Господарське життя та політичний устрій Лівобережного Гетьманату та Слобідської України і другій половині 17-го ст

Період «Руїни» в історії Укр. держави. Виділіть головні причини і наслідки цього періоду.

Ще при житті Б. Хмельницький просив козацьку старшину обрати гетьманом його молодшого сина Юрія (16 р.). Генеральним писарем при Юрії залишався І.Виговський, який займав цю посаду при Б. Хмельницькому. Проте, дуже скоро з’ясувалось, що Юрій не в силі управляти Україною, тому його направили на навчання в Києво – Могилянську академію, а гетьманом проголошено І.Виговського.

У цей час цар починає порушувати березневі статті і вводити російські війська у міста України. З цього часу на 24 роки до 1687 р. в Україні наступає період Руїни.

Лівобережна Україна оголошує свого гетьмана, Правобережна – свого гетьмана, а запорожці на Січі – третього гетьмана, між ними зав’язується боротьба.

Коли вони йдуть війною один проти одного, розоряються землі, калічать і вбивають один одного. В цей період гетьманами Руїни були:

Павло Тетеря, Іван Брюховецький, Дем’ян Многогрішний, Михайло Ханенко, Петро Дорошенко,Юрій Хмельницький, Іван Самойлович

Руїна з середини ослабила молоду, ще не зміцнілу державу і давала можливість сусідам втручатися у справи України.

1686 р. Річ Посполита і Росія після 20 –річної війни підписують вічний мир, згідно якого, ділять Україну на 2 частини:

1. Лівобережну – Росії,

2. Правобережну – Речі Посполитій.

На схід від Гетьманщини, на кордоні з Московією розпросторилися незаймані землі, які колись належали Чернігово-Сіверському князівству, але в ХІІІ ст. зазнали спустошливих наскоків ординців. Від 30-х рр. ХVІІ ст. на ці землі починають переселятися переселенці із Лівобережної і Правобережної України.

Так поряд із Лівобережною і Правобережною Україною виник ще один козацький край – Слобідська Україна, або Слобожанщина, слово походить за давньою українською назвою слобода.

Устрій: Наприкінці ХVІІ ст. на Лівобережжі існували 10 полків, які одночасно були адміністративно територіальними і військовими одиницями. На ториторії Слобідської України сформувалось 5 козацьких полків – Острогозький (полковник Дзиговський привів із собою всю полкову старшину з усім господарством і заснували місто Острогозьк), Харківський (у 1654р.було засновано Харків), Сумський, Охтирський та Ізюмський. На відміну від Гетьманщини полковників обирали довічно.

Влада: На Лівобережній Гетьманщині найвищою посадовою особою був гетьман, повноваження гетьмана визначались спеціальними статтями.У Слобідській Україні – посади гетьмана не існувало, не було й генерального старшини. Слобідські полковники підпорядковувались безпосередньо бєлгородському воєводі.

Займалися:

ü сільським господарством, яке було основою життя і Лівобережного Гетьманату і Слобідської України. Вирощували зернові, городину, технічну культуру, зокрема коноплю;

ü тваринництвом;

ü ремеслами: краветством, шевством, ткацтвом, сукнарством, ковальством, зброярством, ювелірною справою, бондарством, гончарством;

ü застосовувалась наймана праця.

ü Розвивалась торгівля.

Дата добавления: 2015-05-26