророві і суді, які повинні всебічно, повно й об’єктивно досліджувати всі обставини справи, виявити ті обставини, які викривають чи спростовують, а також ті, які пом’якшують або обтяжують відповідальність обвинуваченої особи.

4. Притягнення особи в якості обвинуваченого, обрання запобіжного заходу, обвинувальний висновок і обвинувальний вирок суду повинні бути засновані на незаперечних і достовірних доказах, які підтверджують винність обвинуваченого у вчиненні злочину.

5. Всі сумніви в справі, якщо вичерпані можливості їх усунути, повинні тлумачитися і вирішуватися на користь обвинуваченого.

6. Недоведена винність дорівнюється доведеній невинності. Суд виносить виправдувальний вирок, а органи дізнання, слідчий і прокурор закривають кримінальну справу за відсутністю складу злочину, якщо винність обвинуваченого у вчиненні злочину недоведена.

Нормативні акти:

1. Конституція України – ст. 3, 8, 13, 19, 21 –68, 121-131, 147, 153.

2. КПК України, ст.4, 5, 14-22, 53, 53-1

3. Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя. Постанова Пленуму Верховного Суду України №9 від 01.10.96 р. //Право України. – 1996. – №12.

4. Про застосування законодавства, яке забезпечує підозрюваному, обвинуваченому, підсудному право на захист (Постанова Пленуму Верховного Суду України від 7 липня 1995 р. №10 із змінами, внесеними постановою Пленуму від 3 грудня 1997 р. №12).

5. Про судову практику в кримінальних справах, які порушуються не інакше як за скаргою потерпілого (Постанова Пленуму Верховного Суду України від 25 січня 1974 р. №2 із змінами, внесеними постановами Пленуму від 30 грудня 1977 р. №7, від 27 лютого 1981 р. №2, від 4 червня 1993 р. №3 та від 3 грудня 1997 р. №12)

ЛІТЕРАТУРА:

1. Маляренко В.Т. “Конституційні засади кримінального судочинства” Київ, 1999 р.

2. Грошевий Ю.М. Нове у кримінально-процесуальному законодавстві України. Навчальний посібник для студентів юридичних спеціальностей вищих закладів освіти. Харків, Право – 2002.

3. Тертишник В.М. “Кримінально-процесуальне право України”, підручник Київ, “А.С.К.” 2003

4. Коваленко Є.Г. Кримінальний процес України. Навчальний посібник. Київ: Юрінком Інтер, - 2003.

5. Лобойко Л.М. Прийняття міліцією рішень за заявами і повідомленнями про злочин. Навчально-практичний посібник. Дніпропетровськ. – 2003.

6. Тертишник В.М. Гарантії істини та захисту прав і свобод людини в кримінальному процесі. Монографія. Дніпропетровськ – 2002.

Дата добавления: 2015-05-10