Держава гарантує захист права власності

Захист права власності.

Власник може вимагати усунення будь – яких порушень його права власності. Він також має право вимагати повернення (віндикації) свого майна з чужого незаконного володіння, визнання права власності.

Захист права власності здійснюється в судовому порядку.

Для захисту права власності застосовуються майново–правові і зобов’язально-правові засоби.

До майново – правових засобів захисту відносяться:

- віндикаційний позов – це позов про витребування майна з чужого незаконного володіння;

- негаторний позов, тобто повернення або відшкодування всіх прибутків, що були або могли бути здобуті за час незаконного володіння майном;

- позов про визнання права власності

Відносно зобов’язально–правових засобів захисту права власності, то вони, як правило, засновані на договорах, але можуть бути пов’язані і з позадоговірними зобов’язаннями. До них відносяться: позови про відшкодування збитків; про повернення речей, що надані в користування за договором тощо.

Новий Цивільний кодекс України окремим нормами регулює відносини права власності на земельну ділянку та житлове приміщення. В новому ЦКУ закріплені і речові права на чуже майно (Розділ II, книга третя).

Право володіння виникає на підставі договору з власником або особою, якій майно було передане власником, а також на інших підставах, встановлених законом.

Право користування чужим майном (сервітут) може бути встановлене щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів (земельний сервітут) або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом. Сервітут визначає обсяг прав щодо користування особою чужим майном. При цьому особа, яка користується сервітутом, зобов’язана вносити плату за користування майном, якщо інше не встановлене договором, законом, заповітом або рішенням суду.

Сервітут не позбавляє власника майна, щодо якого він встановлений, права володіння, користування та розпорядження цим майном.

Право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) встановлюються договором між власником земельної ділянки і особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб.

Власник земельної ділянки має право надати її в користування іншій особі для будівництва промислових, побутових, соціально – культурних, житлових та інших споруд і будівель (суперфіцій). Таке право виникає на підставі договору або заповіту.

Дата добавления: 2015-05-10