Визначення бульбарного синдрому. Його клінічні симптоми. Методи реабілітації

Що таке реабілітація? Методи реабілітації.

Білет № 4.

Фізична реабілітація (англ. Physical therapy) — це застосування з лікувальною і профілактичною метою фізичних вправ і природних факторів у комплексному процесі відновлення здоров'я, фізичного стану та працездатності хворих.

Реабілітація — це процес, який має на меті забезпечити неповносправних досягнення і підтримку їх оптимальних фізичного, чуттєвого, інтелектуального, психічного, а також соціального рівнів діяльності, які б сприяли досягненню вищого рівня самостійності. Реабілітація може включати заходи для підтримання і/або відновлення функцій або ж компенсації втрати або відсутності функції чи функціонального обмеження. Реабілітаційний процес не включає першої медичної допомоги. Він охоплює широке коло заходів і видів діяльності, починаючи від основної та загальної реабілітації і до дій, спрямованих на досягнення кінцевої мети, наприклад, професійної реабілітації.

Фізична реабілітація займається визначенням та покращенням якості життя та функціонування в потенційно можливих межах, застосовуючи методи заохочення, профілактики, лікування/втручання і реабілітації. Цей процес включає в себе досягнення фізичного, психологічного, емоційного і соціального благополуччя.

Фізична реабілітація — це застосування фізичних вправ і природних чинників з профілактичною та лікувальною метою у комплексному процесі відновлення здоров'я, фізичного стану та працездатності хворих і інвалідів. Вона є невід'ємною частиною лікувального процесу та застосовується на усіх етапах лікування.

Головним завданням фізичної реабілітації є:

• Функціональне відновлення (повне або компенсація при недостатньому чи відсутності відновлення);
• Пристосування до повсякденного життя і праці;
• Залучення до трудового процесу;
• Диспансерний нагляд за реабілітованим.

Бульварний параліч виражається розладами ковтання (дисфагія), втратою звучності голосу (афонія), носовим відтінком мови (назолалія), порушенням вимови (дизартрія). Виникає при ураженні ядер, черепних нервів (IX, X, XII).

Основні принципи реабілітації:

1. Ранній початок.

2. Систематичність і тривалість.

3. Комплексність і адекватність.

4. Активна участь самого хворого або його родичів.

Основні цілі реабілітації:

· нормалізація або покращення ковтання:

· усунення аспірації;

· віднова трофологічного статусу.

Основні методи лікування і реабілітації хворих нейрогенною дисфагією:

· медикаментозний

- (зменшення слиновиділення);

- міорелаксація (батокс);

· дієтичний

- консистенція (в’язкість);

- температура тактильна і смакова стимуляція;

· компенсаторний

- позиційний вибір об’єму, темпу і способу прийому їжі;

- встановлення ротових протезів;

· тренувальний

- вправи, які направлені на укріплення м’язів, що приймають участь в акті ковтання їх координацію;

- метод функціонального біоуправління з оберненим зв’язком по ЕМГ;

- ендоскопії і відеофентгеноскопії акту ковтання;

- маневри для встановлення вольового контролю над ковтком;

- пряма терапія ковтання їжі або рідини;

- непряма терапія – ковтання лише слюна;

· стимулюючий метод

- покращення сприйняття ротової чутливості;

- покращення сенсомоторної інтеграції.

· фізіотерапевтичний метод

- внутрішньоглотова електростимуляція;

- через шкірна ЕС (Vocastim Vtalstin);

· хірургічний

- замісний з внутріживною підтримкою;

- назогастральний;

- через шкірна ендоскопічна гастростома;

- повне парентеральне харчування;

Дата добавления: 2015-05-08